Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
24 квітня, 2009

Пролітаючи над ЄВРО

ЧЄ-2012 – це майдан 2004 року, тільки футбольний. Сподівань було море, а результат – кіт наплакав
Матеріал друкованого видання
№ 16 (77)
від 24 квітня, 2009

 

Євро-2012, кинутий із барського плеча УЄФА Україні та Польщі, здавалося, надовго об’єднав не тільки давніх історичних антагоністів поляків і українців, а й українську націю всередині країни. Показово, що аргументів проти не знайшли навіть політики.
 
Євро-2012 віщував Україні революційний інфраструктурний прорив, створення тисяч робочих місць і туристичні перспективи.
 
Але наразі виконали лише завдання-мінімум. Євро-2012 в України не заберуть. Під час кожного візиту президента УЄФА Мішеля Платіні так щедро і тепло приймали, що у француза совісті просто не вистачить відмовити нам у Євро. Зрештою, він рятує репутацію не тільки нам, а й собі. Скасувати власне революційне рішення про просування великого футболу на Схід – наступити на горло власній пісні. Він надто впертий і амбітний, щоб не піти ва-банк і не зірвати зі стійкою репутацією новатора головний куш у вигляді електоральної прихильності членів виконкому УЄФА на чергових виборах президента асоціації.
 
З максимально можливих дивідендів зосереджуємося лише на бажанні отримати від Євро-2012 бодай щось. Два останні роки українські політики досхочу вправлялися у перетягуванні єврофутбольної ковдри на себе, створювали різні центри прийняття рішень і контролю за їх виконанням. Тепер відповідальних за те, що не зроблено, не знайти. Навіть агенцію з питань підготовки до Євро-2012 з пафосним статусом національної, але з повноваженнями і структурою, подібною до класичної контори «Роги та ратиці», нині ліквідовано. Автогонщик Євген Червоненко не винен. Перед УЄФА за все відповідатиме автор ідеї Євро-2012 в Україні, очільник федерації футболу України Григорій Суркіс. Перед українцями за невиправдані сподівання відповідальних традиційно не буде.
 
Євро-2012, що два роки тому об’єднав українців, поволі став яблуком розбрату. Міст-претендентів на проведення матчів Євро-2012 з української та польської сторони аж 12 – по шість від кожної. На фініші залишаться вісім. І якщо Варшава і Київ на правах столиць поміж обраних опиняються гарантовано, то інші за єврофутбол мали... воювати. В суперечці за шанс бути найкращими українські міста не гребували брудними технологіями. В епіцентр скандалу здебільшого потрапляв Львів, якому бракує свого сильного й зацікавленого олігарха, але вистачає нечистих на руку можновладців. Мера міста Лева відверто звинувачували у саботажі підготовки до Євро, щоб це право дісталося Харкову. Хоча, окрім грошей Ярославського, щедро вкладених у піар Слобожанської столиці та стадіону, який він зводить передусім для власної команди, аргументів на користь Харкова недостатньо. Львів із браком інфраструктури і млявістю міських мужів усе ж є найбільш європейським містом нашої країни, яке максимально зацікавить туристів, до того ж це зв’язна ланка між Україною та Польщею.
 
Як виявилося, підготовка до Євро-2012 дає шанс стати кращими не всім, а лише декому. Ловити рибку в каламутній воді особливо легко за відсутності єдиного центру прийняття рішень. Наприклад, істотні підвалини для корупції було закладено під час визначення генпідрядчика реконструкції НСК «Олімпійський». Без належного проведення тендера, який уже не встигали підготувати, реконструювати головну арену до Євро заходився Київміськбуд. Причому кошторис, навіть з урахуванням економічної кризи, здешевлення робочої сили та будматеріалів, малюють на рівні «Донбас Арени», зведеної з нуля у розпал будівельного буму.
 
Уже сьогодні можна осоромити євроінтеграторів – чемпіонат Європи не позбавить українців візових проблем. Як пересуватимуться українські та польські громадяни у межах простору Євро-2012, ще невідомо, але на скасування віз розраховувати не випадає. Україна швидше відновить візовий режим зі Старим світом (такі законопроекти вже гуляють у Верховній Раді), ніж Європа скасує візи для нас.
 
Ми не отримаємо платних автобанів. Громадський транспорт залишиться на звично совковому рівні. Робочі місця будуть, але не всім і не з європейськими зарплатами. Чотири- і п’ятизіркові готелі після Євро-2012 не подешевшають і не стануть доступними середньому класу українців так само, як вони доступні їм у Європі, – в Україні просто немає такої кількості олігархів, щоб орендувати номери від $1000 на добу.
 
Зате гарантовано отримаємо якісний футбол і участь у цьому святі національної збірної України. За нинішнього рівня гри команди Михайличенка це, погодьтеся, не так уже й мало.


Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено