Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
29 липня, 2010

Новий «Священний союз

У серці Парижа, неподалік Ейфелевої вежі збудують російську православну церкву
Матеріал друкованого видання
№ 31 (144)
від 29 липня, 2010

Може здатися, що Росія часом використовує у своїй зовнішній політиці стосовно «далекого закордону» ті самі аргументи, що й до «близького зарубіжжя»: історія, енергетика, релігія, інвестиції – ось складові послання, що правильніше назвати пропагандою. Ця суміш земного та духовного, схоже, знайшла взір­цевий майданчик для використання у Франції під час Року Росії у Франції та, відповідно, Року Франції в Росії.

Усе почалося цілком пристойно, й відповідальні сторони обох держав були насторожі. З францу­зького боку йшлося про намагання забути ганебну історію з продажем Росії військового корабля «Містраль». Із російського – про спробу продемонструвати «дипломатію усмішок» – принаймні для зовнішнього використання.

Один із показових заходів було розгорнуто в Луврі під назвою: «Свята Русь, російське мистецтво від витоків до Петра Великого». Визначення як мінімум дивує: адже цей простір був організований навколо князівств Київського, Новгородсь­­ко­­го, Рязанського, Сузда­­ль­ського, а також Московії чи «Московської держави». Петро І покінчив із цим поняттям одним указом заради того, щоб утвердити Російську імперію, або ж Росію. Попри красу експозиції в Луврі, слід визнати, що назву «свята Русь» було б правильно застосовувати до Київської Русі після її хрещення князем Володимиром наприкінці Х століття, тобто релігійний вимір сприяв дратівливій зоровій омані: намагаючись простерти свій вплив за межі кордонів, Росія водночас позначає свою експансію в часі. Звичайна історія, але в контексті сучасної російської влади справляє враження історичного виправдання «зони впливу».

Ще гірший випадок із виставкою в Ґран Палє, яка мала на меті показати французьким інвесторам найпривабливіші перспективи Росії в усіх галузях і в усіх регіонах. У центрі зали розташували ефект­ний стенд, що представляє Чеченську Республіку, який своєю вишуканістю надто нагадує те, що мав приховати: війну, яку подальша відбудова не затулила, а лише замаскувала.

Виставка фотографій про Соловецькі острови демонструє французам, ніби в туристичному буклеті, «дива російської Півночі, її природну, історичну, духовну, православну спадщину». Від неї стало трохи не по собі: адже крім цього йшлося про місце найжорстокішої депортації в Радянській Росії, репресивний механізм, який став прототипом ГУЛАГу.

Рік Росії у Франції, попри всі зусилля й вправність організаторів, продемонстрував таким чином країну, яка не врегулювала своїх стосунків з минулим незалежно від того, йдеться про Х століття чи недавні пекучі події.
Метою заходу було крім усього іншого показати мистецтво РФ в усіх його формах. Безумовно, чимало митців скористалися такою унікальною нагодою просування себе за кордоном, але тоді ж у Москві розпочався процес над організаторами виставки «Заборонене мистецтво». Звинувачені в підбурюванні релігійної ненависті, організатори ризикують отримати три роки ув’язнення в колонії.

Свобода слова і права людини? Так, неохоче визнали відповідальні особи з французького боку, «це коло питань» буде порушено. Насправді цього не сталося, натомість, враховуючи звичайні в таких заходах складності при зіткненні з російськими лобістами та місцевими установами, було обрано режим замовчування.

Ще 2004 року Ширак та Путін з метою покращення стосунків між країнами відкрили заклад, що отримав назву «Фран­­ко-російський діалог». Це суміш промисловців та колишніх росіян, а співголовою призначено пре­зи­дента–ге­­нерального директора нафтової групи Total. Вони мають кілька приводів для радощів. Рік Росії у Франції триває й уже приніс досить конкрет­­ні результати.

Ніколя Саркозі дав згоду росіянам на будівництво двох хмарочосів у кварталі Дефанс, діловому осередку, GDF-Suez («Газ де Франс») парафував протокол про наміри брати участь із Газпромом та італійською компанією Eni в проекті «Південний потік».

Але найголовнішою подією, поза всяким сумнівом, стала купівля шматка землі приблизно в 9 тис. м2 буквально за два кроки від Ейфелевої вежі, аби збудувати тут православну церкву Московського патріархату, офіційно – центр культури та духовності. Операцію з використанням найпотужніших політичних важелів дуже вправно провів керуючий справами президента Росії Владімір Кожин – колишній співробітник КДБ, пов’язаний із Московським Патріархатом й особисто Алєксієм ІІ, потім митрополитом Кірілом, разом із яким він інтенсивно обробляв паризьких урядовців. Гра велася з такою інтенсивністю, що змусила занепокоїтися французькі спецслужби, які намагалися привести до тями МЗС та Міністерство внутрішніх справ Франції. Французька контррозвідка вважає, що активність російської агентури в Парижі не була такою помітною від 1985 року. Вона безуспішно радила не віддавати земельну ділянку церкві, яка відома своєю давньою співпрацею з КДБ.

І оскільки Росія переживає «модернізацію», вона не забуває про засоби масової інформації. Сєрґєй Пуґачов, наближений до Путіна олігарх, власник суднобудівної верфі в Санкт-Петербурзі, де могли б побудувати військовий корабель «Містраль», купив газету «Франс-Суар», яка відтоді з повагою відзначає кожен рух між обома країнами. А чом би й ні? Хіба заборонено робити собі компліменти?



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено