Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 травня, 2010

Працездатних обстежать

Загроза податкового "обстеження" може спровокувати скорочення робітників, найнятих з порушенням КЗпП
Матеріал друкованого видання
№ 20 (133)
від 21 травня, 2010

Є кілька новин, поміж них одна – не те щоб зовсім погана. Перший заступник голови ДПА України Віктор Шейбут (куратор податкової міліції) вважає, що наймані працівники мають нести не кримінальну, а адміністративну відповідальність за отримання зар­плати в конвертах. В інтерв’ю моєму улюбленому діловому тижневику Віктор Шейбут так і сказав: «За оперативними даними, в Україні 50% зарплат виплачується в конвертах… Та ми ж не хочемо перетворити всю країну на зону. Тож вихід один – штраф». Навряд чи цей вихід комусь сподобається, але за оперативне розуміння ситуації на ринку праці варто подякувати. Я теж не хочу, щоб країна перетворилася «на зону». Й чомусь не маю сумніву в тому, що група податківців на чолі виконавчої влади здатна реалізувати по­­дібний національний проект.

«Зоною» ця країна може виявитися не для найманих працівників, а для роботодавців. Для когось – буквально, як, наприклад, для керівника компанії «Житомирські ласощі» Євгена Гамова, який із 23 по 26 квітня цього року провів за ґратами за підозрою в несплаті внесків до Пенсійного фонду. А решта бізнесменів отримають покарання умовно, як завжди. ВРУ прийняла в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (що­­до оподаткуван­­ня)». Цей документ, між іншим, надає право податковим органам здійснювати контроль за дотриманням норм законодавства про працю на всіх підприємствах незалежно від форми власності.

Податківці-upgrade отримають нові небезпечні компетенції, а саме: право доступу до будь-яких приміщень будь-якої компанії, а також право одержувати будь-яку інформацію, документи й матеріали від суб’єктів господарювання та фізичних осіб (на хвилинку – і й від найманих працівників). Нормативна назва процедур відповідає їхньому змісту – «обстеження», формальна підстава – «направлення, підписане керівником органу ДПА». Можна скільки завгодно говорити про те, що з огляду на розмах нових процедур підставою для їх проведення мало би бути рішення суду або щонайменше санкція прокуратури. Але група податківців навряд чи почує і тим більше прислухається.

Бізнесменам уже зараз можна готуватися до «обстеження» й готувати до нього персонал. Насамперед уважно вивчити Кримінальний кодекс. Ніхто не гарантує, що візит податківців-upgrade не завершиться справою «за фактом» у випадку виявлення на підприємстві грубих порушень законодавства про працю (ст. 172 КК) або трудових угод (ст. 173 КК), – результати «обстежень» оформлятимуть у порядку, визначеному ДПАУ. Нагадаю, що «фактові» справи в Україні можуть тривати роками. І роботодавцям, і найманим працівникам варто пам’ятати, що природну реакцію людини на примусове «обстеження» можуть легко кваліфікувати як «невиконання законних вимог» і притягнути або до адміністративної, або до кримінальної відповідальності. Залежно від ситуації.

На жаль, навіть авторитетні юристи не встигли розробити алгоритм дій – як поводитися на «обстеженні»?.. Немає практики. Років 15 тому підприємницький слух пестило інше страшне слово – «перевірка». З часом в українському законодавстві з’явилися норми, виписані, немов у Бойовому статуті, кров’ю. Митарям заборонили проводити планові виїзні перевірки частіше, ніж раз на рік, зобов’язали повідомляти про свої візити за десять днів, встановили перелік підстав для позапланових перевірок тощо. Фор­­ми спілкування бізнесу з державою унормували, а законодавчі прогалини та перегини зацементувала та вирівняла корупція. Новий термін «обстеження» звучить принизливіше, ніж «перевірка», але навряд чи відрізняється від нього змістовно. Решта – питання часу і нервових клітин роботодавців, які звикли працювати в умовній «зоні».

У цій «зоні» вже зараз на 1000 працездатних осіб припадає понад 650 непрацездатних, зокрема близько 400 пенсіонерів (40% населення), за даними Держкомстату. Й у палкому прагненні покрити дефіцит Пенсійного фонду (цього року становить майже 29,6 млрд грн) шляхом втручання в трудові відносини можна наламати дров. Хоча б тому, що далеко не всі пенсіонери живуть виключно за рахунок держави – діти деяких отримують зарплати в конвертах. Але цікавить інше. Невже фахові податківці-урядовці не розуміють, що сплата відрахувань до пенсійного та інших соцфондів у повному обсязі для багатьох бізнесів означатиме закриття? Якщо цього розуміння немає – фіскалам варто поспілкуватися з бізнесменами, які привели їх до влади. Чи друзі по партії теж кандидати на «обстеження»? Залежно від ситуації?



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено