Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 січня, 2013

Розшукується популяризатор протидії корупції

Наше суспільство й надалі ставитиметься індиферентно до нищівної корупції в країні, допоки людям зрозумілою мовою не пояснити: ціна цим зловживанням – ваш добробут і життя дітей.

Дивна картина спостерігається на українських вулицях. Наша держава вперто пасе задніх (разом із країнами третього світу) в індексі проникнення корупції від Transparency International, а всім байдуже. І тут маю на увазі не лише середньостатистичного обивателя, який починає і завершує свій робочий день із пляшкою пива. «Священні війни» і запеклі баталії в блогах, соціальних мережах точаться не навколо тендерних зловживань, хабарництва, використання повноважень державних осіб у особистих інтересах. Люди обговорюють бозна-що.

Відповідальність за корупційне свавілля лежить насамперед на тих, хто з нею бореться. Наразі армія неурядових організацій, політиків, журналістів воює із соціальною патологією заради: гарних звітів, спираючись на які іноземні компанії мають змогу зрозуміти непривабливість інвестування в українську економіку; достойних зарплат у євро і доларах, що дозволяє міркувати про долю країни під час ланчу в недешевих ресторанах; і, зрештою, заради того, щоби написати бравий пост у Facebook про припинення чергового дерибану. Все це добре, але не має нічого спільного з перемогою над корупцією. Наступного разу нинішні власники ресурсу «Україна» робитимуть злочинне збагачення більш витончено і майстерно.

Наочним прикладом імітації боротьби є результат руху «Чесно», гроші на яку надали західні донори. Невдала калька ініціативи «Альянс за чисту Румунію» (румунам вдалося розгорнути широкий громадський рух) швидко перетворилася на закритий елітарний клуб із провідних журналістів, опозиційних мажорів-політиків і громадських активістів, які проводили посиденьки в дорогому київському бізнес-центрі «Парус».

Румунським активістам вдалося зробити причетність до корупції провідною темою передвиборчих перегонів у 2004 році. Завдяки цьому партія влади зазнала поразки, а до законодавчого органу пройшла непарламентська політична сила з низьким непрохідним (на старті кампанії) рейтингом. Мало того, що українські клони не досягли подібного успіху, так вони не «відфільтрували» першу тушку сина Табалова – вказав на своєму сайті: «порушень кандидатом критеріїв доброчесності не виявлено».

Неможливо успішно вести війну проти корупції, не розтягнувши лінію фронту до народних масштабів. Антикорупційні ініціативи мають фінансувати сотні тисяч громадян, а не закордонні фонди. Позаяк складається доволі дивна ситуація: іноземці ніби більше зацікавлені у низькій корупції, ніж українці. Завдяки масовому характеру діяльності цілком успішним може вважатися проект російського блогера Алєксєя Навального «Роспил» і вищезгаданий румунський «Альянс».

Саме тут виникають головні складнощі. Громадські активісти, журналісти і політики, звертаючись до громадян із приводу тотального панування зловживання владою, хабарництва, протекціонізму, говорять незрозумілою мовою. Згадують якісь індекси, транспарентність та інші жахливі слова. Для простої людини корупція не є чимось страшним, оскільки в її уяві це – лише відносини бізнесмена Х із чиновником, що вибудовуються так, щоб дістати перевагу над бізнесменом Y.

Всім, хто бажає повалення чинного режиму і формування цивілізованих умов життя, варто розпочати просвітницьку роботу серед населення щодо корупційних проблем та їхніх наслідків. Як наука, так і протидія корупції потребують популяризаторів (фахівців, здатних важкі конструкції розповідати простою і доступною широкому загалу мовою).

Що заважає пояснити людям: прозора судова система – це не лише захист життя і власного майна від злочинців, яких безкарність надихає до нових звитяг, а й ще можливість залучити шалені гроші. За інформацією британської газети The Guardian, розгляд судових суперечок російських олігархів в британських судах збагатив адвокатські контори Лондона, які збільшили свої доходи торік на 8%, до рекордних £5,4 млрд. Мер Лондона Борис Джонсон запросив росіян не деінде, а саме у них. Це вартість незалежності судів.

Українці весь час нарікають на шалені ціни на житло, автомобілі й одяг. Чому ніхто не роз'яснює, що забудовники й імпортери у вартість свого товару закладають так званий податок на корупцію, тобто гроші, які вони мусять віддати як хабар різним дозвільним інстанціям, митниці, податковій тощо. Здається, передвиборче гасло «нова іномарка вдвічі дешевша» виборець краще сприйме, ніж складні економічні терміни.

Українцям варто постійно пояснювати, що жодні обіцянки політиків про зарплату в €1 тис. і достойні пенсії ніколи не будуть виконані, оскільки жоден адекватний бізнесмен не інвестуватиме гроші в корумповану економіку. Отже, жодних нових робочих місць і кар'єрних перспектив для молоді.

Зрештою, батькам і матерям варто пояснити: корупція – це, коли у вашій родині трапляється лихо (виявлено важку хворобу в рідної дитини), а лікарі відповідають, мовляв, держава не має грошей на ваше лікування. Необхідно, зокрема, встановити логічний зв'язок між трагедією простої сім'ї та ненажерливим збагаченням регіоналів на тендерних державних закупівлях.

Чому б опозиційним партіям і незалежним громадським активістам не влаштувати просвітницько-агітаційну кампанію, де зображена дитина із приблизним написом: «Богдан помер хх.хх.2012 року від нейробластоми, раку IV стадії, оскільки в його батьків не було $320 тис. на лікування. В цей день на дорогу до мисливської резиденції Януковича «Сухолуччя» виділили 122 млн грн».

Впевнений, ставлення українців до корупції (отже, і політична доля державних діячів причетних до корупційних справ) значно зміниться, якщо вони дізнаються: вартість перельотів Януковича на вже легендарному гелікоптері Agusta AW139 (16 млн грн на рік) – це життя 66 дітей з пухлиною стовбура головного мозку; а сумарні витрати на «забезпечення діяльності президента» (бензин і послуги з харчування), оновлення каналізації і придбання суперкондиціонеру в Адміністрації, страхування авіапарку і встановлення цифрових телевізійних станцій в кримських резиденціях (загалом 30,26 млн грн у 2012 році) дорівнюють лікуванню 1681 дитини, що страждає на дитячий церебральний параліч. Список можна продовжувати.

Коли люди зрозуміють, що розкрадені мільярди – це не неминуча доля України, а ціна у певну кількість людських життів, – тоді ми забудемо словосполучення «злочинна влада». І завдання свідомих українців з числа блогерів, журналістів, громадських активістів і політиків – донести цю інформацію до широкого загалу.



Теги
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено