Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 липня, 2010

Do you speak globish?

У світі з’явився новий народ
Матеріал друкованого видання
№ 29 (142)
від 16 липня, 2010

На межі двох тисячоліть у світі з’явився новий народ, що кількісно перевищив китайців. Людей цієї національності особисто я називаю гуглами, але конкурс на назву поки що відкритий. Зате вже відомо, як називається мова, якою вони спілкуються: глобалійська (glo­­bish – від англійських global та english). Ця назва народилася в надрах інтернету 1995 року. Її обронив серйозний фран­­цузький фахівець у галузі комп’ютерних тех­­нологій Жан-Поль Нерьєр. Віднедавна у глобалійскої з’явилися дослідники. Один із них – британський літератор, журналіст, співавтор телесеріалу «Історія англійської» Роберт Маккрам. Підзаголовок його нової книжки «Glo­­bish» – «Як англійська стала світовою мовою». У Маккрама є пояснення: «Глобальна інформаційна мережа і глобальний ринок потребують глобальної мови». Виходить, що глобалізація включає в себе не тільки економіку та фінанси, а й такі побічні культурні явища, як мова. Глобалійська – мова суто функціональна. Вона дає змогу спілкуватися бізнесменам із Гонконгу з банкірами з Бахрейну і брокерами зі Швейцарії. Якщо це і перемога англійської, то така, що супроводжується втратами і поразками. Глобалійська позбавлена культурної пам’яті та культурного словника. Вона не обтяжена асоціаціями, пов’язаними з англійською філософією, драматургією, поезією. Всупереч цьому, деякі міркування Роберта Мак­­крама звучать роман­­тично: «Море не просто становить сутність англійської. Воно зробило англійців матросами, купцями, першовідкривачами, будівниками імперії. Мова і культура відобразили цей досвід і зробили англійську найвищою мірою мовою спілкування та зв’язку». У книжці Маккрама ретроспективна романтика природно вживається з ультрасучасним сюром: молоді англійці беруть уроки глобалійської в іноземців, які опанували мовну схему, що віддалено нагадує першоджерело. Чи не парадокс це: англійська, що безстрашно і навіть жадібно запозичила слова півсотні інших мов, з’їжилася до півтори тисячі слів та елементарних граматичних конструкцій, щоб стати в пригоді глобалізації. Чи це ще одна форма існування найпотужнішої і найбагатшої мови у світі?

Robert McCrum

«Globish»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено