Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 грудня, 2014   ▪   Спілкувався: Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Художник Антон Логов: «. Ми звикли говорити, малювати та зображувати виключно те, що бачимо»

Антон Логов – один з найцікавіших представників сучасного українського мистецтва. Профільні видання заносять його ім’я в ТОП-100 українських художників сучасності, однак це не заважає йому бути абсолютно вільним у своїх творчих пошуках та благодійних проектах. Тиждень поспілкувався з Антоном про життя художника підчас презентації благодійної акції «Відкриваємо двері дітям», де художники допомагають дітям з інтернатів.
Художник Антон Логов: «. Ми звикли говорити, малювати та зображувати виключно те, що бачимо»
Оля Касянюк

У.Т.: Ти представник молодого покоління українських художників, яке вийшло на авансцену мистецтва в кінці 2000-них – на початку 2010-х. Чим ви відрізняєтеся від ваших попередників – Савадова, Чічкана тощо?

- Ми живемо в інший час, а час завжди формує людину, тому ми трохи різні хоча б з цієї точки зору. А якщо говорити конкретно по попередню генерацію, то вони були першопрохідцями після ери совку, тоді як моє покоління формувалося вже в умовах більшої свободи. Тому ми менше думаємо про те, що в нас позаду, тобто, совок, тоді як те покоління якраз дуже багато рефлексувало на цю тему. Хоча, на жаль, «радянщина» й досі залишається, ця тема ще, на жаль, не скоро перестане бути актуальною.

У.Т.: Далекі від мистецтва люди вважають, що художник – це конче той, хто малює. Тоді як ти навпаки все більше використовуєш інші методи – наприклад, просторові скульптури з підручних матеріалів тощо. Які методи зараз більш актуальні?

- Так, я справді часто виходжу за межі звичного мистецтва, але при цьому живопис жодним чином не кидаю. Знаєш, коли я в своїй майстерні і щось малюю – це вже як ритуал. Взагалі, не так важливо, чим саме сьогодні ти займаєшся в мистецтві – ти художник, графік, скульптор, відео-режисер тощо. Це лише засіб донесення твоєї ідеї, а засоби можна й потрібно міняти. Мета в художника єдина – виразити себе, а використовувати для цього можна будь-які категорії та методи. І якщо мій індивідуальний шлях трохи відмінний від чистого живопису – в цьому не має абсолютно нічого страшного.

У.Т.: Ти родом з Одещини, тепер мешкаєш в Києві. Як тобі здається, чи є якісь регіональні особливості в українському мистецтві?

- Важко сказати. Можна точно бути впевненим, що Південь відбивається на характері людини завжди, як і гори, ліси чи будь-яка інша природа, серед яких вона виросла. Якщо говорити про академічні школи, то є львівська, київська, харківська школи. Однак сутність художника – навпаки, якраз в тому, щоб вийти за всі межі, школи, в якій він росте – зокрема. Або художник розуміє контекст мистецтва в цілому, або назавжди залишається випускником, наприклад, того-таки Одеського училища, яке й я закінчував. Й це теж не погано – такі професіонали-ремісники також потрібні, кожному є місце й завдання.

У.Т.: Ти людина з вищою художньою освітою – як оцінюєш стан освіти в сфері образотворчого мистецтва? Чи не відстаємо від світових трендів? І чи взагалі потрібно сучасному художнику мати цю профільну освіту?

- Мистецтву як такому не можна навчити. Навчити можна ремеслу. Повертаючись до питання художніх шкіл. Наприклад, в мене завжди було присутнє заперечення навіть тієї, в межах якої я вчився, бо постійно хотілося паралельно робити щось своє. Але є чимало художників, які повністю занурюються у встановлені рамки, й на цьому їх розвиток просто зупиняється. Взагалі, якщо в тебе немає мети малювати як Рафаель, то ти можеш й не вчитися.  Але мене особисто цікавлять трохи інші речі, окрім краси та гармонії малюнку.

У.Т.: Чи є якісь особливі риси, які притаманні саме українським художникам?

- Так, це так званий «літературний» підхід. Мається на увазі підхід, базований не на абстракції, а на конкретних словах, бажано літературного стилю. У нас завжди документальність, тобто, реалістичність превалює над абстракціями. Ми звикли говорити, малювати та зображувати виключно те, що бачимо. На жаль, це все ще вплив совкового соцреалізму. Все розвивається еволюційно, як і вміння до абстрактного сприйняття дійсності. Не варто забувати, що всі боязкі спроби авангарду нещадно чавилися в усі часи, хіба окрім сплесків початку ХХ-го століття та 1960-х років.

У.Т.: Дуже часто Україна цікава за кордоном виключно своїми етнічно-народними моментами. Чи немає тієї самої проблеми і з сучасним мистецтвом? Чи, може, українським художниками почати малювати в стилі Марії Приймаченко, й тоді вони стануть супервідомими?

- Марія Приймаченко справді досить знана на Заході. Але вона була цікава як представник наївного народного мистецтва свого часу, цим вона, власне, й цікава. Підробити таке мистецтво буде дуже важко, бо подібні митці працюють настільки виразно саме тому, що жили в селі, в своєму маленькому світі, не знаючи, що відбувається в світі в мистецькому плані. Якщо їх витягти з цього світу, то вони просто утратять свою унікальність та автентичність або просто станеться переворот від перегляду того, наскільки далеко пішло мистецтво, й людина просто не зможе й надалі працювати в такій манері. Тому штучно нічого ні зробити, ні нав’язати комусь не вийде. Просто кожен художник має слідкувати за загальним контекстом світового мистецтва, якщо хоче бути побаченим й почутим.

У.Т.: За рахунок чого виживає сучасний український художник? Гранти, продажі робіт? Чи можна бути просто художником, чи потрібно відпрацьовувати в інших місцях?

-  Художник має бути художником. Щодо того, чи він має бути голодним – сумнівно, всі ми люди, й всі ми часом думаємо тільки про це, особливо якщо справді скрутно стає. Але щодо митців, на мій погляд, діє така кореляція: чим більше ти думаєш про гроші, тим менше в тобі від митця й більше від комерсанта. Бо митець має реалізовувати ідеї, в першу чергу, решта – потім. Живу справді від грантів та продажів картин, хоча продаються вони далеко не так часто. як хотілося б – може бути й раз на півроку. От зараз запросили читати курс лекцій в якості викладача. Якісь мінімальні гроші для того, аби й надалі займатися творчістю, так чи інакше завжди знаходяться, і мені цього вистачає. Адже якщо вже встав на цей шлях, то приходиться багато чим жертвувати та віддавати, в цьому, власне, твоє головне завдання. Важко бути художником, але якщо ти чесно віддаєш себе, то це завжди повертається до тебе.  

У.Т.: Але ж в сучасному світі, на жаль, частіше важливо не те, що ти робиш, а те, як тебе піарять та продають…

- На щастя, в моєму випадку знайшлася «Я-Галерея» Павла Гудімова, яка взяла означені тобою функції на себе. Вона просуває мене як свого художника, продає мої роботи, тому мені, на щастя, просто не треба про це думати. І я дуже радий, адже чим більше ти занурюєшся в піар та продажі, то тим більше тебе затягує й починає впливати на творчість. Адже це дуже просто – одне замовлення, друге, й пішло, ти втрачаєш себе. Я не працюю на стороні, для мене важко відволікатися від профільної роботи.

У.Т.: Звідки і як ти знаходиш ідеї робіт в твоїй голові, бо, мабуть, саме це є найбільшим дивом для звичайних людей?

-  Ну, дуже часто кажуть: «Та він п’яний». Це нормальна захисна реакція, коли людина чогось не розуміє. А якщо серйозно, то ідеї розлиті в звичайному, буденному житті – потрібно просто їх бажати бачити. Наприклад, йду по вулиці, подивився на дорожній знак на перехресті, згадав якусь картину Брейгеля, почув якусь музику, яка надихнула тощо – й раптом на перетині категорій виникає якийсь образ. Окрім цього, кожен день продивляюся дуже багато візуального та мистецького матеріалу. Власне, в світі вже все було й все траплялося, й все намальовано. Питання тільки в тому, щоб побачити це зі свого, власного боку, комбінувати зі світовим досвідом та доробком. Й ось коли це сходиться, тоді й виникає образ для майбутньої роботи.  


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено