Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 січня, 2014   ▪   Анастасія Сідельник   ▪   Версія для друку

Тенденції мистецтва- 2013: децентралізація і перегляд модернізму

Тиждень.ua продовжує публікувати цикл матеріалів про головні культурні тренди минулого року
Тенденції мистецтва- 2013: децентралізація і перегляд модернізму

Самоорганізація

Впродовж грудня 2013-го це слово прозвучало незліченну кількість разів у зв’язку з Євромайданом. А от іще влітку торік заклик брати на себе відповідальність і самотужки створювати щось на противагу вилощеному офіціозу прозвучав у мистецьких колах. Так ідеолог і організатор фестивалю сучасного мистецтва Gogolfest Владислав Троїцький закликав «привласнювати фестиваль собі», тобто зробити свій внесок у загальну справу, що зрештою і було реалізовано. До проблеми самоорганізації звернувся й інший культурний проект – III Одеська бієнале сучасного мистецтва – але вже як до об’єкту дослідження. Інтерактивним досвідом, де «споживачі» культури долучилися до її створення, став Конгрес рисувальників у Національному художньому музеї (НХМУ). На білій поверхні, що вкрила стіни й підлогу музею, відвідувачі створювали малюнки, ведучи візуальну дискусію. «Вам не подобається те, що намалювали інші? Візьміть пензлик та замалюйте це або намалюйте свій коментар поряд. Скажіть правду, висловіться!» – закликали організатори акції.

Децентралізація

Якщо раніше Київ був єдиним потужним осередком сучасного мистецтва й у регіонах виникали лише спонтанні проекти, то останнім часом сучасне мистецтво завойовує нові території за межами столиці. У 2013-му в Івано-Франківську відкрився Центр Сучасного Мистецтва, що крім популяризації та критики арт-процесу створює архів даних про місцевих художників та їхню діяльність. Восени франківський ЦСМ уже представив свою експозицію на одному з найбільших арт-форумів країни, Art Kyiv Contemporary. Музей сучасного мистецтва Одеси оновив усі розділи своєї експозиції, додавши нові експонати й розробивши нову концепцію їх презентації у рамках проекту New. Донецька платформа культурних ініціатив «Ізоляція» провела виставку «Місце зустрічі» за участі 12 молодих українських художників, виставку-підсумок літніх резиденцій «Турбореалізм (Прорив)», а також започаткувала освітню ініціативу для підлітків. У Черкасах відбувся десятиденний фестиваль сучасного мистецтва «Повітова Фанаберія» за участі Гриці Ерде, Антона Варги, Івана Семесюка та Олекси Манна. Харківський ЄрміловЦентр представив проект культового фотографа Бориса Михайлова.

Читайте також: Тенденції українського кіно-2013: фільми нацменшини і провал державної кінополітики

Музейні інновації

Ця тенденція, намітившись кілька років тому, у 2013 окреслилась по-справжньому. Провідні українські музеї нехай не стрімко, але впевнено рухаються в бік інновацій. Чималу роль у цьому відіграють майданчики для обміну інформацією та знанням: громадська організація «Український центр розвитку музейної справи», що порядкує портал «Музейний простір», та Музей Івана Гончара, де регулярно відбуваються освітні заходи для музейників. Ці ініціативи об’єднують культурні інституції, які нещодавно перебували в інформаційній ізоляції, й стають не лише майданчиками для взаємоосвіти, а й створюють додаткову мотивацію. Дедалі більше музеїв для промоції освоюють ресурси соцмереж (музеї не лише створюють сторінки на Facebook, але й заводять окремі канали на YouTube), рекламу (приміром, постери в метро), розробляють нові послуги для відвідувачів (в Музеї Тичини можна відвідати поетичну екскурсію).

Перегляд модернізму

Низка виставкових проектів у центральному музеї України – Національному художньому – сфокусувалася на українського модерному мистецтві. Завдяки цим виставкам традиція модернізму актуалізувалася в сучасному культурному дискурсі. Масштабний проект на честь 150-річчя Миколи Пимоненка представив одні з найкращих зразків українського імпресіонізму; виставка акварельних пейзажів Максиміліана Волошина відтворила атмосферу Срібної доби; близько 60 графічних і живописних творів склали ретроспективу творчості Жака Шапіро, резидента знаменитого паризького «Вулика», який пробував себе у різних течіях, від імпресіонізму до примітивного живопису; гучною подією стала виставка корифея українського модернізму Василя Кричевського; окремий проект пролив світло на постать Романа Сельського – засновника львівської школи колоризму, замішаної на паризькій естетиці. «Перегони з часом» стали етапним проектом доопрацювання постійної музейної експозиції, що раніше закінчувалася ранніми 80-ми й тепер була продовжена аж до початку 2000-х років (також, роботами переважно модерністськими). На тлі того, що арт-критики констатують згасання інтересу до політично ангажованого актуального мистецтва, перегляд модерної традиції можна сприймати як пошук альтернативного мистецького висловлювання.

Дорогу молодим

Дедалі більше досвідчених учасників мистецького процесу займаються підтримкою та промоцією нових імен, у 2013 галереї та арт-центри давали простір численним акціям «для молодняку». Окрім бієнального проекту і виставки PinchukArtCentre Prize, що позиціонується як майданчик для відкриття та підтримки нового покоління українських художників, торік також відбувся масштабний проект «Індустріальний Едем», учасниками якого стало чимало молодих митців. Авторитетна «Я Галерея» звертала увагу переважно на молодих авторів: Олега Грищенка, Андрія Хіра, Юрія Денисенкова, Антона Логова. В Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури відбулася  виставка робіт учасників першої київської резиденції для молодих художників Kyiv AIR. У Празі київська галеристка Марина Щербенко представила кураторський проект «Україна сьогодні» за участі молодих художників (Назар Білик, Данило Галкін, Павло Ковач, Анна Звягинцева, Володимир Сай, та інші), в Парижі французькі галеристи обрали найкращих молодих художників-українців, у Києві відбулася виставка юних скульпторів, графіків та живописців «Самі». 2013 рік дав безліч підстав стверджувати, що на українську мистецьку сцену вийшло нове самостійне покоління.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено