Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 січня, 2016   ▪   Олександр Стукало   ▪   Версія для друку

Три книжки під ялинку

Перед Новим роком до книгарень прямують ті, хто там майже не буває, бо книга, хоч що не кажіть, - найкращий подарунок до будь-якого свята. І попри повсюдні дедалі частіші ламенти на тему занепаду паперової книжки й здавання позицій електронній, у нас іще довго не даруватимуть на свята текстові файли.
Три книжки під ялинку

У нас даруватимуть те, що можна розгорнути, помацати, взяти з полиці й поставити на місце. Бо текстовий файл – це чиста інформація й жодного тобі свята. А його таки хочеться. Особливо у грудні. А у січні хочеться розказати про подарунки. Зокрема – про книжки під ялинкою. Так ми і зробимо. Тим паче, що кожна з нижченаведених книжок може стати хорошим подарунком. Одна – казка, друга – хрестоматія, а третя – відповідь на головне питання сучасної економіки.

  1. Бабкіна К., Пилипчатіна Ю. Шапочка і Кит. – Видавництво Старого Лева, 2015

Коли у тебе лейкоз, тобі роблять хіміотерапію. Після неї у тебе випадає волосся, ти носиш блакитну в’язану шапку (через неї тебе кличуть Шапочкою) й хочеш вилікуватися. Мама твоя оформлює ресторани, з татом у неї не склалося, бабуся живе з вами разом, і часом ви їсте занудну вечерю (коли всі їдять лише те, що тобі можна), а часом – нормальну. Життя собі йде, і йде воно не завжди найкращим чином. Але в ньому завжди є місце для дива. Або принаймні для незвичного кита, що невідь-звідки взявся в повітрі над містом. Кит Бабкіної, як Карлсон Астрід Ліндґрен, виникає зненацька. Судячи з відсутності обґрунтування, його поява цілком логічна. Не було – і є. Як і Карлсон, він більш дивний, ніж гостинний, і трохи дратує, особливо на тлі Шапочки.

Читайте також :Есеїстика мусить бути

І якщо ми вже згадали про Ліндґрен, варто підкреслити безсумнівну чесноту казки про Шапочку і Кита – її цілковиту дорослість, неманірну, несхематичну, небанальну. «Подорослішати – це ж не значить просто почати робити неприємні речі спокійно», як каже Шапочка. Я погано собі уявляю, як би дала собі раду з таким сюжетом менш доросла дитяча книжка. Але цій усе вдається. Її багато хто читає, і з кожного проданого примірника  певна сума йде на лікування онкохворих дітей – і це теж по-дорослому. Здається, це і є «в житті має бути місце для казки».

  1. Ушкалов Л. Що таке українська література? – Видавництво Старого Лева, 2015

Час від часу літературознавець Леонід Ушкалов відходить від світу строго наукових зацікавлень і сковородинства – і тоді на світ з’являються збірки його статей чи колонок. П’ять років тому книжка «Від бароко до постмодерну» побачила світ у видавництві «Грані-Т». У ній пан Леонід за допомогою коротких нарисів давав широку картину розвитку української літератури, власне, як і заявлено в назві – від початків, XVI-XVII століття, - і до найновіших здобутків.

Читайте також: Вітчизняний виробник літератури

Нова книжка «Що таке українська література?» - це збірка з сорока п’яти есеїв-колонок, що виходили 2012-2013 року в газеті «Україна молода» у рубриці «Уроки літератури від Леоніда Ушкалова». Що в них особливого? Особливе у них – відсутність примітивізації й профанізації жанру «навкололітературних біографій», зведення їх до, власне, розважальної колонки, де все виходить з усього іншого, й усе можна порівняти з усім. Колонки Ушкалова – це, радше, короткі нариси на засадах уваги до деталей, поміркованого реалізму, неочевидних зв’язків і розширення світогляду. Сковорода, Франко, Винниченко, Йогансен, Яновський, Шпол – усіх не злічити. Кожному по нарису, а разом – непоганий поверхнево-публіцистичний курс української літератури в персоналіях. Згодиться кожному.

  1. Райнерт Е. Як багаті країни забагатіли... і чому бідні країни лишаються бідними. – Темпора, 2015

Ерік Райнерт, норвезький економіст, написав книжку про багаті й бідні країни ще 2007-го, за рік до світової економічної кризи. У ній – спроба відповіді на справді важливе запитання. Чому між країнами зберігаються різкі економічні відмінності? Чому на світі досі існують багаті й бідні країни, й чому перші дедалі біднішають, а другі часто навпаки збагачуються? Чому Корея так швидко стрибнула від злиднів до процвітання, чому Індії це довго не вдавалося, але врешті-решт вдалося?

Читайте також: Есеїстика мусить бути

Райнерт виступає проти так званої неокласичної економіки, панівної течії з кінця 19 століття. Він стверджує, що пріоритетом розвитку є швидке стабільне зростання, досягти якого можна лише шляхом індустріалізації, технологічного та управлінського розвитку. а для цього потрібен захист певних секторів економіки. Неоліберальна гегемонія – консенсус щодо вільних ринків та торгівлі, якого дійшли протягом останньої чверті століття, - ось причина бідності одних і збагачення інших, на думку Райнерта.

Книжку, яка вийшла дев’ять років тому, нарешті перекладено українською, і є всі підстави вірити, що свого читача в країні, яка розвивається далеко не так стабільно й швидко, як би хотілося, вона знайде.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У справах, пов’язаних із Майданом, фігурують не лише колишні беркутівці, а й тітушки. Проте, як і в ситуації із силовиками, за ґратами СІЗО опиняються рядові виконавці, організатори ж уникають арештів.
    27 липня, Станіслав Козлюк
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено