Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
12 вересня, 2008

Локшина по-флотськи

У питанні російського флоту Ющенко і Тимошенко повинні перейти від піару до справ
Матеріал друкованого видання
№ 37 (46)
від 12 вересня, 2008

 

Програмний виступ Юлії Тимошенко на прес-конференції в понеділок, 8 вересня, має всі шанси увійти в посібники з політичних промов як приклад обґрунтування поворотів на 180 градусів, як спосіб виправдовувати свої дії, коли, здавалося б, виправдати їх неможливо. Олександр Мороз цього зробити не зміг. Як ілюстрацію майстерності прем’єра наведу її відповідь Секретаріатові Президента по одному пункту – про російський флот. У ньому Тимошенко звинувачують у відмові підписати та оприлюднити ухвалені урядом постанови щодо правил перетину Чорноморським флотом РФ державного кордону України.
 
На це Юлія Володимирівна чинить просто – змінює тему. В демагогії такий прийом називається «відведення дискусії вбік». Замість того, щоб говорити з приводу вказаних постанов, вона розмірковує про російський флот загалом, і навіть ширше – про «мир, спокій і цілісність нашої держави України».
 
Просто й елегантно. Так само, як просто й елегантно ставиться до надзвичайно важливої проблеми флоту й президент Віктор Ющенко – найчастіше він її не помічає. В поле зору глави держави це питання потрапило лише з початком війни в Грузії. А між тим, ні заклики до миру, ні спорадичні укази не замінять кропіткої щоденної роботи над цією проблемою, яка вже становить загрозу для територіальної цілісності України.
 
Зрозуміло, чому багато оглядачів – і не лише з числа противників Юлії Тимошенко, підозрюють її в тому, що вона зайняла проросійську позицію. Рік тому прем’єр у статті для впливового західного видання «Foreign Affairs» говорила дещо інше та наполягала на необхідності обмеження імперських амбіцій Росії. Сьогодні ж її формально вірні заклики до збереження миру в Криму, виглядають, за контрастом, як відхід від власних переконань і підігравання вже згаданим імперським амбіціям.
 
Ще якось можна було б зрозуміти Тимошенко, якби вона критикувала Ющенка щодо російського флоту предметно. Вказуючи, що він мав зробити для локалізації загрози, та не зробив. Вона могла б говорити, що весь комплекс економічних, соціальних і релігійних проблем у Криму з 2005 року вирішується ще гірше, ніж за Кучми. Але прем’єр віддає перевагу загальним заявам, наприклад, наголошує, що спроби Ющенка обмежити свободу пересування кораблів ЧФ – це передвиборчий трюк. Українська влада в Криму не просто неефективна, вона відсутня. Водночас достатньо послідовності в її деклараціях і діях, коли мова йде про Крим – невід’ємну частину України, противників цієї тези очікують найжорсткіші, дозволені Конституцією покарання. Ні послідовності, ні ефективності ми не бачимо ні від Ющенка, ні від Тимошенко.
 
Але вибачте, про яку ефективність роботи влади можна казати? Лише один приклад: за словами екс-командуючого ВМС України Володимира Безкоровайного, є тисячі випадків, коли російські моряки-відставники не тільки залишаються в Криму, але й отримують пенсію з українського бюджету, хоча самі є російськими громадянами.


Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено