Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 серпня, 2017   ▪   Олена Кухар   ▪   Версія для друку

Світлова інсталяція, цифрова еволюція та вибачення від V&A

Вашингтонський художник «тролить» Трампа в Нью-Йорку, музей Метрополітен виступає з новою цифровою ініціативою, а історія Дани Шуц дістає свіжого сюжетного повороту
Світлова інсталяція, цифрова еволюція та вибачення від V&A

«Було весело»

Американець Робін Белл — художник-мультимедійник і публіцист уже не вперше протестує проти адміністрації Дональда Трампа за допомогою світлових проекцій. У травні цьогоріч він звинувачував президента в схильності до хабарництва: йдеться про інсталяцію на фасаді готелю у Вашингтоні (саме в цьому місті народився та живе Белл). Цього тижня світлову проекцію побачили нью-йоркці: на фасаді готею Trump Soho з’явився портрет президента Росії Владіміра Путіна та слова «Радий допомогти, братан» (Happy to help, bro) й «Прямуй за грошима» (Follow the money), а також напис російською «Тримайся, братан». Унизу перед будівлею стояли п’ятеро учасників акції, вдягнені у військову форму, і розмахували російськими прапорами.

Готуючись до попередніх акцій, Белл добре вивчив юридичний бік питання: як виявилося, формально такі акції не поза законом; єдине, чого не можна робити, — це створювати перешкоди для руху пішоходів чи авто. У коментарі виданню ARTNEWS художник пояснює, що хотів, аби «у фокусі опинилися адміністрація Трампа та люди з його оточення, які порушують закони». «Учора було справді весело, ми використали мобільний проектор, який я змайстрував спеціально для таких цілей, і він спрацював дуже добре, тож нам вдалося швидко все згорнути», — додав художник.

 

 

Белл привіз потрібне для проекції обладнання в спеціальному фургончику. Написи на фасаді будівлі можна було спостерігати впродовж лишень 10–15 хвилин, але завдяки аудиторії, яка тут-таки викладала фото в соцмережі, світлова інсталяція Белла миттєво стала ледь не топ-новиною ЗМІ по всьому світу. Журналісти пов’язують художню акцію з новим етапом розслідування можливого втручання Кремля в хід президентських виборів у США у 2016 році: минулого тижня з’явилися новини про те, що сформовано список так званого «великого журі» — присяжних, які вирішують, чи передавати звинувачення до суду, чи ні. З мистецького погляду важливо інше: художник Робін Белл демонструє свіжу сміливу тенденцію й очевидний намір не зупинятися на досягнутому.

Цифрові успіхи The Met

Не зупинятиметься й The Met — Нью-Йоркський Музей мистецтв Метрополітен. Цього тижня виповнилося півроку ініціативі, безпрецедентній для такого потужного музею: 7 лютого 2017 року музей опублікував звернення, у якому заявив про викладення у відкритий доступ 375 тис. зображень об’єктів зі своїх колекцій. Відтоді їх можна використовувати як у приватних, так і в комерційних цілях.

Ініціатива, яку назвали Open Access («Відкритий доступ»), стала серйозним кроком до діджиталізації даних у сучасному арт-світі. Півроку потому музей підбиває проміжні підсумки й називає їх вражаючими. Згідно з цифрами, які називає у своєму блозі цифровий директор Музею Метрополітен Loic Tallon, трафік сайта www.metmuseum.org з моменту запуску проекту зріс на 17%, кількість завантажень — на 64%. Крім цього, користувачі проводять на сайті в п’ять разів довше часу та відкривають у п’ять разів більше сторінок.

Найактивнішим «користувачем» проекту стала Wikimedia: за півроку на Wikimedia Commons було завантажено близько 90% зображень, наданих музеєм; кількість статей Wikipedia, ілюстрованих фотографіями від The Met, зросла на 500%, їхня кількість зараз становить 6598.

Музей надихається цими успіхами й 7 серпня оголосив про новий проект — The Met починає співпрацю з хмарною базою даних Google BigQuery. Останню вважають одним з найзатребуваніших сьогодні інструментів зберігання та швидкої обробки великих масивів даних. Метрополітен надає BigQuery більше 200 тис. об’єктів, кожен з яких міститиме метадані про витвір мистецтва та його фотографію.

Вибачення прийняте

До відкритості та сучасності тяжіє й лондонський Музей Вікторії й Альберта (пізнаваний музейний «бренд» — V&A). Це найстаріший і найбільший у світі музей декоративного мистецтва й дизайну, але солідні вік і репутація не заважають йому демонструвати гнучкість і динамізм. Днями цей музей і собі опинився у стрічках новин.

Одна з відвідувачок поскаржилася у соціальній мережі Twitter, що співробітник музею попросив її прикритися, коли вона годувала дитину грудьми. У своєму аккаунті @vaguechera вона розмістила кілька іронічних фото, наголошуючи на тому, що в музеї доволі багато «оголених» жіночих фігур, і додала: «На мить, на наносекунду показала груди під час годування у внутрішньому дворику V&A, — і от мене вже просять прикритися. Я збентежена…».

 

 

У наступних твітах жінка пише: «Сором від вигодовування — ось одна з найрозповсюдженіших причин, через які жінки кидають [годувати]… Ото вже дякую за підтримку! Я так сильно здивована, тому що це перший раз, коли щось таке зі мною сталося за всі 3,5 роки годування грудьми».

І що ж далі? У той самий день жінка отримала відповідь від директора музею, Трістрама Ханта. Він написав: «[Нам] дуже шкода. Наша політика прозора: жінки можуть годувати грудьми де захочуть і коли їм це видаватиметься комфортним, ніхто не має їх турбувати».

 

 

Знову Шуц

Резонансна історія Дани Шуц дістала продовження. Утім, тепер маятник хильнувся в інший бік. Із відкритим листом на підтримку молодої художниці виступили 80 членів американської Національної академії мистецтв, серед них Марина Абрамович.

Нагадаємо, картина білошкірої художниці «Відкрита труна», присвячена загибелі чорношкірого підлітка Емета Тіла, на Бієнале Вітні у березні цьогоріч образила певне коло митців, які заявили, що Шуц у своїй творчості експлуатує «страждання чорношкірих», «чорну травму». Згодом, уже в липні, представники бостонської арт-спільноти написали відкритого листа на ім’я організаторів персональної виставки Шуц у бостонському Інституті сучасного мистецтва, яка відкрилася там 26 липня, із закликом скасувати відкриття заходу й загальною критикою творчого доробку художниці.

Читайте також: Знову митці проти Дани Шуц

Оскільки цього разу йшлося не лише про тиск на конкретну культурну інституцію, а й про заклики до абстрактного цензурування, члени Національної академії не стали мовчати у відповідь. Ось що читаємо в їхньому листі:

«Ми повністю підтримуємо інституції, які, за прикладом бостонського Інституту сучасного мистецтва, відмовляються підкорятися тим чи тим силам на користь цензури чи нівелювання конфлікту […] Украй важливо, щоб ми, митці, не застосовували один до одного ту ж таки нетерпимість і тиранію, котрі критикуємо з боку інших».

Експозиція «Дана Шуц» відкрилася в Бостоні 26 липня й триватиме до 26 листопада. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • В останній день роботи Форуму видавців у Львові Тиждень.ua поговорив з відомим британським юристом-міжнародником Філіпом Сендсом – автором нон-фікшну про Львів, у якому, на додачу до магістральної теми історичної пам’яті й забуття, піднімаються й болючі питання щодо українського минулого часів Другої світової війни.
    22 вересня, Олена Кухар
  • Як упорядкувати медійний простір, не зазіхаючи на свободу слова
    22 вересня, Денис Казанський
  • Протягом поточного півріччя, з липня до грудня 2017-го, Естонія головує в Раді Європейського Союзу. З міністром закордонних справ країни під час його візиту до Києва Тиждень обговорив позицію Естонії в питанні розташування миротворців у Східній Україні, очікування від наступного саміту Східного партнерства, а також відносини між Україною та Естонією й Україною та ЄС.
    22 вересня, Анна Корбут
  • Є проблемка. Смішна, якщо розглядати її в контексті міста, у якому вже три роки йде війна. Але якщо подивитися на це питання в масштабах невеликої родини, статок якої нижче середнього, проблема виявляється великою та серйозною.
    22 вересня, Вікторія Малишева
  • На запитання, чи змінилося щось у їхньому житті через оголошене перемир’я, мешканці маленького селища Піски, яке входить до складу горлівського Зайцевого, відповідають гіркою посмішкою. І перепитують: про яке саме з колись оголошених ідеться? Бо щодня вони відчувають різні відтінки цього дивного явища, якого насправді немає...
    21 вересня, Єлизавета Гончарова
  • Через несприйняття Трампом домовленостей Барака Обами з Тегераном світ може стати небезпечнішим
    21 вересня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено