Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 червня, 2010

Велика депресія

Прийняття Податкового кодексу в урядовому варіанті загрожує глибокою депресією керівникам підприємств і бухгалтерам
Матеріал друкованого видання
№ 25 (138)
від 25 червня, 2010

У самій ідеї прийняття Податкового кодексу є плюс і мінус. З одного боку – такий документ покликаний уніфікувати різноманітні фіскальні терміни й підходи, вдосконалити законодавчу базу. З іншого – такий кодекс дуже важко корегувати після прийняття, для цього, на відміну від звичайних законів, встановлена спеціальна процедура, саме тому ідея кодифікації недосконалого та заплутаного податкового законодавства мені ніколи не подобалася. Але це теорія. Урядовий проект кодексу – жахлива практика, в якій майже відсутні плюси, натомість гіпертрофовані мінуси. Прикладів можна навести безліч, проте зараз немає сенсу цього робити (ще не вмерла надія підправити документ), тож наведу лише один – гестапівський, – запропонований Кабміном принцип адміністрування податку на прибуток підприємств. Ідеться насамперед про нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами. Щоб усім було зрозуміло – якщо ви сьогодні продаєте помідори за гривню, а ваш сусід – за дві, то завтра до вас зможе прийти інспектор і зрівняти ваші податкові зобов’язання. Після цього у вас буде 10 днів для сплати податку навіть без можливості оскаржити податкові нарахування в суді, а на 11-й день вам пришиють кримінальну справу за ухиляння від сплати податків. І таких новел – чи не на 700 сторінок.

Останнім часом наша влада активно переймає російський досвід у питаннях законотворчої діяльності. Й у випадку з Податковим кодексом це варто було б зробити! В РФ аналогічний документ приймали… аж 3 роки, наші ж урядовці виділили день на громадське обговорення (700 сторінок документа!) й кілька тижнів на прийняття! Росіяни спочатку затвердили главу «Глосарій», де вичерпно пояснили всі податкові терміни, потім – головну частину про оподаткування прибутку підприємств (навколо якої побудовано все інше), потім – опрацювали питання ПДВ, потім – акцизів тощо. А це, до речі, не такі вже й легкі питання, як прийнято вважати в Україні, адже, наприклад, щоб підвищити надходження до держбюджету від акцизів, потрібно змінювати правила адміністрування, гармонізувати акцизне та митне законодавство… В ідеалі – після прийняття Податкового кодексу бухгалтер будь-якого підприємства повинен узяти його в руки, знайти відповідні пункти, які стосуються його роботи, й зрозуміти, як далі жити. В Україні жити після кодифікації будуть податківці, які знову почнуть роз’яснювати норми на свою користь, а законодавчі прогалини та суперечності цементувати корупцією. Причому права фіскалів новий Податковий кодекс суттєво розширює!

Перше читання Податкового кодексу пройшло блискавично – він з’явився в парламенті о четвертій вечора й до кінця робочого дня його встигли прийняти!.. Коли зараз бухгалтер і директор підприємства прочитають цей документ, то їх доведеться виводити з депресії фахівцям. Адже в кодексі немає навіть глосарія, точніше він є, але невичерпний, кожний розділ супроводжують окремі словники, які не узгоджуються між собою та основним глосарієм. Питання – для чого й кому потрібно приймати цей чи то скороспілий, чи то недозрілий кодекс?.. Якісь бюрократи написали документ, виклали, так би мовити, власне філософське бачення процесу збирання податків, ні з ким не порадилися…

Є два варіанти виходу з ситуації: перший – довести її до абсурду й нічого не змінювати, нехай хлопці спробують реалізувати власну філософію на практиці, другий – розглянути пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи й поправити кодекс. Але ж тільки за минулу п’ятницю наді­йшло практично півтисячі правок! А що ж буде за два тижні, коли бізнесмени вчитаються в правила, які їм нав’язує влада?! Причому низка за­уважень надійшла від Кабміну, лише від Мін’юсту – на 23 сторінках… Загалом процес ухвалення податкових законів перетворився на театр абсурду. Спочатку уряд продавлює якісь зміни, більшість депутатів слухняно й оперативно тиснуть на кнопки, потім президент підписує закони, після того сам їх критикує та ініціює зміни до вже зроблених змін. Ліва рука не знає, що робить права. Все це заплутує й без того заплутане законодавство.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено