Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 липня, 2013

Уроки скандалу навколо Сноудена

6 червня Едвард Сноуден повідомив про існування програми PRISM, яку Агенство з національної безпеки (АНБ) США використовує для стеження за комп’ютерами і телекомунікаційними мережами в світовому масштабі. Президент Обама почав виправдовуватися, кажучи про «необхідність балансу між гарантуванням безпеки американців і турботою про захист особистого життя […] Необхідні компроміси».
Матеріал друкованого видання
№ 27 (295)
від 4 липня, 2013

30 червня стало відомо, що шпигунські дії розповсюджуються на Європейський союз, зокрема американські спецслуж­­би прослуховували офіси ЄС і отримали доступ до внутрішніх комп’ютерних мереж співробітників різних його відомств. Відтоді лінія захисту Обами, й без того вразлива, остаточно перестала витримувати критику, тепер розмови про «рівновагу» між боротьбою з тероризмом і повагою до особистого життя звучать несерйозно. Держав-союзників зганьбили, до їхніх громадян продемонстрували зневагу – вочевидь, не це «приватне життя» мав на увазі Барак Обама. Скандальні практики «боротьби з тероризмом» виникли ще за адміністрації Буша. Обама не поклав край брехні та аморальності, а тур до Південної Африки навряд чи покращить його репутацію.

Але йдемо далі. Справа Сноудена, як і до того справа WikiLeaks, демонструє також нездатність американської держави дбати про свої таємниці (навіть якщо вони мають російський слід, як багато хто вважає). Едвард Сноуден не перебував у центрі системи, його ліберальні погляди мали бути відомі його роботодавцям. Ці викриття свідчать про вразливість методів електронної безпеки АНБ: Сполучені Штати стежать за всім світом, але те стеження не витримує викликів щодо втручання й розголошення.

Справа Сноудена, як і до того справа WikiLeaks, демонструє  нездатність американської держави дбати про свої таємниці

Ця справа показує також нав’язливі стани американської влади. Вона, на відміну від тоталітарних режимів, не має на меті контролювати індивідуальну свідомість, натомість претендує відстежувати, копирсаючись у Google та Face­book, як формуються ідеї, в тому числі на індивідуальному рівні, аналізуючи електронні лис­­ти та sms на предмет їхньої можливої еволюції. Окрім гіпотетичних знань стосовно підготовки терактів, влада хоче бачити в реальному часі, як думають окремі люди.

Справа Сноудена підказує також, як до класичного військово-промислового комплексу додається й, можливо, частково приходить йому на зміну система американської адміністрації, коли підприємства оборонної галузі об’єдну­ю­ться з операторами Google, Facebook, Microsoft, Yahoo тощо. Підключена до безмежного всесвіту цифрових технологій, інтернету, безлічі соціальних мереж, держава займається класичним шпигунством, але також монтується у ресурси, які виникли як функція між­­народного громадянсь­кого суспільства, адже ці ресурси діють у глобальному масштабі, їхній про­­стір не знає кордонів.

Повернімося нарешті до «приватного життя». Гро­­мадян відстежують за допомогою мобільних телефонів, платіжних карт, біометричних технологій та інших методів визначення місцерозташування, і це відкриває нові можливості для контролю. Оскільки «приватне життя» змінюється, ці зміни самі по собі сприяють тотальному шпигунству. Наше життя нині більш публічне, ніж будь-коли, воно постійно висвітлюється в соціальних мережах, доступ до яких досить простий. Воно вгадується в науковому прогресі, зокрема, в галузі генетики, де є змога встановити родинний зв’язок, але за допомогою баз даних врешті-решт з’являється можливість не лише вирахувати ймовірні­сть передачі генетичної хвороби, а й прогнозувати, що та чи інша людина за півроку вирішить купи­­ти собі нову автівку.

Безперечно, окрім скан­­далу, справа Сноудена змушує нас замислитися, в якому світі ми живемо.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено