Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 вересня, 2017   ▪   Олена Кухар   ▪   Версія для друку

Форум видавців-2017 як лакмусовий папірець індустрії

Незважаючи на традиційне буркотіння книжкової спільноти, фокус-тема Форуму «Точка творення», здається, справдила себе.
Форум видавців-2017 як лакмусовий папірець індустрії
Фото: Ната Коваль

24-й Форум видавців критикують та хвалять за списками пунктів, що в останні кілька років зазнали дуже мало змін. Списки ці збалансовані: мінуси є, але вони не переважують плюси (можливо, ще й через те, що перші й останні належать геть до різних матерій). Дійсно, Форум видавців у Львові лишається непроминальним пунктом вересневої програми для професійної спільноти та найзручнішим індикатором процесів, що відбуваються в книжковій сфері. Щоправда цьогорічний лакмус виявився як ніколи яскравим та зрозумілим. Два зірваних радикалами заходи, Жадан у переповненому Оперному, презентація Інституту книги та іноземець, який приїздить до Львова, щоб нагадати українцям про забуті сторінки їхньої ж історії, та зриває овації – серед 900 подій, що відбулися за 5 днів на 40 локаціях, саме ці здаються певними позначками розвитку, якщо не поворотними, то принаймні такими, що залишаться в історії української книжки.

Отже, передусім трохи історії та фактажу. Форум видавців пройшов цього року в 24-й раз – захід практично є ровесником Незалежності. Організаторка й президент ГО «Форум видавців» Олександра Коваль всі ці роки (частину з яких – практично наодинці) відстоювала перед державою необхідність реформування та розвитку книжкової сфери, оббивала пороги та стукала в двері кабінетів. Її громадську активність та набуті експерті компетенції переоцінити складно, проте те, що в неї вийшло – вийшло фактично без державної підтримки: Форум видавців з 2007 року має статус національного, але за десять років так і не отримав передбаченого цим статусом окремого рядка фінансування в бюджеті. Незважаючи на це, за 24 роки Форум видозмінився кардинально і намагається еволюціонувати й надалі: якщо спочатку, за словами письменниці Оксани Забужко, він вмістився б до кількох коробок, які туди-сюди носили територією Палацу мистецтв люди в футболках з логотипом заходу, сьогодні (і вже давно) - це одна з наймасштабніших книжкових подій Східної Європи. Ціле покоління культурних менеджерів, що зараз працюють у мистецькій сфері в України, розвивалося у професії вже виключно «за Форуму». Відвідини вересневого Львову є обов’язковими для більшості залучених до літературного процесу, а невідвідини перетворюються на своєрідний бунт чи, у кращому випадку, випробуванням власної свободи: «Ви на Форумі? А я ні!»

Автор фото – Ната Коваль

Цього року Форум тривав з 13 по 17 вересня. Ярмарок традиційно проходив у львівському Палаці мистецтв та на свіжому повітрі навколо нього (погода стояла переважно тепла й суха, лише в останній з днів пішов легкий дощ). Презентації, обговорення, читання та інші події відбувалися, знов ж таки традиційно, у 39 локаціях – переважно у центрі міста, який, на щастя, у Львові є дуже компактним. Події Форуму було поділено за принципом, який виправдав себе за останні кілька років – на відвідувачів чекали 14 тематичних кластерів із широкою тематикою (Освіта, Креативні індутстрії + Урбаністика, Бізнес, Жінка, Права людини, Стиль життя, Мови/переклади тощо). Тисяча подій була викладено на сайті у вигляді доволі зручної програми, яку можна було структурувати під свої плани та потреби як зі стаціонарних комп’ютерів, так і з мобільних пристроїв. Цього року на території поза Палацом Потоцьких працював великий та якісний фуд-корт із доволі зручною інфраструктурою для відпочинку (дерев’яні столи із лавочками, м’які крісла-подушки; час від часу й на певних ділянках можна було зловити пристойний і незапаролений форумський вайфай) – майже всі, хто мав під час Форуму час випити каву та посидіти з нею просто неба, хвалили саме це нововведення із вигуками «нарешті!»

Читайте також: У Львові обрали найкращі книги Форуму видавців-2017 — список

Щоправда, смачна кава не вплинула на сталий список мінусів. Основний – закиди в гігантоманії. З одного боку, йдеться про небажання організаторів ввести обмеження на кількість заходів та подальші неминучі накладки через перенавантаженість сітки подій: дійсно, деякі події переносилися, кілька було скасовано (зазначимо заради справедливості, що в окремих випадках причиною цього була не погана організація, а бажання захистити спікерів та гостей, але про це пізніше); сайт Форуму впав на другий день роботи ярмарку, тож протягом кількох годин людям, які не роздрукували для себе програму заздалегідь і не мали часу підійти до Палацу мистецтв, щоб отримати роздруківку на інформаційному стенді, довелося перебувати у стані невизначеності й хаосу.

Президент ГО «Форум видавців» Олександра Коваль та програмна директорка Форуму Софія Челяк. Джерело фото – прес-служба Форуму

З іншого боку, критика лунала не стільки через кількість заходів, скільки - традиційно - через відсутність єдиного приміщення, яке дозволило б гостям не перебувати впродовж п’яти днів у стані перманентної виснажливої біганини з локації на локацію. Палац мистецтв, дійсно, досі нівелює певну візуальну складову ярмарку, бо геть не дозволяє сприймати ряди книжкових яток немов щось сучасне: через внутрішнє оздоблення простору (стіни, стеля, підлога, сходи, двері, стільці в конференц-залі тощо) та його обмеженість ярмарок досі скидається на базар з 1990-х. Але тут постає інше «заради справедливості»: претензії щодо приміщення мають фактично бути претензіями до міської влади, аніж до Форуму, який вже більше 2 десятиліть «крутиться» як може й як вміє. Проблеми з локаціями свідчать не стільки про неготовність Форуму, скільки про неготовність Львову, котрий досі не має гідного виставкового павільйону; більше того, про цю проблему фахова спільнота мала б говорити не лише після завершення заходу, з поїздів, що вже везуть їх по домівках, але й впродовж усього календарного року. Сама Олександра Коваль, до слова, впевнена: якби львівська адміністрація регулярно, від самого початку, бомбардувала центральні органи влади листами та дзвінками, на сьогоднішній день вже щось би змінилося.

Читайте також: Радикали зірвали презентацію книги про ліві рухи на Форумі видавців

Є ще кілька напрямів для критики – формальність чи «нещирість» частини заходів, а також певне розчарування (вочевидь, більшою мірою зумовлене виснаженням від вже згаданої біганини): на перший ранок після Форуму доволі багато людей, пов’язаних з літературою, писали в соціальних мережах, що не купили жодної книжки – чи купили лише кілька. На контрасті з цим, не-фахівці висловлювалися із щирим захватом та фотографували величезні стоси привезених додому книжок.

Попри все це, Форум все одно лишається пунктом зі списку must do. Книжки друкуються саме «під Форум», перші презентації проходять саме тут, сюди їдуть, тут домовляються про зустрічі. Саме завдяки своїй «гігантоманії» Форум є максимально можливим «каталогом» подій та тенденцій: себто, якщо щось відбувається в літературі, воно точно буде репрезентоване у програмі, треба лише уважно її моніторити, бажано заздалегідь. Простір Форуму чимось схожий на умовно існуючу невеличку країну, і якщо приїхати сюди від початку та залишитися до кінця, можна побачити зірок-авторитетів, перспективних новачків та ізгоїв, відвідати івенти за участю можновладців, побачити напівбожевільних відвідувачів, які атакують усіх спікерів підряд та ставлять їм наболілі запитання без урахування спеціалізації. Форум видавців є і не переставав бути майданчиком, де, незважаючи на галас та біганину, формуються списки контактів на майбутнє, відбуваються важливі робочі зустрічі, записуються тези для подальших роздумів.

Цьогоріч, презентуючи Форум на прес-заході напередодні офіційного відкриття, Олександра Коваль сказала: «Форум видавців у Львові від самого початку був місцем, де творилося щось нове: книги і видавці, тексти і автори, цінності й сенси. Зараз світ дуже змінився, і ми разом спробуємо зрозуміти час, в якому живемо, щоб стати точкою творення для світу майбутнього».

Оперний театр у Львові під час виступу Сергія Жадана. Джерело – прес-служба Форуму видавців

Серед «нового», що було створено під час Форуму і що залишиться в реальності, коли всі повернуться додому і забудуть про нещирості й втому, - безумовно, виступ в Оперному театрі поета та письменника Сергія Жадана, котрий зібрав повну залу під час презентації свого нового роману «Інтернат». Попри незмінний успіх виступів Жадана, саме ця презентація з точки зору емоційного резонансу, візуальності та сенсів є однією з тих, які здатні увійти до підручників з літератури – з огляду на те, що йдеться про довгоочікуваний «Великий роман» про сучасну війну на Донбасі. Навіть люди, далекі від професійної літературної критики, виходячи з зали, називали текст, уривки якого щойно почули, «новою українською літературою».

Читайте також: Магія книжки. Магія міста. Магія життя

Не оминути в цьому короткому списку подій також зустрічі з британським юристом Філіпом Сендсом, який приїхав до Львова презентувати український переклад своєї книжки «Східно-Західна вулиця». Пан Сендс брав участь у двох великих заходах Форуму – власне, презентації свого тексту та прес-сніданку, присвяченому книжковій співпраці Британії та Україні. Зали «Першого театру» та «Копальні кави» не вмістили бажаючих, люди стояли біля стін та в проходах, а потім ще близько години тримали гостя, щоб отримати автограф. І справа, звісно, не лише в сюжеті і не персонах, чиє життя досліджує автор (йдеться про нон-фікшн, один з топ-5 на цьогорічному Форумі, присвячений долі двох правників, які свого часу були вихованцями юридичного факультету Львівського університету, а після Другої світової війни, вже з-за кордону, зіграли ключову роль у формуванні сучасного міжнародного права: перший стояв у витоків поняття «злочини проти людяності», другий розробив правову концепцію терміну «геноцид»). Новий сенс візиту Сендса, за висловом ще одного зіркового гостя з Британії Генрі Марша, в тому, що той повертає Львів на міжнародну карту світу, промоутує його – а разом з тим, промоутує й Україну як культурну одиницю. Формат «зірковий автор збирає зал» не дивує – дивує і вражає скоріше тенденція: іноземний автор привозить в Україну книжку про українську пам’ять та українське забуття, нагадує (втім, без пихи) про складні та болючі моменти нашої історії та навіть змінює сучасні місцеві реалії. Зокрема, завдяки Сендсу в листопаді цього року у Львові пройдуть урочисті заходи пам’яті вищезгаданих правників, а на львівських будинках, де ті жили, з’являться меморіальні таблички.

Філіп Сендс та Генрі Марш підписують свої книжки. Джерело – прес-служба «Видавництва Старого Лева»

Багато вже сказано в мережі про скандал навколо книжки Лариси Денисенко «Майя та її мами», презентація якої на Форумі була скасована через погрози правих радикалів. Додамо лише, що під час Форуму з аналогічних причин було зірвано презентацію книжки «Ліва Європа» - авторам довелося залишити приміщення, де встиг розпочатися захід, на місце було викликано поліцію. Обидві події - і та, яку скасували заздалегідь заради безпеки дітей, і та, яку зірвали у процесі, - безумовно, вже стали частиною історії сучасного літпроцесу та консолідували письменницьку спільноту (найгучніше в контексті ситуації звучала теза про те, що, незважаючи на літературні якості книжки «Майя та її мами», підтримати її та виступити проти агресивної цензури необхідно). Організатори Форуму, у свою чергу, виявили здатність адаптуватися до нових умов – що також є одним з проявів «точки творення»: зокрема, презентацію резонансної книжки «Розстрільний календар» Олени Герасим’юк було проведено в локації, відчутно віддаленій від центральних, а дискусію «Література vs пропаганда» за її ж участі було в останній момент перенесено на інший майданчик. Була присутня охорона.

Ще однією показовою подією Форуму стала презентація новоствореного «Інституту книги» за участі його директорки Тетяни Терен, частини нової команди, а також заступника міністра культури Юрія Рибачука. Перспективи роботи інституції в останні півтора місяці притягували погляди представників фахової спільності, тож сам факт відкритої та прозорої розмови щодо ризиків та складних моментів на одному з головних майданчиків Форуму (в конференц-залі Палацу мистецтв) слугував аргументом на користь певного оптимізму. Статусна підтримка Олександри Коваль, яка також була присутня на сцені, у свою чергу є вагомою для перших кроків діяльності Інституту.

Презентація Інституту книги. Автор фото – Ната Коваль

…Програмна директорка Форуму видавців Софія Челяк, говорячи з пресою на брифінгах, неодноразово підкреслювала, що основною метою цьогорічного фестивалю є створення платформи для комунікації, яка в майбутньому спричинить «зародження абсолютно нових бачень». В одному з інтерв'ю вона також розказала, що на наступний, 2018 рік, Форум готується тематично відзначити річницю революції 1968 року та буде присвячений свободі. Вочевидь, тема «Точка творення» є підготовчою, своєрідною «підводкою» до наступного року – залишається побажати організаторам уміння ефективно відслідкувати почуте й побачене, зібрати реакції та трансформувати отриманий фідбек у корисний фундамент для наступного, ювілейного - 25-го Форуму.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
  • Війни із незаконними забудовами в Одесі мають довгу історію. Однак, на відміну від інших міст, тут у них свої, регіональні нюанси.
    12 грудня, Станіслав Козлюк
  • Печерський райсуд відмовився обрати будь-який запобіжний захід екс-голові Одеської ОДА Міхеілу Саакашвілі.
    12 грудня, Андрій Голуб
  • Британські виборці забули, що мирна угода з Північною Ірландією ґрунтується, зокрема, на членстві обох сторін у ЄС
    12 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.