Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 січня, 2013

На що ще наважиться Кремль у боротьбі проти «клятого Заходу»?

В останні дні речники влади РФ дещо пом’якшили тональність своїх заяв щодо усиновлення російських дітей-сиріт громадянами США.

Так, якщо напередодні Нового року уповноважений при президенті з прав дитини Павєл Астахов недвозначно заявив, що всі сироти, усиновлені громадянами США, залишаться в Росії незалежно від наявності рішення суду і їм негайно будуть знайдені російські усиновлювачі, то тепер Астахов говорить, що ця категорія сиріт все ж матиме змогу виїхати до своїх прийомних батьків. Ба більше: стосовно дітей, про усиновлення яких рішення суду ще немає, але документи вже подані, кожен випадок розглядатиметься окремо. «Держдеп заявив, що це стосується 500 дітей. Це неправда, такої кількості немає», - все ж не втримався від шпильки на адресу американців він.

антизахідний шабаш у Росії вже закінчився, і все обмежиться прийняттям закону про заборону американцям усиновляти дітей-сиріт

Але якщо хтось думає, наче антизахідний шабаш у Росії вже закінчився, і все обмежиться прийняттям закону про заборону американцям усиновляти дітей-сиріт, той глибоко помиляється. Паралельно із заявою Астахова ціла низка депутатів та проурядових діячів поінформувала світ про спрямовані «на захист національних інтересів» нові ініціативи, в основі яких теж лежить заборона на усиновлення російських сиріт, тільки вже не американцями, а громадянами інших держав.

Так, депутат від «Єдиної Росії» Євгеній Фьодоров повідомив журналістам радіостанції «Эхо Москвы», що в Держдумі вже підготовлені поправки до Сімейного кодексу, які заборонять приймати у свої сім’ї російських дітей громадянам тих країн, з якими не укладені двосторонні угоди про усиновлення (сьогодні такі угоди Росія має тільки з Італією та Францією). А наступним кроком, за словами Фьодорова, стане розрив усіх подібних угод, що призведе до повної заборони на усиновлення дітей іноземцями. Перший законопроект з цього ряду може бути внесений до Думи в найближчі тижні.

Утім, першим це – ще 20 грудня минулого року – запропонував глава президентської Ради з прав людини (!!! – С.Г.) Михаіл Федотов. «Чимало членів Ради вважають, що сам по собі інститут міжнародного усиновлення – ганьба для Росії, - сказав Федотов. Виходячи з цього, на його думку, необхідно взагалі відмовитися від усиновлення дітей-росіян іноземцями, натомість створивши нормальні умови для усиновлення сиріт росіянами.

А 27 грудня на засіданні Ради Федерації, де обговорювалося «антисирітський закон», сенатор від Якутії В’ячеслав Штиров підхопив цю ініціативу й запропонував розглянути питання про повну законодавчу заборону на усиновлення російських дітей іноземцями. За його словами, зараз «все це перетворилося на великий бізнес».

Отож російські депутати та офіційні правозахисники невтомно працюють над тим, щоб забрати шанси не тільки на повноцінне життя, а й на фізичне виживання у десятків тисяч російських сиріт. «За різними оцінками, від 50% до 95% вихованців російських дитячих будинків стають наркоманами, алкоголіками та самогубцями. 60% піддаються сексуальному насильству. По суті, дитячі будинки в Росії випускають дітей, що страждають на «синдром Мауглі». Це діти, не пристосовані для проживання в людському суспільстві. Не все добре і з усиновителями: згідно з офіційною статистикою, якщо російська дитина усиновлена російською ж сім’єю, для неї ймовірність загинути у 39 разів вища, ніж на Заході. (При цьому, зрозуміло, мова йде не тільки про вбивства: це включаючи ДТП, хвороби тощо)», - наводить просто-таки кричущі цифри московська публіцистка Юлія Латиніна.

російські депутати та офіційні правозахисники невтомно працюють над тим, щоб забрати шанси на фізичне виживання  десятків тисяч російських сиріт 

Та «національна гордість великоросів» і ненависть до «піндосів» - понад усе.

Під оглядом здорового людського глузду ніякої нерозв’язуваної проблеми тут немає. Не хочете віддавати своїх дітей на «клятий Захід», прагнете їх виховати в істинно-російському, православно-самодержавному дусі? ОК. Тоді авральними темпами, років за п’ять, взявши у резервних фондах кілька мільярдів доларів, перетворіть дитячі будинки – і головним чином сімейного типу – на оази благоденства, а взявши ще кілька мільярдів – створіть належні матеріальні умови для усиновлення та системи контролю за ним. Й уже потім відрізайте шляхи за кордон, забороняйте усиновлення іноземцями. І то – бувають випадки, коли у сиріт немає родичів у Росії, а є за кордоном. Що там Достоєвський, якого ви наче так шануєте, писав про сльозинку дитини, а?

Але про «гуманізм Достоєвського» і «вселюдськість російської культури» ініціатори та виконавці заборонної кампанії хутко забули, лишень пролунала команда: «Фас!». Які там діти, який там гуманізм, яка там вселюдськість, коли кремлівський «альфа-самець» вирішив нагнути «піндосів»? «Мы за ценой не постоим», - покійний Булат Окуджава, можливо, і не підозрював, наскільки точну формулу російської політики всіх часів він сформулював…

На жаль, про цю формулу мало хто чув у США (і взагалі на Заході). Такого висновку можна дійти, якщо вчитатися у зібрані «Голосом Америки» думки американців – від сенаторів до домогосподарок, від громадянських діячів до усиновителів – з приводу сумнозвісного закону про заборону всиновлення. Скажімо, сенатор-демократ Мері Ландрі заявила: «Які б проблеми не стояли на шляху двох країн, немає причин переміщати беззахисних дітей у центр політики». Як це немає? Є! Ціла купа причин, найголовніша з яких – дістати кайф від розпачу «клятих піндосів»… А конгресмен Крістофер Сміт прагне виправдатися: «Державна дума Росії абсолютно неправильно зрозуміла ситуацію (із «законом Магнітського» – Ред.)… Немає нічого більш людяного, ніж всиновлення чи вдочеріння. Міжнародне всиновлення сьогодні регульоване Гаазькою конвенцією, вона надає всі необхідні інструменти, щоб гарантувати, що діти не стають предметом торгівлі людьми.

Якщо це відбувається, то винні будуть покарані за всією суворістю закону». Ні, пане Сміт, Дума все дуже вірно зрозуміла. А Гаазька конвенція (як і всі інші міжнародні угоди) цій Думі до дупи, бо ж Росія – чи ви забули? – це така собі «суверенна демократія», яка чхати хотіла на всіх і вся… Педіатр Джейн Аронсон, спеціаліст з усиновлення, пропонує конкретні заходи у цій ситуації: «Необхідно висловити міжнародний осуд Путіну за його нелюдський вчинок, що прирік сотні тисяч дітей на неволю і страждання». Та чи не абсурд це – осуд, тобто моральне покарання для аморального політика та його режиму?

Ні, тут потрібні куди більш жорсткі та прагматичні дії, бо ж якщо неминуча у найближчому майбутньому смерть позбавлених шансів на усиновлення тисяч російських дітей-сиріт, які навіть не доживуть до зрілого віку, не зупиняє ані політиків-«єдиноросів», ані їхнього «національного лідера», то тим більше не зупинить їх смерть тисяч українських чи грузинських дітей, неминуча у разі «виникнення нагальної потреби у силовому захисті російських інтересів» на пострадянському просторі; не забуваймо, що таких «захист» є складовою офіційної зовнішньої політики Кремля…

Утім, в огляді «Голосу Америки» представлені й цілком адекватні оцінки путінської політичної гри з дітьми-сиротами. Так, сенатор-республіканець Джон Маккейн заявив: «Я часто задаюся питанням, наскільки низько може ще впасти російська влада під керівництвом президента Путіна. Карати невинних дітей через політичні розбіжності між нашими урядами – це небувале падіння навіть для путінської Росії».

А дослідник Інституту Хадсона Девід Саттер наголосив: «Для влади СРСР і сучасної Росії людина – не більше, ніж сировина для реалізації якихось політичних цілей. Заборона на усиновлення російських дітей американцями – демонстрація абсолютної аморальності російського керівництва. Адміністрація Обами дуже розраховує продовжити процес скорочення ядерних арсеналів і зацікавлена ​​у співпраці з Росією. Однак після подібної поведінки Москви малоймовірно, що Конгрес дозволить їй робити це». І це стало б вірним кроком – не тому, що росіяни погані, а тому, що дуже ризиковано скорочувати ядерні сили стримування за умов коли у Кремлі сидять персонажі, готові майже на все задля задоволення власного самолюбства і демонстрації зневаги до демократичного світу.

Отож, враховуючи все це, потенційні усиновителі російських дітей-сиріт з інших західних країн мусять поспішати. Особливо, якщо вони – громадяни Швейцарії, яка вже застосувала на практиці «закон Магнітського». Та й інші держави не гарантовані від неласки Путіна; от, скажімо, не надасть Італія солідну посаду «другу Сільвіо» - й отримає «антисирітські» санкції. А то й іще щось із арсеналу «кремлівських чекістів», котрі, схоже, вирішили, що їм нездатні протистояти ані розманіжені лідери західних держав, ані рядові громадяни цих держав і їхні організації, ані світовий великий бізнес, ані, зрештою, притомні росіяни, які 13 січня вийшли на маніфестації протесту…



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено