Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 серпня, 2013

Чи поважають самих себе «білі негри»?

Дискримінацію українців за кордоном не помічають або роблять вигляд, що не помічають. Офіційному Києву теж не до цього

Права чорношкірих в ЄС захищають всерйоз, що й засвідчив нещодавній інцидент з американською ведучою і мільярдеркою Опрі Вінфрі у швейцарській крамниці, в якій її запевнили, що вона не здатна купити тут коштовну річ. Реакція і вибачення європейських чиновників були блискавичними. А от з українцями там поводяться інакше. Можна практикувати посутньо знущальні процедури з отримання Шенгенських віз, можна брутально «трусити» багаж при перетині кордону Євросоюзу, можна не запрошувати на важливі зустрічі перекладача з української (обійдуться і російською), можна ухвалювати резолюції про «етнічні чистки з елементами геноциду»… Бо ж хто такі ті українці? Невідомо хто з казна-якою владою. Перетопчуться!

І справді, хіба хтось, окрім впливових тільки у вузьких колах освіченої української громади видань, порушує питання «білого расизму» щодо українців? Хіба хтось, крім нечисленних громадських організацій, проводить пікети біля західних посольств, персонал яких особливо по-хамськи ставиться до українських громадян?

Хіба чутно щось із МЗС, крім – і то іноді – слабкого попискування з приводу порушення прав українців (далеко не тільки на Заході, а й у Росії, Білорусі, Казахстані чи Азербайджані)? Он заборонив Азербайджан в’їзд до країни – в числі інших – сімом українським журналістам, так заступниця директора департаменту інформаційної політики МЗС Олена Ващенко у відповідь заявила: мовляв, міністерство «звертає увагу громадян України на необхідність дотримання законів тих країн, куди вони планують свої подорожі». Іншими словами, ви самі в усьому винні, а обстоювати інтереси «маленьких українців» ми не будемо, наш «великий брат» дружить з азербайджанським «великим братом», і не псуватиме відносин із ним заради якихось там журналістів…

А історія з використанням німецькою компанією Henkel у рекламі Bref Duo «стікера чистоти» у вигляді українського прапора із наступним змиванням цього прапора в унітаз? Після того, як цей факт викликав чимале обурення серед українців (не з урядових чи політичних кіл, а серед користувачів Інтернету), на офіційній сторінці компанії з’явилося таке пояснення: «Ми шкодуємо, що наші стікери Bref Duo викликають деяке нерозуміння і роздратування через те, що кольори пов’язані з державним прапором України. Будьте певні, це ніколи не було нашим наміром. Жовтий і синій – класичні кольори нашого продукту Bref для туалету, адже синій – символ води і гігієни, а жовтий – символ лимонної свіжості. Ми направили ваші коментарі до наших колег з маркетингу і буде мати цю проблему на увазі, розробляючи майбутні продукти».

«Деяке нерозуміння»… А якби стікер був кольорів якоїсь із країн Африки, наприклад, Габону (зелений-жовтий-блакитний) чи Маврикію (червоний-синій-жовтий-зелений)? Чи обійшлося б тоді поясненнями про «символи» - зелений, мовляв, це втілення всіх екологічних чеснот тощо? Чи довелося б одразу публічно вибачитися і вилучити відповідний продукт із продажу? Й Ангела Меркель, найшвидше, змушена була би висловлювати сподівання, що інцидент не відобразиться негативно на німецькій репутації…

Що ж стосується України, то компанія Henkel і німецькі урядовці можуть бути спокійними: буйствуватимуть хіба що наші хакери, максимум, київська організація «Свободи», перервавши літню сплячку, влаштує нечисленний пікет під посольством ФРН. І все. Бо то, мовляв, якась дрібниця, на яку не слід звертати увагу і не псувати через неї відносини з провідною державою Європи. Справді, можливо, цей стікер – і дрібниця, але ж перша реакція німецької компанії була відверто хамська. Чи «білі негри», на відміну від чорношкірих, себе не поважають і почуваються людьми другого ґатунку на святі життя?

P.S. Коли стаття вже була написана, з’явилося повідомлення, що компанія Henkel все ж знімає з продажів стікер для унітазів в кольорах українського прапора. «Ми уважно вивчили коментарі наших користувачів в Україні і поставилися до них дуже серйозно. Ми поважаємо почуття наших споживачів і тому зробили відповідні кроки, аби негайно припинити поширення продукту в його нинішньому колірному дизайні. Також ми скасували відповідну рекламу на телебаченні», - повідомила компанія Henkel. Що ж, українські користувачі інтернету зробили те, що мали б робити не тільки вони, а й політики та урядовці: масованими атаками на фірми Henkel у Всесвітньому Павутинні домоглися зміни компанією своєї позиції. Що ж, принаймні, частина «білих негрів» не має комплексу меншовартості, і це тішить. Але в тому, що стосується політичної і владної квазіеліти, серйозні питання залишаються відкритими.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено