Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 березня, 2013

Болгарський досвід для України

Я один із тих єврооптимістів, котрі хочуть бачити Україну членом Європейського Союзу. Однак не за будь-яку ціну. Україна мусить бути готовою до такого кроку. І не лише її закони, технічні норми та способи їхнього застосування мають відповідати євровимогам, а й населення має бути готовим до цього.

В рамках європеїзації значній частині населення доведеться звикати до європейських цін на послуги, алкоголь, сигарети та бензин, на електроенергію та природний газ. Інакше кажучи, українське суспільство має змінитися, щоб спільно з європейськими народами успішно просуватися до економічно й цивілізаційно вищого ступеня розвитку. Чому я такий упевнений у необхідності глибоких змін в українській спільноті?

Торік у Чеській Республіці були неабияк стурбовані банкрутством Чеських енергетичних підприємств (ČEZ) в Албанії. Ця компанія виробляє та постачає електричну енергію більшості чеських споживачів, та її діяльність за кордоном чехи сприймають як джерело грошових надходжень, котрі здатні знизити ціни на енергію в Чехії. Рішення ČEZ неабияк занепокоїло албанську владу, так, що чеських менеджерів кинули за ґрати. Їх звільнили, коли ČEZ увімкнула електроенергію для водопостачання міст. Чехи відтак одразу залишили Албанію, а вирішити всі проблеми мали міжнародні суди.

Що такого вчинили ČEZ в Албанії? В рамках виконання підприємницького плану чехи взялися активно інвестувати в енергетичні системи Албанії, щоб ефективно використовувати енергію. Складовою плану було, певна річ, введення точного зазначення споживачем обсягів використаної енергії за допомогою сучасних лічильників, а також безкомпромісна вимога повного відшкодування за спожиту електроенергію. Підвищення цін на електроенергію є логічним результатом підприємницького плану. Албанія не є членом ЄС, і, здається, не була готовою до таких правил. Як це пов’язано з Болгарією?

Коли Болгарія 2007 року підписувала угоду про вступ до ЄС, вона взяла на себе зобов’язання, що до 2010-го має виробляти 11% електроенергії за рахунок відновлювальних джерел енергії. Пізніше болгари пообіцяли, що до 2020 року вже матимуть 16%. Однак енергія, вироблена за допомогою вітру чи сонця не дешевше тієї, що виробляють класичні електростанції, тому ціна електрики почала зростати.

И хоча болгарська влада запровадила контрзаходи, зменшивши підтримку інвесторам, зокрема ввівши для них додатковий податок, було вже запізно. Болгари тепер платять за електрику приблизно третю частину зарплати. Середній дохід у Болгарії становить €387, а пенсія – €150, і коли у січні жителі отримали рахунки за електроенергію близько €100, вони дуже розлютилися й вийшли на вулиці. Троє на знак протесту скоїли самоспалення, під час сутичок із поліцією багато хто дістав поранення, понад сотня протестувальників потрапили за ґрати. Внаслідок цього болгарський уряд прем’єра Бойка Борисова подав у відставку.

«Болгари не були готові до енергетичних стандартів ЄС», – кажуть деякі коментатори. Болгарська влада і зараз закликає до відповідальності, як в Албанії, Чеські енергетичні підприємства, чеську фірму Energo-Pro й австрійську ЕVN. Болгарська прокуратура й Антимонопольний комітет збирає докази їхніх незаконних дій. ЗМІ наводять купу розслідувань на цю тему. Адже треба знайти винного. Проте не все так добре – подібні проблеми мають також і більш розвинені, ніж Болгарія, країни ЄС. Проблема значно глибша.

Справжня провина лежить на політиках, партіях та рухах, котрі пропагують кліматичну політику на основі дедукції, що необхідно терміново рятувати людство від глобального потепління. Соціалісти багатьох країн об’єдналися та нав’язали світу догму про «жахливу» потепління на планеті Земля та необхідності швидкої оборони – вироблення енергії за допомогою відновлюваних джерел. Якою ціною? Про це привселюдно не йдеться.

Болгарія виявилася не готовою до провадження кліматичної політики, нав’язаної Брюсселем. Наразі це виходить за межі болгарських можливостей. Енергетичні компанії використовують кон’юнктуру на власну користь, однак фундаментальна причина криється у недолугій політиці. Україна мусить взяти до уваги цей болгарський енергетичний досвід.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено