Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 квітня, 2013

Помилування Луценка: чи достатньо цього, щоб задобрити ЄС?

В неділю президент Янукович помилував Юрія Луценка і Георгія Філіпчука – двох високопоставлених «жертв вибіркового судочинства», які були відповідно міністром внутрішніх справ і міністром екології в останньому уряді Тимошенко (2007-10).
Матеріал друкованого видання
№ 15 (283)
від 11 квітня, 2013

Це було зроблено якраз вчасно до наближення кінцевого терміну в травні, коли ЄС має дати оцінку прогресу України щодо виконання умов, які Брюссель виставив для повернення до укладення угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі до листопадового саміту Східного Партнерства у Вільнюсі.

Чи достатньо для цього самого помилування? Очевидно, що ні. ЄС правильно зробив відійшовши від умов, які занадто розраховані на почуття, а не на здоровий глузд. Справа Луценка була найслабшою з усіх. Але чи призведе помилування до прогресу в інших сферах? Не треба забувати, що поява Луценка на остатньому суді минулого місяця відбулася в таких жалюгідних умовах, що стало достатньо очевидною демонстрацією того, хто володіє владою. Більш важливим є те, що Янукович також наголосив, що він не здійснить остаточного помилування поки не буде використано всі юридичні засоби. Нові звинувачення проти Юлії Тимошенко, пред’явлені в січні, видаються навмисно розробленими таким чином, щоб розтягнути її процес до наступних президентських виборів 2015 року. Потрібно буде багато часу поки закінчиться увесь її процес, навіть якщо рішення Європейського суду з прав людини буде винесено раніше 2015 року.

Влада в Києві майже певно розраховує, що самого помилування Луценка буде достатньо, щоб посіяти  роздільність серед ЄС. Поки влада демонструє хоч який не який "прогрес", Брюссель допускатиме гнучкість правил гри.  Особливо через те, що політичні кризи в Молдові і Грузії, помилково чи ні, нібито йдуть тією ж дорогою «вибіркового переслідування», що й Україна, а для саміту в листопаді ЄС потрібна історія успіху. Втім, кількох голосів, які вимагають компромісу, скоріш за все буде недостатньо. В першу чергу тому, що з самого початку справа проти Луценка була надто абсурдно слабкою, ЄС повинен залишатися непохитним. У своїй першій заяві Кетрін Ештон і Штефана Фюле правильно сказали, що  «з нетерпінням очікують від України без подальшого зволікання вирішення  інших випадків вибіркового правосуддя». Якщо Україна ставиться до цього серйозно, то вона продемонструє волю і в інших сферах.

Фіговий листок "успіху" листопадового саміту, про який домовилися на чисто символічних підставах і про який оголосили для піару, навряд чи протримається довго.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено