Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 жовтня, 2013

Публічний вибір

Недавно в Україні розпочався концертний тур «Ми єдині», присвячений «70-річчю визволення України від фашистських загарбників». Віктору Медведчука вдалося зібрати доволі «цікаву» компанію

Організатори цієї чергової піар-акції «Русского міра» – одіозний рух Віктора Медведчука «Украинский выбор», Російська православна церква та проросійська організація «День Крещения Руси». Основне гасло туру – ідея «триединого русского народа», чим, мабуть, і пояснюється факт, що географічно він обмежується тільки південно-східними, щонайбільше центральними областями: Севастополь, Херсон, Одеса, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Кіровоград і Київ, де  має відбутися заключний гала-концерт.

Здавалося б, ну й що з того? Медведчук продовжує  гратися в російське лобі, тепер ось намагається повпливати на молодь. Цікавий тут передусім список учасників туру. З «Кубанським козачим хором», усілякими піднафталіненими «Разными людьми», «ЧАЙФами», «Піснярами», «Братьями Карамазовыми» чи закордонними гостями «TheNoSmokingOrchestra» Еміра Кустуріци, яких легко привабити «антифашизмом», православ’ям і чималеньким гонораром, усе більш-менш зрозуміло. Проте реальним шоком стала присутність у переліку популярних учасників порівняно молодих українських команд, як наприклад, «С.К.А.Й.» .

Так, для музикантів настали важкі часи. В Україні криза, грошей на розваги немає, а ті, що є, витрачають на іноземних зірок, які збирають тут непогані гонорари і вивозять їх з країни. Системи шоу-бізнесу як такої не існує, роботи мало, держава жодним чином не підтримує український продукт, а гурт – це не тільки чотири–п’ять музикантів, а й звукорежисери, техніки, родини, врешті-решт. І коли ти годуєшся тільки музикою, то ситуація, коли не можеш, роблячи справді якісні речі, нормально забезпечити себе, дуже дратує. Радієш кожному варіанту заробити й на себе, й на свою творчість.

Та є одне велике «але». Бути фронтменом популярної рок-команди, себто публічною особою, – це не тільки «кайфувати» від уваги публіки, гастролей, тусовок і фешн-показів. Це ще й відповідальність. Відповідальність, яку ти сам обираєш, вступаючи на подібний шлях. Якщо ти публічна людина, то в тебе немає права ховатися за словами: «It’s just business, baby». І тим більше ти не маєш права обдурювати людей, беручи участь у відвертих маніпуляціях.

А саме цим нині займаються «С.К.А.Й.» та їхні колеги, які, побачивши бурхливу негативну реакцію більшості своїх прихильників і колег, почали банально «з’їжджати з теми». Олег Собчук так прокоментував ситуацію на сторінці гурту «Вконтакте»: «Хлопці, ви про що теревените? Ви що, з глузду з’їхали, які ми зрадники? У мене дід – ветеран, царство йому небесне, купа людей у родині мали відношення до бойових дій у 40-х». І додав, наголошуючи нібито аполітичність акції і те, що вони не вийдуть на сцену, де буде висіти прапор медведчукового проекту: «Ми проти війни і за мир у всьому світі. Незалежно від національності і віросповідання. Нам байдуже, що про нас подумають політично і морально заангажовані представники агресивно налаштованих українських та інших об’єднань». 

Митець має два гідні варіанти стосунків з політикою. Перший – її повне ігнорування й неучасть, як, наприклад, чинить «Бумбокс» чи «Pianoбой», обравши позиції «за мене говорять мої пісні». Другий – зробити чіткий, публічно висловлений вибір і неухильно його дотримуватися, як ті самі ТНМК, що завжди підтримували Юлію Тимошенко. Є ще один шлях, який вже не такий гідний, але хоча б дає змогу сховатися за виразом: «Я – професіонал і просто роблю свою роботу». Тобто музикант грає всюди, хай би хто куди його запросив, але мовчки, не висловлюючи жодних думок і коментарів з цього приводу, бо він – як офіціант, обслуговуючий персонал, що «подає» музику. І є четвертий шлях – шлях людини без принципів, яка готова за зайвий грошовий папірець грати для будь-кого, ще й намагаючись зробити вигляд, що так і має бути.

«С.К.А.Й.» фактично в цій ситуації торгують своїм іміджем і репутацією на вагу, адже «Украинский выбор», вочевидь, платить їм чималенький гонорар за те, щоб люди прийшли на відоме ім’я, а потім вилити на них своє ідеологічне сміття. І сенс – саме в цьому, а не в якихось там міфічних «вшануваннях ветеранів». Прикро констатувати, що  яскравий рок-колектив йде зараз шляхом кишенькового злодія, якого спіймали «на гарячому», а він намагається викинути чужого гаманця зі своєї кишені, волаючи, що він взагалі його знайшов і мріяв повернути господарю.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено