Тиждень.ua
НовиниПолітикаЕкономікаСвітСуспільствоКультураІсторіяПодорожіАвтоСпецтемиКолонкиАрхівжурнал «Український тиждень»ПошукГалереяІнфографікаВідео
27 березня, 2014   ▪   Євгенія Шидловська   ▪   Версія для друку

Документи Майдану. Перші фільми про події в центрі Києва

Протистояння на Майдані знімали десятки операторів та режисерів, ризикуючи власним життям. Завдяки їх роботі українська революція була задокументована сповна.
Документи Майдану. Перші фільми про події в центрі Києва

Безперечним здобутком українського кінематографу стала поява об’єднання Вавилон’13 – «кіно громадянського протесту й спротиву». Перший їх фільм «Пролог» показав обурення людей, які вийшли на Михайлівську площу 30 листопада через жорстокий розгін і побиття студентів під стелою Незалежності.

Загалом за  чотири місяці Вавилон’13 опублікував на своїй сторінці в мережі YouTube сотню коротких історій про революційні події в країні. Зараз в об’єднані працюють над спільним з 1+1 продакшн циклом "Зима, що нас змінила". Перший 45-хвилинний фільм "Небесна сотня"телеканал покаже до сороковин за вбитими на Інститутській – вже 3 квітня. Один з режисерів фільму – Юлія Гонтарук.

Серед відео, які раніше  зібрали найбільше переглядів на сторінці Вавилон’13  є її стрічка «Сором» , в якій режисерка задокументувала бійців внутрішніх військ, які в грудні охороняли адміністрацію президента.

Кадри були зняті на вулиці Лютеранській біля революційного піаніно, довкола якого зібрались майданівці. Режисерка розповіла, що лише зафіксувала емоції військовослужбовців, а не навішувала на них ярлик. «Спочатку були пісні жартівливі, а потім Таня Гаврилюк (учасниця гурту Dakh Daughters – ред.) заграла цю пісню «Летіла зозуля через мою хату», і я зрозуміла -  щось відбувається. У такт музики ми з оператором Юрієм Дунаєм  переходили від обличчя до обличчя, знімали великі плани. Це був справжній синтез тої пісні з хлопцями, їх емоціями», - каже Юля.

Також Вавилон’13 допоміг поширити фільм «Громадянин», який зняли арештовані в січні студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого - режисер Олександр Шкрабак та оператор Андрій Котляр. Їх разом з п’ятьма товаришами затримали міліціонери в цивільному на наступний ранок після початку протистояння на вулиці Грушевського. Згодом хлопцям пред’явили підозру в участі у масових заворушеннях біля Кабміну. Декілька днів студентів протримали в СІЗО і відпустили під домашній арешт. Пізніше відкриті проти них провадження підпали під закон про амністію.

 «Громадянин» фактично з’явився у мережі як доказ невинуватості арештантів, а їх викладач та відомий режисер Михайло Іллєнко публічно заступився за хлопців і заявив, що дав фільмові найвищу оцінку.

Другокурсник Олександр Шкрабак розповів, що в короткометражці його команда ставила за мету показати, що на Майдані є люди, які там проводять весь час, є ті – які приходять на декілька годин, але при цьому кожен робить внесок в протест. Для цього знімальна група шукала серед майданівців цікавих людей різних професій.  А ідея викласти з дощечок карту України виникла в режисера після побаченої стінки з назвами міст, яку свого часу зробили протестувальники.

Окрім того хроніки Майдану від самого початку знімали російські журналісти з проекту Lenta.doc. Один з них - Андрєй Кісєльов, був побитий і затриманий разом з автомайданівцями. У ніч 23 січня він опинився в одному з автомобілів, які потрапили у пастку «Беркуту» на Печерську. Андрєй розповів, що беркутівці били затриманих ногами та дубинками, змусили годину стояти навколішки в снігу, а на його слова, що він є журналістом – не реагували.

Хлопець додав, що в автобусі спецпризначенців достеменно не знав, чи його з активістами везуть до міліції, чи кудись у ліс. За декілька годин Андрєя відпустили з райвідділку, не пред’явивши звинувачень. У нього був зламаний ніс, розсічені брова та потилиця. Під час затримання спецпризначенці вибили в нього з рук фотокамеру, з якої він завбачливо витягнув карту пам’яті з відзнятим у ту ніч матеріалом. Врятоване відео лягло в основу короткої історії  «Вимкніть світло, дурні». 

 «Ми документалісти. Ми стараємось знімати історії. Наша задача, знайти героя і зрозуміти, як він опинився у цьому місці», - каже Андрєй.

Російські документалісти також зняли короткий фільм про трагічні події 19 лютого. «Все нормально. Будем жить», - каже Віктор з Житомира, розмахуючи червоно-чорним прапором на підступах до Верховної Ради. Росіяни зафільмували, як командир «Беркуту» просить священника не освячувати водою його бійців біля Ради, донька військового робить коктейлі Молотова в Будинку профспілок.

Режисер з Громадського ТВ Микита Мекензін переосмислив трагічні події Майдану, зробивши з них поетичні короткометражки.

Протистояння на вулиці Грушевського  та вбивства на вулиці Інститутській він зобразив як  чорно-білі воєнні хроніки.

«Всю ніч працював на проектом, який хочу присвятити людям, які загинули, виборюючи майбутнє для нас усіх. Наридався. Вічна їм пам'ять», - написав Микита на своїй сторінці в соцмережі перед тим, як опублікувати відео «Київ. Так розстрілювали людей. Документальні кадри».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Людина є тим, що вона їсть», – стверджував філософ-матеріаліст і послідовник Маркса Людвіґ Фейєрбах. Звичайно, можна погоджуватися з цим чи ні, але певною мірою їжа вказує на спосіб нашого життя і наш характер
    сьогодні, Катерина Новікова
  • АТО у традиціях, забобонах і піснях
    сьогодні, Валерія Бурлакова
  • Перепоною для міжнародних музейних обмінів за участю України є не війна на Донбасі, а брак відповідної сучасної інфраструктури, страхування й логістики цінностей, а також неврегульованість статусу вітчизняних приватних колекцій
    вчора, Ганна Трегуб
  • Чи став би наш світ зрозумілішим, якби ми знали про існування інших всесвітів?
    вчора, The Economist
  • Чим Захід і жертви Радянського Союзу завдячують Робертові Конквесту
    вчора, The Economist
  • Заслужений лікар України, талановитий нейрохірург, заступник головного лікаря з хірургії та начмед Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова Юрій Юрійович Скребець (із позивним "Юзік") взяв відпустку, приєднався до добровольчого медичного підрозділу "Госпітальєри" та поїхав на передову рятувати життя. Він приймав поранених та загиблих після бою під Білокам'янкою, що трапився 10 серпня. Тиждень.ua дізнався про його мотиви, враження від роботи, а також попередній досвід у гарячих точках.
    вчора, Олена Максименко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2015 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS