Культура

  ▪   Спілкувалася: Олена Максименко

Ахтем Сеітаблаєв: «Фільм «Кіборги» присвячено кожному бійцю, кожному волонтеру, кожному лікарю… кожному, кому небайдуже»

Художній фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» про оборону Донецького аеропорту встановив рекорд за касовими зборами (понад вісім мільйонів гривень). За перші вихідні у прокаті картину переглянути понад 106 тисяч українців. Касові збори особливо тішать з огляду на те, що п’ять гривень із кожного проданого квитка будуть передані родинам полеглих у ДАПі через фонд «Повернись живим».

Сценарій писала Наталя Ворожбит на основі реальних спогадів учасників боїв за летовище. У зйомках допомагали консультанти – бійці Збройних сил та добровольчих батальйонів.

Зйомки відбувалися з лютого цього року в селі Крюківщина на Київщині. Частину фільму знято в Чернігівській області на Гончарівському полігоні. Там же були відтворені танкові бої, а Чернігівський аеродром «зіграв» роль Донецького летовища.

Важко повірити, але на четвертому році війни досі є дорослі люди, які на назву «Кіборги» реагують: «Що, про аеропорт? А я думав, це про трансформерів!». Хочеться вірити, що картина допоможе прокинутись тим, хто досі перебуває в анабіозі.

Тиждень поспілкувався з режисером про реакцію бійців на фільм та подальші плани.

Якими були відгуки від учасників боїв на аеропорт? Які зауваження, за що вам дякували?

По-перше, це дуже мотивує, коли люди, котрі захищали його, кажуть, що нам вдалося зняти чесне кіно, емоційне. Те, що там досить широкий спектр питань, яким ми часом не надаємо сенсу в житті, але там, на фронті, коли ти добре знаєш, що кожна секунда може бути останньою, вони набувають іншої духовної якості, іншого емоційного градусу. Дуже багато людей підходило до мене після показу, писало листи – і тих, хто був безпосередньо в ДАПі, і тих, хто просто був на фронті. Для мене дуже мотивуюче сприймаються насамперед їхні відгуки.

Читайте також: Подивився «Кіборгів», немов повернувся в ДАП

Зауваження – вони іноді стосуються деталей військових – позначки, машини, що там були… у нас щодня на майданчику були присутні консультанти, вони іноді між собою сперечалися стосовно того, як це було насправді. Тому що війна, яка ведеться Москвою проти України, це ж не лицарський турнір, наш ворог не має у переважній більшості такого поняття, як «честь»… тому наші бійці, вони іноді порушують, можна так сказати бачення тактики і стратегії, тому що діють відповідно до обстановки. Тому такі зауваження є, ми їх приймаємо, тому що вони краще знають, що і як повинно було бути з військової точки зору, але є ще і таке…

Війська ЗСУ і добробати показані як збірний образ, без акценту на конкретних підрозділах. Тим не менш, 79-та бригада в картині звучить, а ДУК, котрий мається на увазі – ні, лише шеврон у розфокусі промайнув в останніх сценах. Чому так, чи було це свідоме рішення?

По-перше, найбільш відомий на теренах соцмереж, який власне знімав відео з аеропорту, це був саме Євген Жуков з позивним «Маршал» (один із консультантів картини; офіцер 79-ої бригади; на сьогодні – начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України – Ред.), тому це таке вітання йому було. Хто має очі, той побачить, тому що ви самі дуже вірно підмітили, що там є і представники як добровольчих батальйонів, так і кардових військових, і, незважаючи на те, що наш фільм побудований фабульно на історіях Донецького аеропорту, але він присвячений кожному бійцю, кожному волонтеру, кожному лікарю, кожному татові, матері, кожному синові, кожному тому, кому небайдуже, що відбувається в країні, небайдуже, в якій країні будуть жити його діти. Тому я не вважаю, що це порушення якоїсь планки моральної.

Були проблеми з показом «Кіборгів» в Чернівцях – деякі кінотеатри без коментарів відмовлялися брати фільм у прокат. Як ви гадаєте, чому вони так повелися, і чи вирішилась ситуація зараз?

Я не знаю остаточних причин, але наразі я знаю, що сьогодні розмовляли з нашим продюсером, і там готові посприяти виходу фільму в прокат. Ну, буває і таке…

А як сприйняли фільм у східних регіонах?

В Маріуполі покази досі тривають, і не в одному кінотеатрі. Вчора до мене на «Кіноринку» (професійний майданчик для спілкування представників дистриб'юторських компаній та кінотеатрів, а також кіностудій та інших компаній, що надають послуги в галузі кіноіндустрії – Ред.) підійшов директор одного з кінотеатрів і сказав, що він побоювався спочатку брати наш фільм, а зараз у нього (окрім інших кінотеатрів в Маріуполі!) ідуть чотири сеанси на день! І те, що мені пишуть, мене тішить, тому що багато хто пише саме зі східних регіонів, що фільм збирає повні зали!

Читайте також: Градус дискусії і відстань до «нуля»

Головних героїв, по факту, у «Кіборгах» шестеро. Який з образів дався найскладніше?

Ну, це взагалі було дуже віповідально. Тому що ми розуміли чітко, для кого ми це робимо, навіщо ми це робимо. Треба сказати, що за кожним із наших персонажів стоїть декілька реальних людей. Якщо казати про найскладніше… Ну, ясна річ, що переважна більшість такого вербального навантаження, можливо, ідеологічного навантаження, була на «Серпні» і на «Мажорі», на цих двох акторах. Хоча особисто я сам відокремлюю персонажів… тому що головний герой – це «Мажор», молодий хлопець. Але як на мене, вони всі гідні того, аби зватися головними персонажами. Тому що, як ви помітили, це збірний образ українських чоловіків. Різних соціальних прошарків, різного віку, але вони єдині були в одному. Тому, щоб це не була така пропаганда, треба було найти актора, який це би так втілював, аби це було цілком гармонійно, природньо, щиро, і на якомусь моменти ми знайшли таких акторів.

Багато учасників війни при перегляді фільму впізнають окремі моменти. Наталія Ворожбит попрацювала над цим, збираючи реальні історії з війни. Які саме епізоди були взяті з реальних подій?

У фільмі немає нічого вигаданого! Наш сценарій написаний по реальних спогадах. В кожному місті, майже при кожному перегляді фільму хтось із військових неодмінно каже на когось із героїв: «Та, я знаю цю людину! Вона служила поруч!» Це добре. Цього ми і прагнули. Щоб у кожному персонажі люди впізнавали тих, кого нібито знають. Кожен епізод знятий за реальними подіями.

Чи можете пригадати найяскравіші моменти на знімальному майданчику?        

Як вам сказати?.. По-різному все було! Кішка коли «народжувала»! Було страшно, коли стріляє танк. Було дуже цікаво, дуже відповідально і дуже емоційно, коли бійці приїжджали – вони були майже кожного дня на майданчику; було цікаво спостерігати, як актори радяться, як вони шуткують, як вони розмовляють про те, як зробити ту або іншу справу… Взагалі дуже цікавий був знімальний період!   

Читайте також: Невідомою залишається доля лише 4 «кіборгів»

Як щодо показів картини за кордоном, чи є вже відповідний план?

Зараз відбувається дуже багато перемовин щодо цього, зокрема телефонують і з США, і з Канади. Загалом у нас є така попередня домовленість з міністром зовнішніх справ про показ в кожній амбасаді України світі. (Як зауважує продюсер картини Іванна Дядюра, фільм «Кіборги» знятий в першу чергу для України і українців, та водночас його важливо показувати у світі, аби нагадувати що в Україні триває війна, і це не громадянська війна – О.М.) Побачимо!.. Наразі зацікавленість проявляють Польща, Прибалтика, США, Канада, Німеччина. Побачимо, що з того вийде конкретно.

Чи є уявлення, над чим працювати далі?

У мене є не лише уявлення, я вже працюю! Я готуюся до зйомок фільму «Захар Беркут» за однойменним оповіданням Івана Франка. Хто гратиме головну роль, поки ще невідомо.

-------------------------------------

Український актор та режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв народився в Узбекистані в 1972 році. Переїхав до Криму з родиною по закінченню школи, закінчив Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.

Грав та ставив власті п’єси у Державному кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі в Сімферополі. В кінематографі дебютував у 2003 році у картині Олеся Саніна «Мамай», де зіграв роль середнього брата Умая, а також виступив другим режисером.

Першою власною режисерською роботою стала телевізійна стрічка «Квартет для двох» 2007 року, тоді ж було знято комедію «Фабрика щастя».

Проте широковідомим для українського глядача його ім’я стало завдяки історичній військовій драмі «Хайтарма» в 2014. Картина знята за реальними подіями та присвячена темі депортації кримських татар. Ахтем також зіграв головну роль військового льотчика Амет-Хана Султана. Стрічка отримала премію Національної спілки кінематографістів України у номінаціях «Найкращий фільм року» і «Найкращий ігровий фільм»; гран-прі на фестивалі «Корона Карпат» у Трускавці; стала лауреатом російської премії «Ніка». Фільм і режисер також були визнані кращими в 2014 році на італійському фестивалі «Кімерія» в Термолі.  

У 2017 вийшла картина «Чужа молитва», присвячена подіям в Криму під час Другої світової. Головна героїня – дівчина, що рятує єврейських дітей під час репресій, видаючи їх за кримських татар. Як і «Кіборги» та «Хайтарма», «Чужа молитва» базується на реальних подіях.