Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 лютого, 2013

Жадібність в Африці потрібно вважати військовим злочином

Коли Міжнародний кримінальний суд(МКС) в листопаді оприлюднив ордер на арешт колишньої першої леді Кот-д'Івуару Сімони Ґбаґбо за звинуваченням у злочинах проти людяності, він встановив два прецеденти: вперше пред'явив звинувачення жінці і звинуватив особу, яка не займала жодних офіційних державних посад.

За рік до того чоловік місіс Ґбаґбо Лоран став першим колишнім главою держави, який постав перед МКС. Його звинувачують у тисячах вбивств та «інших нелюдських актах» після відмови визнати свою поразку на президентських виборах, що відбулися у листопаді 2010 року.

Звинувачення Гбагбо варто привітати, але вони не наблизили суд до вирішення фундаментальних причин насильства, яке переслідує Кот-Д’Івуар та майже всю Африку південніше Сахари впродовж століть. Колоніальне панування, військові захоплення і придушення демократичних рухів зробили величезний внесок до її нещасть. Але навіть ця спадщина не є основною причиною.

Насильство в Африці починається з жадібності: знаходження та видобуток природних ресурсів, таких як нафта, алмази, газ, і підживлюється боротьбою за контроль над енергією, мінералами, харчовими продуктами та іншими товарами.

Суду необхідні повноваження, щоб карати тих, хто наживається на цій боротьбі. Такі повноваження потрібні й іншим юридичним форумам. На своєму саміті минулого місяця лідери Африканського Союзу запропонували розширити кримінальну юрисдикцію Африканського суду з прав людини і народів та включити до неї корпоративну кримінальну відповідальність за незаконну експлуатацію природних ресурсів, торгівлю небезпечними відходами та інші злочини.

Про так зване «ресурсне прокляття» Африки ходять легенди. Взяти тільки Нігерію. Вона пережила 10 послідовних військових переворотів починаючи з 1966 року – лише через кілька років після здобуття незалежності від Британії та подальшого відкриття великих запасів нафти. Боротьба за контроль над владою частково стала боротьбою за контроль над нафтою. Та ж тенденція повторилась і в багатьох інших країнах включно з Демократичною Республікою Конго (колишнім Заїром), Сомалі, Ліберією, Угандою, Сьєрра-Леоне і Республікою Конго, де за контроль над видобувними галузями змагалися повстанці, політичні партії та міжнародні корпорації.

Кот-д'Івуар, який виробляє близько 40% какао-бобів світу, теж є прикладом. Дохід від какао становить п’яту частину його економіки. Nestle, Hershey і Cadbury грають центральну роль в його покупці і торгівлі й отримують вигоду від практик експлуатації, які застосовується в сільськогосподарському секторі.  Було встановлено, що 88% дітей від 6 до 17 в сільськогосподарських районів повідомили, що вони брали участь в виробництво кака

Такі практики як дитяча праця є експлуатацією, але МКС не притягає до відповідальності ні, сільських фермерів, ні міжнародні корпорації, які від них залежать.

Замість цього позивачі повинні судитися в судах суверенних націй. Наприклад, юридична фірма, яка представляє пенсійний фонд державних службовців Луїзіани, Grant & Eisenhofer у листопаді звернулася до суду Делаверу, щоб той змусив Hershey оприлюднити свої бухгалтерські книги для перевірки претензій акціонерів, що шоколадна компанія працювала з постачальниками, які використовували незаконну дитячу працю в Гані і Кот-Д’Івуарі.

Інший приклад: у серпні 2006 року трейдер Trafigura найняв корабель Probo Koala, щоб скинути токсичні відходи в районі столиці Кот-д'Івуару Абіджану. Через розлади пов’язані з впливом відходів загинуло 15 людей, а більше 100 тис змушені були лікуватися. Після шести років розслідувань і позовів голландський суд визнав Trafigura винною у нелегальному вивозі відходів, але в Кот-д'Івуарі компанії надали імунітет від подальших судових переслідувань в обмін на фінансове врегулювання проблеми.

У Судані на Китайську національну нафтогазову корпорацію подали до суду за постачання військовими ресурсами та використання доходів від нафти для підтримки переселення та вбивств цивільних жителів. Але її досі так і не покарано.

МКС повинні бути надані повноваження порушувати справи щодо корпоративних злочинів і не обмежуватися, як це зараз визначено Римським Статутом, лише геноцидом, військовими злочинами, злочинами проти людяності і злочинами агресії.

Дивіться також: Боротьба з бідністю - один з основних моральних викликів нашого часу

Це може бути важко. Для цього потрібна буде угода між підписантами статуту, до яких не належать деякі найбільші країни світу, такі як Китай, Індія та США. (На відміну від попередників адміністрація Обами співпрацює з судом, хоча й не має політичної підтримки для того, щоб приєднатися до Статуту чи отримати ратифікацію від Сенату). За всіх своїх недоліків МКС, який за десять років лише минулого року засудив одного польового командира з Конго, має глобальне охоплення і несе відповідальність як перший у світі постійний кримінальний трибунал. Змушування державних чиновників та їх внутрішніх кіл до підзвітності вже є кроком до дотримання справедливості, але її впровадження не повинно на цьому закінчитись. Подружжя Ґбаґбо, яке вчинило огидні злочини, врешті було лише підставними особами у широкій та нерегульованій системи видобувного капіталізму.

Для того, щоб бути важливим для Африки, МКС повинен мати право судити компанії за їх участь у незаконному вилученні ресурсів. Допомогти могло б також розширення повноважень Африканського суду. Справжнє міжнародне судочинство означає не лише проведення розслідувань щодо глав держав, але і щодо транснаціональних компаній, які є частиною екосистеми насильства в Африці.

Про автора: Камарі Максін Кларк -  професор антропології Єльського університету, автор книги «Фікції правосуддя: Міжнародний кримінальний суд і проблеми правового плюралізму в Африці південніше Сахари».

© 2012 The New York Times



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено