Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 травня, 2017   ▪   Олена Кухар   ▪   Версія для друку

Сповільнене становлення: стартував конкурс на посаду директора Інституту книги

Про ідею створення в Україні Інститут книги активно заговорили трохи більше, ніж півтора роки тому, - під час позаминулорічного Форуму видавців. Майже одразу розпочався законотворчий процес, і відповідний нормативний акт набув сили вже у лютому 2016 року. Але усі подальші дедлайни, задекларовані Мінкультом, були зірвані: зокрема, конкурс на посаду директора Інституту було оголошено тільки днями.
Сповільнене становлення: стартував конкурс на посаду директора Інституту книги

Створення в Україні з нуля сучасної інституції, яка займатиметься промоцією читання, підтримкою книговидання, стимулюватиме перекладні проекти тощо, одразу стало болючою темою для зацікавлених. Чому так? Біль виникав через суміш натхнених сподівань на розвиток української книжки, які вже давно потребували якогось конкретизованого об’єкту, - та звички до скепсису (трохи нагадує реновацію Шевченківської премії, про перезавантаження та оновлення якої заговорили наприкінці 2016 року; детальніше – тут).

Український книжковий ринок, дійсно, зачекався на інституцію такого рівня. Незважаючи на це, запитання «чи готовий він до неї?» все ще лишається правомірним. Більшість експертів галузі стривожені через інертність бюрократичної системи, яка досі не готова делегувати повноваження у бік ефективного культурного менеджменту (і ділитися грошима). Інші експерти - їх значно менше - журяться через відсутність ініціативи «знизу»: мовляв, ті, хто мав би длубати бодай ложкою стіну «совка», займають позицію глядача та чекають, поки той, хто зголоситься на посаду директора, підверне ногу та впаде. Тиждень.ua зібрав докупи хронологію становлення нової інституції та  спробував розібратись із заплутаними механізмами її майбутньої роботи.

Підготовка до запуску: хроніка відкладеного старту

Як уже було згадано, ідея створення Інституту книги виникла у вересні 2015 року під час дискусій на Форумі видавців у Львові. Дуже швидко було підготовлено відповідний законопроект, його автором та ініціатором внесення до Верховної Ради був Микола Княжицький, нардеп і голова Комітету з питань культури і духовності. Деякі уважні експерти тоді писали, що текст проекту дуже сирий – у ньому, мовляв, можна було де-не-де побачити тези із кіновиробничної сфери замість книжкової.

Читайте також:  Дорогою до книжки

Суспільне обговорення проекту відбулося, спільнота, знов ж таки, скаржилася на недостатню активність цього обговорення – хоча тема, безумовно, викликала широкий резонанс.

28 січня 2016 року відбулося фінальне голосування за створення Інституту книги, у лютому законопроект було підписано.

Далі йде суттєва пауза на півроку – аж до початку липня 2016 року, коли на сайті Мінкульту з’являється проект Статуту Українського інституту книги та заклик до громадського обговорення тексту проекту. Пропозиції приймалися до 30 липня 2016 року, - скільки б їх не було і якими б вони не були, проект Статуту досі не затверджено, жодної свіжої інформації про це знайти не вдається (почитати сам текст можна за лінком).

Трохи згодом, 13 вересня 2016 року, було зроблено крок уперед, внесено трохи конкретики: під час брифінгу на тему «Новий підхід до літератури і читання в Україні» голова Мінкульту Євген Нищук представив громадськості в.о. директора Українського інституту книги – ним став літературознавець та видавець Ростислав Семків. Кандидатура пана Семківа викликала сплеск позитивних відгуків у зв’язку з безперечною довірою до його фахової компетентності (Семків, до слова, увійшов і до нового складу журі Шевченківської премії). Трохи пізніше стало відомо, що а) міністерство створило робочу групу, яка готуватиме запуск інституції; б) певний час ще триватиме «перехідний період» - аж до моменту оголошення прозорого конкурсу на посаду постійного очільника інституту; в) найпершою метою є розгортання роботи у соцмережах, в перспективі – сайту; д) «старт» Інституту книги заплановано на січень 2017 року.

У січні 2017 року про Інститут книги не було чутно нічого, окрім занепокоєння з боку голови Держкомтелерадіо, який поділився зі ЗМІ прогнозом: якщо Інститут не почне працювати у лютому 2017 року, то програма «Українська книга» цього року може не відбутися (раніше її реалізовувало Держкомтелерадіо, але прийнятий 28 січня 2016 року законопроект передав програму Інститутові книги – разом із 41,5 млн гривень фінансування).

Аж у березні Мінкульт повернувся до теми: «Хочу згадати про Український інститут книги, - сказав тоді Нищук під час години запитань до уряду у Верховній Раді. - Наразі Міністерство опрацьовує структуру і штатний розпис інституту. Найближчими днями, а саме на тому тижні буде оголошено конкурс на посаду директора інституту і на прийом заявок від кандидатів до складу його наглядової ради».

«Найближчі дні» тривали близько двох місяців. Початок конкурсу на посаду директора Інституту книги Міністерство оголосило тільки 12 травня.

Як відбуватиметься конкурс: дати та логістика

Отже, деталі. Документи на участь у конкурсі приймає Управління з питань мовної політики та літератури Мінкульту – з 12 травня до 26 червня. Сам конкурс відбудеться 30 червня.

Крім цього, з 12 травня до 5 червня приймаються документи на участь у конкурсній комісії, яка розглядатиме кандидатів на посаду директора. Пропозиції розглядатимуться 5-9 червня, а 14 червня відбудеться жеребкування.

Стосовно кандидатури на посаду директора висунуто кілька вимог: ця людина повинна мати вищу освіту та стаж роботи у сфері культури від 3 років, такий самий стаж – на керівних посадах (не важливо де - в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності).

Читайте також: Літературні вітаміни

Кандидатури на участь у роботі конкурсній комісії можуть пропонувати громадські чи господарські об’єднання, чиї статутні документи передбачають діяльність у сфері культури та книговидавничій справі, членами яких є авторитетні особистості, а діяльність є активною.

Загалом комісія складатиметься з 9 осіб, троє з них будуть призначені Мінкультом, а шестеро обрані жеребкуванням із запропонованих громадськістю персоналій.

Комісія ця в свою чергу має обрати з числа запропонованих на конкурс кількох кандидатур (як сказано у законі – «рішення конкурсної комісії має бути вмотивованим, із зазначенням причин, з яких були обрані певні кандидати»).

Далі з цих кількох кандидатур Мінкульт має обрати одну.

Строк повноважень призначеного Міністерством культури директора Інституту книги триватиме 5 років. Стільки ж триватимуть повноваження так званої Наглядової ради – дорадчого органу, який складатиметься із 7 осіб. Цих осіб Мінкульт обиратиме та призначатиме власноруч, без конкурсів та обговорень.

Треба зазначити, що прямо у законі ніде не зазначено, що йдеться саме про Мінкульт (усюди – «центральний орган управління»), але це випливає з контексту та розвитку подій.

Читайте також: Майдан. Перша рефлексія

Як бачимо, роль експертної спільноти у роботі нової інституції дуже скромна, як кількісно, так і якісно. Є, наприклад, інформація, що рішення, які передбачатимуть використання сум до 150 тис. грн, директор зможе приймати самостійно, після 150 тис. грн - рішення повинна затверджувати наглядова рада. Але дорадчий орган, що складатиметься з 7 осіб, на думку експертів, не буде у цьому випадку ефективним форматом, - особливо враховуючи спосіб формування органу. Для порівняння: Канадська рада з питань мистецтв щороку співпрацює з 750 експертами й митцями, Французький Національний центр книги має 18 комітетів, у яких працюють близько 200 експертів, Центр промоції фінського мистецтва та Шведська рада з питань мистецтв – мають по 80 працівників (дані – проект «Читомо»). http://www.chytomo.com/news/ne-polshheyu-yedinoyu-knizhkovi-instituciii-v-kraiinax-z-uspishnim-vidavnichim-biznesom Організаційна структура Інституту книжки у Польщі, який найчастіше згадують як приклад та поштовх для української книжкової сфери, з усіма відділами та тематичними редакціями, не вміщується на кількох сторінках Word, а відкритість роботи польського Мінкульту передбачає наявність на офіційному веб-сайті відкритого фінансового звітування: скільки грошей і на яку книжку отримав той чи інший видавець.

Оголошення першого директора Інституту книги, звісно, чекатимуть із хвилюванням. Рішення «центрального органу управління» одразу дасть спільноті зрозуміти, чи керуватиме Інститутом черговий держслужбовець, чи ефективний менеджер, чиїм діями принаймні не будуть заважати згори.

На сьогодні сторінка Інституту книги у мережі Facebook активна – там періодично постять новини книжкової індустрії.  Офіційного сайту організації поки нема. У цьогорічному державному бюджеті на програму «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга»» передбачено 80 млн гривень.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Депресивні індустріальні пейзажі, зупинені шахти, масове безробіття — здавалося б, як посеред цієї безнадії може знайтися місце для вируючого світу прогресивного мистецтва?
    23 жовтня, Анна Ставиченко
  • Які процеси відбуваються на Сонці та як вони здатні позначатися на нашій планеті
    22 жовтня, Олег Фея
  • «Ханська Україна» проти «Новоросії»: що закарбовано в історичній пам’яті?
    22 жовтня, Михайло Якубович
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено