Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 червня, 2016   ▪   Олександр Стукало   ▪   Версія для друку

Три збірки травня

Травень – це кінець весни, початок здійснення мрій про відпустку, перші спеки й дуже багато санкціонованих державою вихідних. Що робити, коли не треба працювати? Правильно – читати й насолоджуватися новинками.
Три збірки травня

Квітень зі своїм Книжковим Арсеналом, цілком природно, дуже багато їх забрав собі. Видавці досі намагаються приурочити вихід свіжих книжок до людних фестивалів, – а заразом і дати читачам поживу на наступні місяці. Тому в цьому огляді не буде зовсім нових новинок. Будуть трошечки старіші, квітневі, – але від того не менш актуальні. Скажімо, першу, написану Вахтангом Кебуладзе, тільки-но розсмаковують і починають читати у метро (сам бачив); Євген Стасіневич, автор другої, дає про неї інтерв’ю – і від цього книжка нібито вже й не старішає; ну а третю, антологію любовного роману 20-х років, узагалі нещодавно презентували повторно, бо після «арсенальської» презентації лишилося ще багато охочих послухати Ярину Цимбал – справжнього професіонала-пошуковця і фахівця з літературного побуту двадцятих років.

Тому напишемо про них. У кожній – не один, а кілька різних текстів, часом різних авторів, часом одного, часом – кілька різних розмов. Так, щоб можна було вибирати, так, щоб не лякав обсяг.

Вахтанг Кебуладзе, «Чарунки долі». – ВСЛ, 2016

Книжка Вахтанга Кебуладзе, викладача Києво-Могилянської академії, філософа і джазмена, присвячена філософії в найширшому сенсі слова і оповідкам – у вужчому. Двадцять три есеї про зовсім різних філософів – Канта, Гуссерля, Ніцше, Вітгенштайна, Ортегу-і-Гассета – занурюють у специфічний напівприватний світ авторських роздумів – звісно, підкріплених інтелектуальними розумуваннями й рефлексіями на прості (а насправді дуже складні) теми. Складна простота починається вже з авторської передмови, де Кебуладзе пояснює і про чарунки, і про долю. Мислення, на його думку, має віднаходити своє відображення у письмі; оскільки мислення переважно нелінійне, хитросплетене й заплутане, письмо має нести на собі подібну ознаку, бути плетивом оповідок. Власне, оповідки і є чарунками долі, окремими її відсіками, кожна зустріч і кожна думка – як епізод життя. З одного боку, життя авторового, з іншого – життя його «підопічних», персонажів і героїв його думок. Про що ці чарунки? Буквально про все, про що кожен із нас замислювався, але не додумував до кінця, бо тема видавалася надто складною. Про пам’ять і забуття, владу, насильство, розум і любов. Кебуладзе бере собі в помічники філософів і намагається додумати все бодай до чогось.

Читайте також: Літературні вітаміни

Євгеній Стасіневич, «Ціна питання». – К.: Laurus, 2016.

Колись Євгеній Стасіневич працював у виданні «Insider», брав цікаві інтерв’ю у відомих і неординарних людей, і їх друкували на сайті. Якісь розміщували повністю, якісь обрізали через надто велику кількість запитань і відповідей, якісь узагалі не брали, й вони збереглися у творчих шухлядах. Потім ресурс закрили, а інтерв’ю цінності не втратили й нарешті дочекалися слушної нагоди вийти на яв у цій книжці. Колись давніше, років п’ять тому, щось схоже вже було – тоді побачила світ книжка Ірини Славінської «33 герої укрліт», тридцять три опитування різних актуальних письменників. Але там і запитання до всіх були однакові, й герої інакші – час уже не той, а фокус у кожного свій. У «Ціні питання» можна прочитати двадцять сім розмов, причому шість із цих двадцяти семи досі ніде не з’являлися. Герої – абсолютно різні: тут і українські письменники, і російські науковці (Алєксандр Еткінд) і журналісти (авторський «улюбленець» Дмітрій Биков), і званий і вже знаний поет Лєв Рубінштейн, і англійський славіст Роберт Чандлер, і балканський романіст Міленко Єргович, і навіть мультикультурний киянин Йоханан Петровський-Штерн. На будь-який смак, у м’якій обкладинці – якраз для теплої погоди й гамака.

Читайте також: Три книжки під ялинку

Беладонна. Антологія любовного роману 20-х років». – Упор. Я. Цимбал. – К.: Темпора, 2016.

«Темпора» продовжує видавати антології текстів 20-х років ХХ століття, часу «Червоного Ренесансу», розбудовуючи свою серію «Наші 20-ті». Узимку в ній вийшли детективи, навесні (що цілком логічно) – любовні романи. «Романний» обсяг, щоправда, мають не всі тексти, але ж роман – це передусім (історично) про любов, а вже потім про обсяг. На восьми сотнях сторінок під атмосферною обкладинкою (з ілюстрацією до журналу «УЖ» роботи Івана Падалки, де юні комсомольці на тлі міста зовсім не по-соціалістичному обіймаються й цілуються) знайшлося місце для Олеся Донченка, Петра Ванченка, Петра Голоти, Гордія Брасюка і Василя Минка. Автори практично невідомі широкому загалові, й антологія стане чудовою нагодою заповнити лакуни: після ґрунтовної передмови, що вводить у контекст доби, тексти органічно впишуться у двадцяті, розфарбувавши їх, урізноманітнивши і точно пожвавивши. Бо які ж двадцяті – час популярного кінематографу, масової пригодницької й любовної літератури, джазу й мандрів – без барв і розмаїття? Правильно – ніякі.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.