Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 жовтня, 2016   ▪   ОНУХ   ▪   Версія для друку

Пан Анджей, Архітектор Уяви

«Я промовлятиму польською мовою, бо хочу сказати те, що думаю, а думаю я завжди польською». (Початок подяки Анджея Вайди за отримання Оскара за весь творчий доробок
Пан Анджей, Архітектор Уяви

Світові ЗМІ повідомляють про смерть Анджея Вайди, згадують його творчість і біографію. AFP називає його «співцем важкої польської історії, якій він зумів надати універсальний вимір». Варшавська Gazeta Wyborcza пише: “Анджей Вайда мав 90 років. Його найвидатніші фільми давали змогу найкраще зрозуміти свідомість польського інтелігента. Головною темою його кіно була Польща».

Газета The New York Times написала: «Анджей Вайда, великий творець польського кіно, звернув увагу на польську дійсність, чутливість і пам’ять, підкреслюючи елементи, які інколи були не зрозумілі іноземним глядачам».

«Польща втратила не тільки одного з найвидатніших творців, а й незалежного митця, що став символом занепаду комуністичного режиму», ― пише іспанська газета El Pais.

Анджей Вайда був одним з найвидатніших режисерів у історії кіно, співтворцем польської кінематографічної школи, лауреатом між іншим Срібної Пальми в Каннах за фільм «Канал» (1957 р.), нагороди FIPRESCI (Міжнародної федерації кінематографічної преси) у Венеції за фільм «Попіл і діамант» (1959 р.), Срібної Мушлі в Сан-Себастьяні за «Весілля» (1973 р.), FIPRESCI в Каннах за «Людину з мармуру» (1978 р.) і Золотої Пальми в Каннах за «Людину з заліза» (1981 р.).

Чотири фільми Анджея Вайди були номіновані на Оскара: «Земля обіцяна» (1976 р.), «Панночки з Вілька» 1980 р.), «Людина з заліза» (1982 р.). і «Катинь» (2008 р.). 2000 р. Вайда отримав Оскара за весь творчий доробок. За кілька тижнів до смерті митця в якості польського претендента на Оскара висунули його останній фільм «Повідоки», історію художника Владислава Стшеминського, митця, що зберіг вірність власному баченню мистецтва й не піддався примусовій системі. Це розповідь про те, як комуністична влада знищила непокірну людину.

Читайте також: Анджей Вайда про маму, тата, Катин і Харків 

Для мене видатний режисер, якого польський історик Януш Тазбір назвав Архітектором Уяви, лишиться в пам’яті просто як Пан Анджей, що з ним я провів кілька незвичайних днів під час його візиту в Україну з нагоди прем’єри фільму «Катинь». У моїй пам’яті глибоко закарбувалася наша спільна подорож до Харкова, де Пан Анджей вирішив бути присутнім на прем’єрі фільму «Катинь». У лісі коло П’ятихаток неподалік від Харкова 1940 р. поховано жертви катинського злочину: 3739 офіцерів Війська Польського, військовополонених із табору в Старобєльську, розстріляних НКВД у Харкові. Серед страчених був і батько Анджея Вайди професійний військовий Якуб Вайда. Та перша в житті пана Анджея поїздка до Харкова була для нього своєрідною дуже особистою прощею до місця, де навіки спочив його батько. Та подія була особлива, дуже приватна і тяжка, проте анітрохи не потьмарила його осяйності та відвертості на людях. У тій прощі я був товаришем Пана Анджея майже цілодобово від виїзду потягом із Києва, протягом двох днів у Харкові й по дорозі назад до Києва. Понад десять годин спільних розмов, дискусій, спогадів і анекдотів. Ми двоє і дружина пана Анджея актриса, режисер, кіно-і театральний сценограф Кристина Захватович. Ті спільні, подаровані Богом години були для мене одним з найглибших інтелектуальних досвідів, які коли-небудь траплялися в моєму житті. Пан Анджей від самого початку відкрився для розмови, для діалогу з не відомим йому чоловіком, але завдяки його постаті я теж розкрився йому. То була чудова, глибока і дуже людська розмова, яка й досі зі мною і, певне, буде зі мною так довго, як і пам’ять про цього виняткового митця і людину.

Читайте також: Літописець опору

Під час зустрічі зі студентами Харківського університету Пан Анджей відверто поділився глибокою правдою про себе як людину. І як творця. Зі щирістю, перед якою не вистоїть ніщо, признався, що найкращі сцени в його фільмах створили його асистенти, а він тільки звернув на них увагу і вибрав; розповів, що його найбільший талант як режисера ― добір гідних співробітників і мобілізація їх для якнайвищого творчого зусилля; сказав, що він живописець, але став режисером, бо не вміє працювати в самотності, тому й заздрить усім художникам, наділеним цим умінням. Під кінець зустрічі розповів, що творить польське кіно польською мовою, бо тільки цією мовою здатний розповісти правду про себе і народ, маленькою часткою якого є він сам. А ще я пам’ятаю, як Пан Анджей, дякуючи президентові Ющенку за вшанування його орденом Ярослава Мудрого, сказав: «Прізвиська монархам дає народ, помічаючи найхарактерніші риси володаря. В Польщі ми мали короля Хороброго (Болеслава), Сміливого (Владислава), Відновителя (Казимира), але ви, українці, мали володаря, якого прозвали Ярославом Мудрим. Це промовляє само за себе, і тому я з великою честю приймаю цю високу відзнаку».

Від нас пішов Анджей Вайда, видатний польський кіно- і театральний режисер, Архітектор Уяви, Друг України, а для мене просто Пан Анджей.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як Росія перекручувала і приховувала інформацію про злочини комуністичного режиму в 1930-их роках на Заході? Чому їй вірили? І чому ті ж механізми працюють сьогодні?
    22 лютого, Анна Корбут
  • У вівторок, 21 лютого, світові та українські ЗМІ поширили гучну новину: Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа до США. Однак, як виявилося, це рішення ще навіть не початок кінця цієї гучної справи.
    22 лютого, Ольга Ворожбит
  • Приглядаючись до нового американського лідера, французи з острахом впізнають своє можливе близьке майбутнє.
    22 лютого, Алла Лазарева
  • Напередодні чергової річниці розстрілу активістів Майдану та втечі Януковича, що послідувала услід за цим, в Україні за традицією знову пожвавилися розмови про нову революцію. При цьому одні заговорили про це зі страхом, а інші з надією.
    22 лютого, Денис Казанський
  • Літературна спільнота дізналася від «модернізованого» журі Національної премії ім’я лауреату 2017 року
    21 лютого, Олена Кухар
  • Другий рік поспіль роковини розстрілів Небесної сотні перетворюються на неабиякий привід для піару із обов’язковими закликами знову вийти на Майдан, аби звалити «злочинну владу».
    21 лютого, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено