Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
7 січня, 2015   ▪   Андрій Гайдамаха   ▪   Версія для друку

Українські зірки на світових оперних сценах

Які плани на наступний рік мають Людмила Монастирська та Павло Гунька – знамениті українські співаки, чиї імена добре відомі поціновувачам опери в усьому світі
Українські зірки на світових оперних сценах

Людмила Монастирська

Людмила Монастирська народилася 1976 року в місті Іркліїв Черкаської області. Виросла в сім’ї, яка не була пов’язана з музичною чи театральною діяльністю: мати – філолог, тато – бізнесмен. У дитинстві Людмила відвідувала музичну школу за класом фортепіано, а оскільки дуже любила спів, то подальше навчання присвятила вокалу. Закінчила Київське музичне училище ім. Р. М. Глієра (клас Івана Паливоди), а в 2000-му – Київську консерваторію, де навчалася вокалу в славної Діани Петриненко.

Творчий дебют артистки відбувся в 1996 році на сцені Національної опери України в ролі Татьяни з «Євгенія Онєгіна» Пєтра Чайковского. У 1997 році перемогла на Міжнародному музичному конкурсі імені Миколи Лисенка, а з 1998-го стала солісткою Національної опери.

Володіє багатим і яскравим сопрано (spintosoprano), має яскравий акторський талант. Вважається нині однією з найкращих у світі виконавиць партії Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді. В Україні також виконувала партії для драматичного сопрано: Джоконди («Джоконда»), Сантуцци («Сільська честь»), Амелії («Бал-маскарад»). Її неперевершені сольові партії Аїди і Сатуцци можна послухати на YouTube.

З 2010 року Людмила Монастирська почала успішно виступати на міжнародних оперних сценах, зокрема в Німецькій опері (Берлін) у ролі Тоски в однойменному творі Джакомо Пуччині. Згодом були блискучі виступи в Італії з диригентом Альберто Веронезі, а 2011-го – у Королівському театрі «Ковент-Гарден» (Лондон) в ролі Леді Макбет у виставі Джузеппе Верді «Макбет». 2012-го співачка виконала партію Аїди в театрах «Ла Скала» у Мілані та «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку, а 2013-го разом із Лео Нуччі та Пласідо Домінґо виступила в опері Джузеппе Верді «Набукко» (роль Абігайль) у Королівському оперному театрі в Лондоні.

У Людмили Монастирської та її колишнього чоловіка Олександра Монастирського є 14-річна дочка Анна і 15-річний син Андрій.

«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах свiту. Хай там де я спiваю i в якiй країнi перебуваю, завжди пам’ятаю, звiдки я i де моє корiння. Ця думка надихає мене до працi, до творчостi, до життя!..

З приводу своєї виконавської майстерності можу сказати лише одне: менi достатньо бачити щасливi обличчя у глядацькiй залi пiсля вистави...

Ми, митцi, виконуємо своєрiдну естетико-виховну мiсiю: своєю професiєю намагаємося зробити людей, якi прийшли до театру, щасливiшими, небайдужими, а iнколи й змусити кардинально переосмислювати своє життя.

Стосовно моїх творчих планiв, то на 2015 рiк це виступи в «Ковент-Гардені» (Лондон) у виставі «Бал-маскарад» і тур до Японiї з цим театром (опера «Макбет»). Будуть виступи з відомим тенором Пласiдо Домiнґо: у Берлiні – «Макбет», а в Барселоні – «Двоє Фоскарi». Планую також виступ із німецьким тенором Йонасом Кауфманном у «Сiльськiй честi» та в «Реквiємi» Джузеппе Вердi на Великодньому фестивалi у Зальцбурзi навеснi 2015 року. А влітку будуть виступи у Берлiнi в опері «Набукко» Джузеппе Вердi.

У новому сезоні-2015–2016 заплановані «Тоска» та «Сiльська честь» у театрі «Метрополiтен-опера» в Нью-Йорку, потім «Aїда» у Вiднi та Парижi. І знову «Набукко» –цього разу в лондонському «Ковент-Гардені». І багато iншого...»

Павло Гунька

Павло Гунька народився в місті Ковентрі (Англія) в 1959-му, проте має українське коріння – його батько родом із Тернопільщини, із села Мужилів біля Підгайців. Павло усвідомлює себе українцем і добре розмовляє українською. Співав змалечку: спочатку в дев’ятирічному віці в церкві, а згодом здібний п’ятнадцятирічний учень взявся керувати молодіжним хором «Верховина». Проте після закінчення школи Павло не пов’язав своє життя з артистичною кар’єрою – взявся вивчати французьку та іспанську мови в університеті Манчестера. Певний час студіював літературу в Іспанії та Франції, а повернувшись до Великої Британії, став опановувати інший фах – юриспруденцію – і навіть певний час мав адвокатську практику. Аж у 1988-му, коли українці по всьому світу відзначали 1000-річчя хрещення України-Русі, він таки вирішив облишити й цю професію і пішов учитися співу в консерваторії Манчестера. Тоді ж Гунька вперше виступив перед широкою міжнародною аудиторією: у базиліці Святого Петра в Римі, потім на ювілейному концерті в лондонському «Альберт-холі», а в 1991-му – вже перші контрактні виступи у Швейцарії. Відтоді й почалася успішна міжнародна оперна кар’єра Павла Гуньки і його голос – бас-баритон – став усесвітньо відомим.

Дружина Гуньки народилася в Англії, проте її батьки походять з України.

Уже ставши відомим оперним актором і здобувши сталий репертуар у найкращих оперних театрах Європи та Америки, Павло вирішив звернутися до свого українського коріння й ініціював культурологічний проект «Українські класичні художні піснеспіви», який передбачає запис усього репертуару українських композиторів на слова видатних поетів. Для початку вивчив і підготував до запису романси Кирила Стеценка. Згодом організував в Англії хор «Булава», який уже дістав високі оцінки і функціонує як самодостатній успішний проект. Перша програма цього творчого аматорського колективу називалася «Козаки» і була реалізована у співпраці з акторами Королівського Шекспірівського театру. Сам Павло заспівав у виставі партію Остапа з опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. Друга програма побудована на поемі Байрона «Мазепа». Це яскраве сучасне театрально-концертне дійство, у якому беруть участь професійні піаністи й світлотехніки. У 2013 році Гунька з хором «Булава» уперше прибув до України й у Квітну неділю в патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві виконав святу літургію Миколи Леонтовича і дав перший концерт класичних піснеспівів, що їх виконали студенти консерваторії з Манчестера.

Павло Гунька має ще багато творчих проектів у Канаді, де його підтримує українська діаспора, зокрема в Торонто. Він підтримує тісні приватні й творчі контакти з родичами на Тернопільщині та з представниками музичного світу в Україні.

«Я щасливий, що маю нагоду працювати з найвидатнішими диригентами та режисерами світу і всі знають, що я «британський українець». Усе, чого вчуся в них, стараюся привносити до проекту записів українських класичних пісень.

У цю історичну, неспокійну хвилину нам усім треба показати, що Україна належить до гурту культурних націй землі. Українська класична художня пісня віддзеркалює культурну глибину наших людей. Понад 1 тис. пісень видатних українських композиторів – це важлива і цінна частина нашого культурного майна. Дай Боже, щоб цілий світ почув про нашу класичну пісню.

Сезон 2014–2015 років надзвичайно активний для мене, збудний як з української, так і з оперної перспективи:

2 листопада 2014-го побачить світ уже четвертий випуск записів українських мистецьких пісень авторства чотирьох галицьких композиторів: Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського та Стефанії Туркевич (першої жінки-композиторки України (1898–1977)). З цього приводу відбудеться урочистий гала-концерт у Торонто. Наразі записано 302 мистецькі пісні сімох українських композиторів.

У грудні 2014-го – опера «З мертвого дому» Леоша Яначека у «Штатс-опері» в Берліні. Диригент сер Саймон Реттл, режисер Патріс Шеро. Я в ній виконую партію Шишкова.

У лютому – березні 2015-го – опера «Воццек» Адбана Берґа, теж у «Штатс-опері». Диригент Даніель Баренбойм, режисер Андреа Брейт. Я там виконую партію Доктора.

У травні – червні 2015 року відбудеться світова прем’єра дитячої опери Джонатана Дава у співпраці з Берлінським філармонічним оркестром, диригент сер Саймон Реттл.

У липні – серпні 2015-го планую записати 162 галицькі мистецькі пісні у студії Glenn Gould (Canadian Broadcasting Corporation). Композитори Остап Нижанківський, Нестор Нижанківський, Ярослав Лопатинський, Ігор Соневицький, Мирослав Волинський, Анатолій Кос-Анатольский, Мирослав Скорик і Северин Сапрун».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено