Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 травня, 2016   ▪   Олександр Стукало   ▪   Версія для друку

Три фестивальні новинки

Вересень і Форум видавців трапляється рівно через півроку після квітня й Книжкового Арсеналу. Життєві цикли багатьох видавництв орієнтуються саме на ці дві ключові книжкові події: спершу готуються новинки під Арсенал, потім починають готуватися під Форум, а потім усе починається спочатку. Перед Арсеналом в інтернеті гуляють списки найцікавіших новинок, які полегшують життя читачам: береш такий, роздруковуєш і йдеш купувати книжки за планом. Ми обрали три цікаві новинки, прочитати які точно не завадить.
Три фестивальні новинки

1. Джуліан Барнз, Шум часу. ‒ Пер. з англ. Віри Кузнецової. ‒ К.: Темпора, 2016.

Джуліан Барнз до свого сімдесятиріччя вирішив написати книжку про нелегку долю офіційного радянського митця та його, митця, внутрішні конфлікти з протиріччями. Митцем обрав відомого на Заході Дмітрія Шостаковича. Часом здається, що біографія композитора неначе спеціально написана під Барнзів стиль оповіді: є три ключові точки життя, три ключові любові й три ключові особи, відповідальні за важливі повороти сюжету. Все тримається на тріадах, від початку й до закінчення, дуже зручно для систематизації й очуднення. До трьох ключових моментів (повість, до речі, так само поділена саме на три розділи) додається весь необхідний арсенал книжки про Росію, написаної європейцем: прислів’я (повторюються, грають обрамлювальну та структурувальну роль), цитати (часом правильні, часом неправильні, часом узагалі не дуже доречні) й препарування загадкової душі. Дочитавши, не розумієш, про кого книжка: про Шостаковича, якого так собі уявив автор; про Шостаковича, якого так собі уявили біографи, що їх читав автор; чи взагалі про те, як виглядатимуть традиційні, продемонстровані вже в доброму десятку книжок, оповідні прийоми й стратегії, коли їх застосувати до такого сюжету (а Шостакович, виходить, ‒ просто принагідна відома постать). Хай там як, результат оригінальний і досить цікавий.

Читайте також: Літературні вітаміни

2. Богдан Логвиненко, Saint porno. ‒ Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2016.

Відомий блогер і мандрівник Богдан Логвиненко поговорив із українкою, яка знімається в порно, й оформив своє з нею інтерв’ю в книжку. Власне, книжки могло б і не статися, бо текст радше схожий на добротне інтерв’ю, де запитання стали назвами розділів. Дівчина з українського російськомовного обласного центру після нічим не примітного дитинства, прослуховування класичних речей із естради 90-х, перших закоханостей і першого переглянутого порно раптом розуміє, що порно, як і секс, їй подобається, а закостенілі моральні норми, що одвічно тяжіють над людьми й не дають змоги зрозуміти, чого ти насправді хочеш, настав час скасувати ‒ бодай для себе. Так починається міцне сюжетне інтерв’ю, де знайшлося місце для багатьох цікавих фактів. Розказано і про столиці порнобізнесу, і про те, хто й чому йде зніматися, і про те, що у порноакторів у головах (а це, як на мене, найцікавіше). Щойно вийшовши, книжка вже стала предметом жвавих дискусій, де виявилося, що порно з певного погляду схоже на медицину й педагогіку: всі розуміють і прекрасно знають, що має бути в голові у акторки, щоб їй можна було повірити, скільки порно й скільки роздумів про мораль має бути в розмові, й про що взагалі треба писати такі книжки, аби було цікаво. Втім, задоволених усе ж більше, ніж незадоволених, бо книжка свіжа, цікава й варта прочитання з подальшим обмірковуванням.

Читайте також: Три книжки під ялинку

3. Максим Тарнавський, «Нечуваний Нечуй». ‒ Пер. Я. Стріхи. ‒ К.: Laurus, 2016.

Івана Семеновича Нечуя-Левицького вчать у середніх школах, швидко забувають і повертатися до нього не хочуть. Професор Торонтського університету Максим Тарнавський після багаторічного нечуєзнавства написав книжку, де глибоко й докладно міркує про феномен цього письменника, паралельно очищаючи його від нудності. В українському літературознавстві, каже автор, Нечуя стали розуміти неправильно, бо Сергій Єфремов написав його біографію з багатьма умисними перекрученнями й домислами (спричиненими особистою образою на патріарха української літератури, який в останні роки життя злісно нападав і на Єфремова, і на Грушевського через проблемні питання українського правопису). Єфремовська біографія пішла в народ і, як інші біографії його пера, заклала основу для сучасного літературного канону й "канонічних" тлумачень. Тарнавський послідовно розбирається у біографії й творчості "шкільного класика" ‒ та так, що нудно не стає аж до останньої сторінки.

Читайте також: Три листопадові книжки, які варто прочитати




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.