Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 квітня, 2009

Молдавія на схід від Молдови

Молдовани вкотре порушили румунське питання. А чи готові ми до того, що у наших найближчих сусідів виникають такі питання?
Матеріал друкованого видання
№ 15 (76)
від 17 квітня, 2009

 

Що ми знаємо про відносини Угорщини з Трансильванією або про різницю між Молдовою та Румунією? Чи варто говорити про наше «місце у світі», коли ми не в курсі справ щодо власного прикордоння? Супе­речка щодо острова Зміїний нас чимось збентежила? А які висновки? Хто там живе – за Дністром та Дунаєм?
«Чим ближче було до дня виконання договору, народ, збираючись у юрби, плентався туди-назад берегами Пруту і, як череда, тинявся по селах. Протягом кількох тижнів усі прощалися з батьками, братами і родичами – аж до того часу, поки їм довелося розлучитися, можливо, назавжди». Так сумно писав сучасник про захоплення у 1812 році росіянами Бессарабії – частини Молдовського князівства, яке з XV століття було автономним васалом Османської імперії. Було продовжено російську традицію, що тривала з 1774 року: слідами переможних війн щоразу відтинати в Османів чергове причорноморське міжріччя. Спочатку було між Дніпром і Бугом, потім – між Бугом і Дністром, тепер – між Дністром і Прутом. До Дністра були степові землі кочівників-ногайців, а ось далі – переважно православна й осіла Бессарабія, частина Молдови. Зазначимо: це не була Туреччина, то була Молдова, так само як українська Гетьманщина – це не зовсім Росія. Молдова була васалом османів, Гетьманщина – васалом Москви.
 
Волохи (або влахи) мешкали у двох підтурецьких державах: Волоському та Молдовському князівствах і трохи – у Трансильванії, що дісталася Габсбургам. Всупереч домінуванню в місцевому елітарному середовищі грецької культури і мови, ватажки національного відродження висували гасла об’єднання в єдину державу під гаслами «латинства», а не «грецизму». Волохи були нащадками даків і римлян, їхня народна мова була, за визначенням мовознавців, «східноромансь­кою». Ідеалом інтелігенції була єдина «Романія» («Римлянія», яка у нас зветься «Ру­­мунія», а народ – відповідно «румуни»).
 
Цікаво, що все молдовське починалося зовсім не в тих краях, які ми сьогодні вважаємо Молдовою. Знайдіть на мапі річку Молдова на півночі Румунії – оце і є справжній осередок історичної Молдови; так здавна називалася Північно-Східна Румунія, а її столицею були Ясси. У середині XIV сторіччя місцеве православне населення на чолі з воєводою Богданом утворить тут Молдовське князівство. Тоді ж до складу нової держави на сході увійшла Бессарабія – терен між Прутом і Дністром. Саме відтоді Молдова від Карпат до Дністра стала спільною державою для майбутніх румунів та українців. Наші предки у її населенні становили майже 40%. Потім звідти ми отримаємо прикметні прізвища Підкова та Могила (можливо, й Сірко), саме там почнеться уславлений смертний шлях Дмитра Байди-Виш­­невецького. Якби доля зберегла Тимофія Хмельницького, нами керувала б українсько-молдовська гетьманська династія.
 
Утім, з 1812 року Молдовське князівство було відкинуто на захід від Пруту, а на відтятих теренах утворено Бессарабську губернію. Після Кримської війни, поки не було ладу поміж великими державами, у 1861 році де-факто утворилася Румунія. У 1918-му румуни увійдуть на терени етнічно строкатої Бессарабії, але в 1940-му зусиллями Сталіна виникне Молдавська РСР. Радянська Молдавія офіційно представляла «окремий народ, який прагнув близькості з Росією», але, як жартують лінгвісти, «попри офіційне існування окремої молдавської мови, так і не вдалося створити молдавсько-румунського словника, адже лексикони обох мов ідентичні». За часів Чаушеску контраст між Румунією та Молдавією виглядав таким, як між Північною та Південною Кореєю. Зараз – навпаки. І зрозуміло, чому «хтось десь чимось» у Молдові невдоволений. Але нам має бути цікава інша інформація (що ні до чого не зо­­бов’язує): поки у наших офіційних пе­­реписах населення фіксуються окремо румуни і молдовани, у румунських фіксуватимуться окремо українці та русини. Так уважають румуни; звісно, молдовани – проти. Будьмо політкоректними, шануючи позицію молдавського народу, але давайте усім цим справді поцікавимося!


Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено