Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 жовтня, 2010

Перемога єдності

На виборах у Латвії проросійські партії зазнали поразки. Латвійські виборці обрали стабільність і політичну трансформацію
Матеріал друкованого видання
№ 41 (154)
від 8 жовтня, 2010

Латвійські громадяни взяли участь в одних із найважливіших виборах від часу відновлення незалежності країни. Незважаючи на побоювання можливої низької явки, 62,63% виборців, які прийшли на дільниці, усвідомили, що було на кону. Голоси ще підраховують, тож імена нових депутатів наразі точно не відомі. Але вже зрозуміло, що виборці покарали найодіозніших політиків, не допустивши їх до парламенту. За попередніми даними, 60% депутатів будуть обрані вперше.

Виборці над усе прагнули замінити політичну еліту, яка виросла з покоління політиків Народного фронту, що боровся за незалежність від СРСР. Недосконале виборче законодавство завело латвійську політичну культуру в стагнацію. Але 2009-го із закону про вибори нарешті прибрали принцип локомотива, який 20 років давав змогу за рахунок прізвищ відомих спортсменів та артистів у партійних списках протягувати до парламенту сумнівних політиків. Зміни законодавства і наслідки найглибшої в ЄС економічної кризи пробудили громадянське суспільство і поліпшили якість політичного дискурсу, попри куплені олігархами місцеві ЗМІ.

Політичні партії були змушені змінити свою застарілу тактику й почати боротися за політичну підтримку. Російськомовний «Центр згоди» (ЦЗ) слідом за «Союзом зелених та фермерів» (СЗФ) консолідувався на базі соціал-демократичної ідеології. Спостерігаючи за зникненням довіри населення до демократичних інституцій та зростанням популярності ЦЗ, правоцентристські сили об’єдналися в блоки «Єдність», «За добру Латвію» та «Все для Латвії» – попередні результати засвідчили, що такі об’єднання себе виправдали.

Явною переможницею виборів є «Єдність», натомість проросійські сили зазнали важкого удару, особливо зважаючи на великі надії «Центру згоди», що репрезентує російськомовне населення Латвії. ЦЗ лідирував у опитуваннях ще за два дні до виборів, коли 20% виборців не визначилися, за кого голосувати. Неурядові організації та політичні коментатори обговорювали можливість того, що латвійські виборці добровільно віддадуть (проігнорують вибори) владу ЦЗ, що мобілізувало тих, хто ще не визначився (переважно етнічні латиші). Ці голоси допомогли не лише «Єдності», а й СЗФ, «Все для Латвії» та протестному голосуванню – до урн вкинули майже 35 тис. порожніх бюлетенів.

Ті, хто вкидав такі бюлетені, не хотіли допомагати пройти до парламенту олігархічним та корумпованим політичним партіям, які балансували на межі п’ятивідсоткового бар’єра. Це посприяло політичним блокам і, можливо, усунуло від влади ліворадикальну силу «За права людини в єдиній Латвії» – вперше після її заснування 1998 року головна проросійська партія Латвії не буде представлена в Сеймі. Вона не подолала двовідсоткового бар’єра, що дав би їй змогу отримувати з 2012 року бюджетне фінансування. Причиною програшу є те, що виборці – етнічні росіяни вважали радикалізм неприйнятним і тому проголосували за ЦЗ та його економічну програму.  

Коаліційні переговори відбуваються зараз між теперішніми партнерами по уряду, а також із ЦЗ (отримала 29 місць у парламенті). Нинішня коаліція – «Єдність» (33 депутати), СЗФ (22 депутати) та «Все для Латвії» (8 депутатів) – має розбіжності щодо майбутньої економічної політики та співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, які наприкінці 2008 року дали латвійському уряду кредит на €7,5 млрд. Поміж депутатів блоку «Все для Латвії» буде лише один член традиційної консервативної партії-співзаснов­ниці «Батьківщина та свобода», решта – це молодь з ультраправої організації «Все для Латвії». Кремль уже оголосив їх протофашистами, і ніхто не може передбачити, наскільки відповідальними членами коаліції вони будуть.

Отже, є три можливі коаліційні сценарії: один між теперішніми партнерами (63 депутати зі 100), другий – між «Єдністю» та СЗФ (55 депутатів), третій – безпрецедентна коаліція «Єднос­ті» з ЦЗ (62 депутати). Переговори тривають, і президент Валдіс Затлерс 15 жовт­­ня розпочне консультації, щоб призначити чинного прем’єра Валдіса Домбровскіса з «Єдності» наступним головою уряду. Першу сесію парламенту заплановано на 2 листопада, тоді ж затвердять новий уряд. До кінця року треба ухвалити бюджет-2011, у якому за­ощадити €500 млн. Це буде перше випробування для влади, оскільки надалі скорочення видатків на соціальну та бюджетну сфери є неминучими.   

Коаліційні перемовини будуть важкими, адже, залишивши або теперішніх партнерів, або ЦЗ поза урядом, «Єдність» викличе серйозне політичне обурення. І цей настрій може призвести до того, що відкинуті партії зможуть використати ще одну нову норму виборчого законодавства, яка надає можливість десятій частині електорату ініціювати дострокові вибори. 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено