Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 травня, 2013

Про те, як «антифашисти» з «антифашистами» побилися

Якби не деякі ЗМІ, широка українська громадськість, цілком імовірно, так би і не дізналася про ще одну публічну акцію, проведену 18 травня. Виявляється коли «антифашисти» імені Партії регіонів під радянську маршову музику браво прямували Європейську площу, перед колоною вигулькнуло декілька молодих анархістів. Ці «справжні антифашисти», як називають їх зазначені ЗМІ, розгорнули транспарант із написом: «Геть фашизм, геть капіталізм» і, скандуючи те саме гасло, на короткий час очолили колону. А потім до них підскочили персонажі, дуже схожі на учасників пізнішого нападу на журналістів, вирвали транспарант і спритно видалили «чужорідне тіло» з «антифашистської» колони…

Що ж, в Україні все є. В тому числі – і подібні персонажі на політичній арені. От тільки я б не висловлював захвату щодо дій цих молодих анархістів, як деякі журналісти Адже публіка, яка діє під ледь зміненим сталінським гаслом і зі сталінськими настановами в головах, заслуговує або співчуття, або презирства, або – у випадку її агресивності – навіть силової відсічі.

«Долой фашизм, долой капитализм» - такі транспаранти (чогось обов’язково російською мовою) уже не перший рік час від часу з’являються на вулицях українських міст. А в Росії вони ще в 1990-х перетворилися на неодмінну складову політичного життя. Що ж, штаб Комінтерну від самого початку був у Москві, тож не дивно, що сталінська директива комуністам світу від 1927 року – «Разгромить фашизм, свергнуть капитализм» - пройшла реінкарнацію саме у Білокам’яній. І це сталінська логіка, зафіксована не в одній його праці і промові – що капіталізм неодмінно породжує фашизм, що фашизм – це особлива, вкрай реакційна форма монополістичного капіталізму.

От тільки чи знають молоді анархісти, які практичні наслідки мала реалізація цієї сталінської формули в ХХ столітті?

Нагадую, поставлене це завдання у 1927 році. І вже на початку 1933 року – не в останню чергу внаслідок політики Комінтерну, для якого фашистами були всі, хто не хотів погоджуватися з більшовиками, - Адольф Гітлер став рейхсканцлером Німеччини. Цю ж формулу Москва спробувала застосувати в Іспанії під час громадянської війни, всюди бачачи фашистів (особливу лють викликали  «троцькістсько-фашистські банди», тобто «неправильні» ліві) та викорінюючи їх разом із капіталізмом. Наслідком стала диктатура Франко. Але зупину більшовикам не було – цю ж лінію проводили по Другій світовій війні маріонеткові комуністичні режими Центрально-Східної Європи…

І головним антифашистом усіх часів, країн і народів при цьому був особисто генералісимус Сталін Йосиф Віссаріонович…

Відтак я підозрюю, що ті, хто діє під гаслом «антикапіталізму», так само по-сталінськи записують до «нацистів» тих, хто зовсім ними не є. Хоча там можуть бути і вкрай гидкі персони, скажімо, расисти (в Україні все є…). Але, хоча расизм є однією з підвалин нацизму, проте расизм – це не нацизм. Останній є, умовно кажучи, «правим» різновидом тоталітарного соціалізму, тоді як більшовизм – його «лівим» різновидом. Власне, тому Сталіну та його команді й потрібен був «антифашизм», щоб замаскувати власне єство.

А ще я підозрюю, що анархісти просто не знають, чию лінію вони наразі продовжують. Але, як говорив Карл Маркс (здається, цей мислитель має бути авторитетним для лівих?): «Ніколи ще невігластво нікому не допомогло!»

І взагалі, вимогу негайної ліквідації капіталізму міг висунути тільки такий «марксист»-неук, як Сталін, адже, за Марксом, «жодна суспільна формація не гине раніше, ніж розвинуться всі продуктивні сили, для яких вона дає досить простору», а історична місія капіталу полягає в тому, що «всезагальне працелюбство... розвинеться як всезагальне надбання нового покоління».

Отож чи є справжніми антифашистами ті, хто діє за сталінським приписом?

І чи це не ті анархісти, котрі вже крокували цього року Києвом під не менш показовим гаслом: «Убей в себе государство»?

І взагалі: «антифашизм» ультралівих – це, як засвідчив той же досвід ХХ століття, - це річ страхітлива. Не будемо заглиблюватися в часи Комінтерну, згадаймо 1960-80-ті роки, коли у Західній Європі та Японії діяли на повну силу ультраліві організації, які під гаслами боротьби за світову революцію і подолання фашизму та капіталізму розгорнули масштабний терор, жертвами якого стали – крім політиків, поліцейських та бізнесменів – сотні невинних людей. Що цікаво: спершу на боці цих радикалів була значна частина європейських і японських інтелектуалів, але невдовзі суспільна підтримка ліворадикалів зійшла на нуль. І тоді вони знайшли «дах» в особі спецслужб країн радянського табору…

Читайте також: Кіно і міліція

Згадаймо і недавні події у Греції. Коли під час тяжкої економічної кризи у цій країні влада розпочала непопулярні, але вимушені дії зі стабілізації ситуації, ліворадикальна шпана (дозволю собі вжити цей термін) з усієї Європи влаштувала масові погроми урядових і приватних споруд, підпали автомобілів та крамниць, бойовиська на вулицях. Збитки від цих дій несли не якісь там «буржуї», а грецькі трудівники, чиї машини, будинки та крамниці палали і чиїми коштами – через податки та бюджет – держава змушена була відбудовувати знищене новітніми вандалами. Чим ця публіка з числа люмпен-інтелігентів та просто нероб краща за нацистських штурмовиків? І чи може порядна людина, налаштована проти тоталітаризму, мати будь-яку справу з тими, хто діє ліворадикальними методами, руйнуючи демократію?

…Свого часу радянська пропаганда, розповідаючи про німецький нацизм, обов’язково згадувала Хорста Весселя – штурмовика, недовченого студента, який загинув у сутичці з комуністами і був канонізований Геббельсом: мовляв, цей персонаж у вільний від бійок час підробляв сутенером. Що ж, це правда. От тільки ця пропаганда зі зрозумілих причин мовчала, що вбивця Хорста Весселя «червоний фронтовик» Алі (Альберт) Геллер був також недовченим студентом і… сутенером. І боролися нацисти з комуністами за те, хто саме будуватиме концтабори для «ворогів нації»/«ворогів народу». Рятуй Боже Україну від подібних «антифашистів»…

А тим часом нам усім так потрібен справжній потужний лівоцентристський і принципово антитоталітарний (про які б різновиди тоталітаризму не йшлося) рух, з активними профспілковими і молодіжними «крилами», який би став однією з головних підвалин опозиції чинному режиму! Але комусь, схоже, дуже вигідно спрямовувати активність лівої молоді в напрямі неосталінізму.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено