Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 червня, 2017   ▪   Олена Кухар   ▪   Версія для друку

Базель, Кассель, Мюнстер. Що треба знати про три головні червневі арт-події Європи

Арт-ярмарок у шейцарському Базелі, другий етап виставки сучасного мистецтва Документа 14 в німецькому Касселі, «Скульптурний проект» у німецькому Мюнстері – найяскравіші мистецькі фестивалі початку літа, які критики традиційно розглядають в єдиному контексті. Tyzhden.ua розповідає про три непроминальні культурні події в Європі.
Базель, Кассель, Мюнстер. Що треба знати про три головні червневі арт-події Європи
«Книжковий парфенон» Марти Мінухін – експонат Документи 14

Art Basel

Специфіка: міжнародний мистецький ярмарок, платформа, де відбувається комунікація між галереями з одного боку – та колекціонерами, музеями і кураторами з іншого; вважається, що Art Basel передусім – подія ринкова.

Як часто проходить: щорічно, на трьох локаціях – у Базелі, Маямі та Гонконгу (не одночасно).

Коли започатковано: у 1970 році.

Коли проходить у 2017 році: 15 – 18 червня у Базелі, Швейцарія (ярмарок у Маямі відбудеться у грудні 2017, у Гонконгу – у березні 2018 року).

Населення Базеля: приблизно 170 тисяч осіб.

Кількість відвідувачів у 2015 році: близько 100 тисяч осіб за 6 днів.

Цьогоріч Арт Базель проходить вже у 48-й раз. Захід справедливо називають найстарішим мистецьким ярмарком такого масштабу. Кожна виставка організована як сукупність тематичних секцій, які присвячені як роботам знаних майстрів, так і молодих художників, що тільки заявляють про себе. Формат ярмарку довів свою ефективність для галерей та колекціонерів – у певному сенсі йдеться про інституалізований майданчик для бізнес-зустрічей та налагодження контактів. Про Базельский ярмарок часто кажуть, що він спеціалізується на «мистецтві продавати мистецтво».

Втім, окрім професійної спільноти, ярмарок регулярно приваблює до міста непрофесійних поціновувачів мистецтва з усього світу, зокрема, молодь.

Читайте також: Porto Frankо, відеопоезія та Музей 0+. Три історії про трансформацію простору

На сьогодні – за оцінками експертів – мистецький ринок є стабільним, колекціонери готові платити великі гроші за відомі, або, навпаки, наразі не відкриті ніким імена. Ярмарок чутливий до ситуації: кількість учасників Art Basel у 2017 році – 291 галерея з 34 країн світу (серед них – 17 галерей, що беруть участь вперше), 4000 художників.

На ярмарку буде чотири головні секції: власне, секція Галереї – участь у її роботі приймуть 226 галереї, причому цікаво, що цього року до статусу «не новачків» переведено три молоді галереї - Susanne Vielmetter Los Angelеs Projects з Лос-Анджелесу, Kraupa-Tuscany Zeidler з Берліну, Salon 94 з Нью-Йорку; секція Видання (тут покажуть принти та обмежені видання тих чи інших робіт), секція Деталі (32 кураторських проекти минулого та сучасності; зокрема, критики з особливою увагою чекають на фотопроект Гордона Паркса, присвячений руху за громадянські права 1950-1960-х років); секція Заяви (присвячена молодим іменам).

Тематичний діапазон нічим не обмежений. Традиційно на ярмарку – роботи модерністів початку ХХ сторіччя, післявоєнне мистецтво, роботи сучасних авторів. Серед галерей-учасниць у першу чергу називають «акул» цього ринку: Marlborough Gallery, Hauser & Wirth, Gagosian Gallerу.

Must see: до переліку найцікавіших подій Art Basel, на думку більшості критиків, потрапляє виставка робіт сучасного німецького фотографа Вольфганга Тільманса – більше 200 фотографій, які охоплюють три десятки років його професійної діяльності. Тільманс останнім часом працює з абстракціями, а починав і став відомим завдяки фотографіям молодих людей, клаберів, панків, бездомних тощо. У 2015 році Тільманс отримав премію фонда Hasselblad - Hasselblad Award – яку називають еквівалентом Нобелівки у сфері фотомистецтва.

Фото з відомого циклу робіт Тільманса Paper drop («Паперова крапля»).

Документа 14 – Кассель, другий етап

Специфіка: міжнародна виставка сучасного мистецтва, яка визначально мала на меті залучити Німеччину до світового мистецтва та нейтралізувати «культурну темінь» нацизму; на сьогодні – один з найамбітніших заходів у своїй галузі.

Як часто проходить: раз на 5 років протягом 100 днів; раніше традиційно проходила лише у Касселі (Німеччина), у 2017 році вперше пройшла ще у в Афінах (Греція).

Коли започатковано: у 1955 році.

Коли проходить у 2017 році: з 10 червня до 17 вересня у Касселі (афінський етап - 8 квітня до 16 червня).

Населення Касселя: близько 200 тисяч осіб.

Кількість відвідувачів у 2012 році: 900 тисяч осіб за 100 днів.

Tyzhden.ua вже писав про Документу 14, проте деталі другого, кассельського етапу, стали відомі лише вранці 10 червня – традиційно втаємничені організатори завжди притримують спілкування з пресою на останній момент.

 Так виглядала прес-конференція, присвячена початку Документи 14

Цьогоріч спілкування з пресою тривало впродовж трьох годин. Після його завершення втомлені культурні оглядачі звернули увагу на амбітність місії, яку почала покладати на себе Документа, а деякі з них навіть заговорили про завелику серйозність, із якою вона почала до себе ставитися.

Якби світ лишався таким самим, яким був у 2013 році, коли куратор Документи 14 Адам Шимчик планував її,  то одна з найпотужніших мистецьких виставок світу сьогодні обмежувалася б розмовою про колоніалізм, панування білої людини та гендер. Але після Brexit та президентських виборів у США Документа не втрималася від політизації, і означила свою місію як боротьбу проти націоналістичних сил та за право вільно демонструвати мистецтво як таке.

Під час конференції одна з журналісток запитала Шимчика про кореляції з Art Basel: «Ярмарок відкривається днями, - сказала вона, - наскільки багато спільного з ним матиме Документа?» «Сподіваюся, багато!» - розсміявся Шимчик. Так чи інакше, саме Документа наразі сприймається як захід «поза комерцією», на противагу ринковому Базелю.

Читайте також: Право на вечірку. Як поп-музика в Британії формує антитерористичний канон

Виставка дуже масштабна – її переглядові радять присвятити мінімум три дні, з ремаркою про те, що краще було б оселитися десь поруч на триваліший час, аби неспішно оглядати експозиції протягом кількох вікендів.

Must see: візитівкою цьогорічної Документи вважають роботу аргентинської художниці Марти Мінухин «Книжковий парфенон». Мова про копію Афінського Парфенону, побудована із книжок, що коли-небудь потрапляли під заборону цензурою. Для побудови споруди знадобилося близько 100 тисяч книжок, які художниці надсилали з усього світу. 

 Марта Мінухин позує поруч із «Книжковим парфеноном»

«Скульптурний проект» у Мюнстері

Специфіка: виставка скульптур та скульптурних об’єктів, які розташовують у найрізноманітніших місцях міста і які завдяки своєму розташуванню є почасти провокацією, почасти культурною інтервенцією; Мюнстер сміливо диктує мистецькі тренди і традиційно вважається конкурентним Документі.

Як часто проходить: раз на 10 років у німецькому Мюнстері; цьогоріч вперше пройде ще й на території міста Марль у 30 км від Мюнстера.

Коли започатковано: у 1977 році.

Коли проходить у 2017 році: з 10 червня по 1 жовтня.

Населення Мюнстера та Марля: 300 тисяч та 80 тисяч відповідно.

Кількість відвідувачів у 1997 році: більше 500 тисяч осіб.

Від самого початку існування проекту намагання організаторів розмітити культурні об’єкти у публічному просторі зустрічали шалений спротив місцевих жителів. Але незважаючи на періодичні випадки вандалізму, мешканці Мюнстера врешті не просто погодилися із діями організаторів проекту, а й підтримати рішення міської влади купувати деякі з об’єктів для постійного експонування.

Цього року «Скульптурний проект» відбувається вп’яте. Кассель, де проходить Документа 14, знаходиться у 125 кілометрах, але навіть якби був подалі – саме з Документою традиційно конкурує Мюнстерський проект. Прес-конференця відктриття радикально контрастувала із тригодинною монотонною прес-конференцією Документи: організатори поговорили з пресою доволі швидко, пригостили журналістів кавою та смачною їжею, а потім посадовили на велосипеди та відправили дивитися 36 нових публічних скульптур. Йшов дощик, але це не змінило велосипедних планів.

Читайте також: Джозеф Макелрой: «Здатність критично мислити — це те, що робить нас людьми і громадянами»

Ще одна радикальна відмінність «Скульптурного проекту» - він відмовляється під ідеї глобалізації, яку сповідує Докумена: мовою виставки виключно є німецька.

Концепція цьогорічного проекту присвячена діджиталізації сучасного світу в цілому та мистецтва зокрема.

Must see: найпровокативнішою роботою «Скульптурного» проекту вважається проект відомого французського художника П’єра Х’юга «After ALife Ahead» (приблизний переклад – «Після життя, що попереду»). Ця робота ще й найамбітніша подія заходу, на її підготовку було витрачено близько 1 мільйона євро (фінансову підтримку здійснила галерея самого Х’юга). Автор розтрощив бетонні основи міського льодового палацу та створив там дещо, що складно описати словами – тут і земля, і бджоли та мухи, і два павліни десь під стелею; загалом критики говорять про роботу як про штучно створений ворожий простір, який конче треба відвідати. Зайти до будівлі дозволяється лише кільком особам одночасно, тож черги біля цього об’єкту гарантовані.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У червні у наш відділ прийшов охайно вдягнений чоловік влаштовуватися на роботу. Немолодий, приємний у спілкуванні. Освіта, досвід – все підходило. Він пройшов декілька співбесід із керівництвом, підписав заяву у почав чекати офіційного схвалення його посади, а точніше дозволу працювати у нас від «МГБ».
    17 жовтня, Вікторія Малишева
  • Хто може опинитися у новому австрійському уряді
    16 жовтня, Ольга Ворожбит
  • Тиждень.ua спробував розібратись у деталях підозри Сергію Поготову, Анатолію Серединському та Ігорю Бабичу. Незалежно від того, чим завершиться справа двох нинішніх поліцейських та їхнього колишнього начальника, матеріали дозволяють відтворити хронологію подій, які призвели до так званої АТО в центрі Києва, більш відомої як силовий розгін Майдану 18-19 лютого.
    16 жовтня, Андрій Голуб
  • Що може не дозволити Петрові Порошенкові знову стати президентом України
    16 жовтня, Роман Малко
  • Час креативних індустрій потребує популярних наукових знань, зокрема в соціогуманітарній сфері та філософії
    15 жовтня, Ганна Трегуб
  • 90 років тому людство вступило в нову еру
    15 жовтня, Катерина Барабаш
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено