Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

Помста як проблема

Болюче-красива дансько-шведська «оскарівська» драма Сюзанни Бір «Помста» зачіпає за живе і говорить про вічні проблеми
Помста як проблема

Сюзанна Бір потішила мистецьким витвором — «Помстою». Хоча які там веселощі, коли   йдеться про «проблемне кіно» Бір і про мистецтво загалом. І режисера, який ніколи не займається тим, що розраджує. З часів її «Братів», що крізь муку таки призводять до катарсису, Бір має за формулу своєї творчості святу біль. Проте ми ж всі розуміємо, що радість — це короткочасний зойк нашого бажання, аби не було проблем і все було тихо і спокійно, нашої фантазії про ідеальне життя. Якого не буває.

Бір досліджує різні проблеми людського життя, вічні проблеми. Зокрема помсти. Вічного старозавітного принципу «око за око, зуб за зуб». Змішуючи цю проблему з буденними   конфліктами у стосунках чоловіка і жінки, батьків і дітей, вона утворює картину реальності, в якій ми всі щоденно варимося.

Режисерка використовує досить розповсюджений сюжет про знущання в школі. Тому сюжетно заступництво одного школяра за іншого та їх дружба нагадує резонансний естонський «Клас» 2007 року. Потім сюжет стрибає вбік, коли молодший і очевидно слабший хлопчик гамселить свого кривдника насосом від велосипеда, ледь не залишаючи того сліпим. Пояснив «боєць» це цілком логічно: щоб його більше не били і не вважали слабаком. Передфінальна драматична сцена, вибухова в прямому та переносному значенні, ніби повертає нас до ідеї «Класу».

Проте сенс «Помсти» принципово інший, якщо не сказати глибший. Бір робить місток до потужної і наріжної теми існування всього людства, торкаючись ідеї «слабака»: хто це, слабак, і чи крутіше бути крутим? Чи є слабким той, хто підставляє іншу щоку і чи крутіше зламати щелепу у відповідь на удар по щоці? Батько пояснює синові, що піднімає руку лише дурень, але ще більш дурень той, хто помщається — бо наслідки будуть жахливими.

Проблема у тому, що діють герої, особливо малолітні, під впливом інших проблем. У одного хлопчика померла мати від раку, а його батько зраджував мамі з іншою жінкою; в іншого хлопчика батьки розлучилися, і взагалі — він швед, який живе в Данії, де шведів недолюблюють. І батьки теж по вуха в бідах, драмах і трагедіях. Один — лікар благодійної місії в Кенії, який щодня бачить кров маленьких дівчаток, яких ріже садист «Великий Бос». Інший — просто слабкий чоловік в депресії після відходу в інший світ дружини, смерті якої він бажав, не маючи сил витримувати крики вмираючої онкохворої…

Безкінечний ланцюг причин і наслідків сплутується у гордіїв вузол, і Олександра Македонського на нього не має, є лише меч, що вийняли з піхов аби прорубати всіх, хто вузол зав’язав, але не розрубати сам вузол.

Друга, міжнародна назва фільму — «У кращому світі» — це оксюморон фільму. Гадаю, Бір навмисно переплела сюжет про чвари прекрасними орієнтальними пейзажами гір, пустелі та неба з майже ріжучими око яскравими, насиченими кольорами. Це кричуща антитеза злу, породженому людиною, яка, не зупиняючись у прагненні поквитатися, нищить себе і оточуючий світ. Більшість війн є результатом помсти одних іншим, більшість конфліктів локальних чи глобальних, в родині чи в країні засновані на помсті. Так, це твердження цілком банальне, тому Бір не говорить, а показує, йдучи до не надто модного наразі принципу примирення. Бо ж як казав Еклезіаст, і як повторює у фіналі герой, батько хлопчика, все одно все повертається на круги свої. Так для чого насипати свиням золоту гору — її все одно рознесуть.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено