Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
29 серпня, 2013

Брєжнєв не збожеволів

Найбільш поширеним гаслом, що впадало в око 45 років тому на вітринах празьких крамниць та фасадах будинків, було «Лєніне, прокинься, Брєжнєв збожеволів!» Такою була народна творчість, коли чехи реагували на окупацію країни збройними силами п’яти держав Варшавського договору.
Матеріал друкованого видання
№ 35 (303)
від 29 серпня, 2013

У ніч із 20 на 21 серпня 1968-го першим ешелоном до Чехословаччини було закинуто 100 тис. солдатів і 2,3 тис. танків (тобто останніх – удвічі більше, ніж їх висадили американці під час вторгнення до Іраку в 2003 році). Наступними ешелонами прибуло 750 тис. військовослужбовців і 6,3 тис. танків, що, ймовірно, є найбільшою концентрацією бронетехніки в історії.
Для сучасної молоді така «інтернаціональна допомога» – давня історія. Тепер ми знаємо, що генерація нинішніх сімдесятників, вихована сталінізмом і пройнята радянською про­пагандою, «прокинулась» лише коли поглянула в танкові стволи.

Сьогодні чехи живуть у демократичному суспільстві, вирішують, узагалі-то, інші проблеми. Передбачено було, що історичний досвід багато чого їх навчить: вони зможуть об’єктивно аналізувати минуле і знайти в ньому для себе мораль. Та, на жаль, їм не завжди це вдається. А втім, якщо казати про Євросоюз, то не тільки їм. Скажімо, ЄС загалом не має чіткої позиції стосовно геополітичної, економічної та військової стратегії у відносинах із Росією. Це дає змогу деяким силам розбивати єдність спільноти, заплющувати очі на неоімперські проекти Москви у Східній Європі й тоталітаризм у Росії.

Однією з головних причин такої ситуації є брак глибшої обізнаності з історією та сучасністю Росії, що призводить до її ідеалізації та появи страху перед Кремлем. Часто від чехів можна почути, мовляв, «росіянам необхідна сильна рука, вони до цього звикли» або ж «не дратуйте російського ведмедя, інакше нам перекриють кран із газом та нафтою».

Хіба що в окремих випадках зустрічаємося з кваліфікованим аналізом ситуації і дедалі частіше стаємо свідками несерйозних калькуляцій, що мають на меті лобіювання в Чехії інте­ресів різних політичних та економічних груп. Імовірно, найгірше – це неприкрита підтримка планів самої Росії та використання так званої російської карти для тиску під час спілкування з європейськими партнерами. Знов у політичних дискусіях лунають пропозиції щодо «східної орієнтації» та необхідності тісного економічного співробітництва з Москвою. Автори цих ініціатив, схоже, забули, що РФ є майстринею поєднання політичних та економічних інтересів і не соромиться вимагати й використовувати своє монопольне становище в сировинній сфері. Це добре відчули на собі українці, грузини, країни Балтії...

Чеська Республіка хитається в політичній кризі, яку спровокувала права коаліція. Результатом її політики є невдоволення громадян, тому на жовтневих дострокових парламентських виборах можлива перемога лівих. Багато хто з експертів звертає увагу на те, що із приходом останніх можлива активізація проросійських сил. Процес уже почався. Зокрема, у близькому оточенні лівого президента Мілоша Земана є достатньо людей, які прямо лобіюють у Чехії російські інтереси. Скажімо, нинішний директор представництва LUKOIL у ЧР був членом його передвиборного штабу. Днями Земан призначив послом у Росії колишнього космонавта Владіміра Ремека, відомого русофіла й фаната комуністів.

Традиційне чеське поняття Заходу як своєрідного страхового товариства під час економічної кризи дало тріщину. Невдоволення політикою Євросоюзу в Греції та Іспанії може зіграти на руку русофілам.

Але й чехам, і європейцям загалом не можна забувати історію. Нещодавня річниця пакту Молотова – Ріббентропа нагадала нам про трагедію, яка настала згодом по тому. І багато жителів країни таки розуміють: тоді, в серпні 1968-го, Брєжнєв не збожеволів, а виконував завдання партії та радянської влади – будь-що зберегти імперію. Не можна допустити, щоб тодішні події в тій чи тій формі повторилися.

21 серпня, у 45-ту річницю радянської окупації Чехословаччини, лівий уряд Їржі Руснока скасував свою попередню постанову, в якій погоджувався з висновками доповіді Ради уряду у справах нацменшин. У документі було вказано на небезпечну діяльність у Чеській Республіці російських козаків, що перетворилися на п’яту колону, керовану із Кремля, яка просуває власні цінності, мораль, військову дисципліну, маючи на меті проникнути в «усі суспільні та державні структури» й «перешкоджати інтеграційним процесам у межах ЄС».



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено