Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 травня, 2010

FEMEN&фемінізм

Ідея «короткі спідниці, макіяж і каблуки не означають доступність» слушна
Матеріал друкованого видання
№ 20 (133)
від 21 травня, 2010

Цього тижня руху FEMEN не пощастило. «Задрана Мєдвєдєвим» активістка фотографувалася біля таблички «Президент України» з намальованими «слідами лап» на голому тілі на знак протесту проти проросійського курсу нової влади. Але ялиновий вінок спрацював точніше, й феменки в ефір не потрапили. Утім, в інші дні ЗМІ настільки охоче показують їхні груди, що активістки цього жіночого руху опановують нішу в масовій свідомості, яку раніше займали хіба Забужко і якісь міфічні «старі-страшні-неголені». Хоча самі дівчата активно відхрещуються: мовляв, ми не феміністки, ми любимо чоловіків, повторюючи згадані вище стереотипи не гірше за шовіністів чоловічої статі (водночас на своїй англомовній сторінці MySpace презентують себе таки як феміністок), ЗМІ вже почепили на них яскравий лейбл. Враховуючи, що «справжні» феміністки – дослідниці та представниці ГО, так само як і права/проблеми жінок, з якими вони десятиліттями працюють, телебаченню менш цікаві, ніж голі груди та довгі ноги, то маємо багато шуму, суперуспішну піар-кампанію, але чи стільки ж толку?

«Ми не феміністки, але...» з FEMEN займаються наче потрібною справою, привертаючи увагу до однієї з болючих, але прихованих проблем суспільства, – вже два роки провадять «національну кампанію боротьби із секс-туризмом і проституцією «Україна – не бор­­дель!». Активістки ло­­біюють закон про криміналізацію клієнтів та попереджають про можливий бум секс-туризму під час Євро-2012. Водночас вони борються зі свинячим грипом, перевиборами, корупцією і т. ін., з кожного приводу роздягаючись. На символічному рівні дівчата обстоюють автономію в межах патріархатної культури – прагнуть бути гарними і привабливими відповідно до прийнятих канонів (на численних фотках у негліже стрункі блондинки, і жодної жінки альтернативної зовнішності чи віку), але не згодні вважати себе «м’ясом». Стриптиз не є демонстрацією їхньої суті – FEMEN радше показують гіпертрофовану культурну модель фемінності, яку можна носити як маску, причому з певною метою. Негативна реакція чоловіків-коментаторів («бджоли проти меду», «краще б вийшли заміж і дітей народжували»), для яких ці стриптизи мали би бути приємними, показова. Навіть якщо дівчина роздягається, але не для чоловічої насолоди, а для суспільної справи, – це вже неприйнятно, суперечить сексистським поглядам на жінку як на пасивний об’єкт, усі дії якого мають бути підпорядковані служінню чоловікові та відбуватись у приватній сфері.

То феміністки чи ні? Теми, які порушують FEMEN, феміністські. Спосіб артикуляції сумнівний. Такі стратегії могли би бути підривними, адже тіло – це основний ресурс жінки у патріархатному суспільстві, завдяки якому здобуваються визнання і статус – через вдале заміжжя чи репродукцію (народження майбутніх поколінь) нації. FEMEN явно використовують його «не за призначенням». Однак щось негаразд. Привертання уваги без дискусії і доброго теоретичного підґрунтя, екстенсивна медіїзація власної діяльності, пристрасний моніторинг публікацій іноземних ЗМІ. «Феменок» ніколи не бачили на конференціях, зустрічах чи форумах, присвячених жіночим проблемам і гендерній рівності. Немає телекамер і ВІПів = немає FEMEN. Голослівні вимоги, що не спираються на дослідження та досвід організацій, які у цій сфері працюють, перетворюються на класичну медійну картинку, ціна якої – одна секунда розваги обивателя.

Мій кредит довіри до FEMEN був більшим, ніж у багатьох феміністичних колежанок, – я розумію, що в нашій культурі жінка навчена говорити саме тілом. І те, що ним протестують, а не заробляють, – це вже добре. Ідея «короткі спідниці, макіяж і каблуки не означають доступність» слушна. Я також вірю у підривну суб’єктність голизни за умови продуманих дій і допускаю, що український фемінізм міг би включати радикальну ланку з яскравими та суперечливими вуличними акціями. Однак мій кредит довіри вичерпався після оприлюднення інформації про підтримку FEMEN київським видавцем Джедом Санденом, враховуючи те, що останні кілька сторінок одного з його видань були вщент заповнені рекламою інтимних послуг. У світлі цієї інформації варто замислитися, як сприймають майбутні відвідувачі Євро-2012 напівголих дівчат на Хрещатику, яких їм час від часу показує телебачення (FEMEN люблять не лише українські медіа)? Переймуться боротьбою з проституцією і трафікінгом чи подумають: о, класні тьоли, треба їхати.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено