Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 березня, 2010

Діамант із попелу

Поняття "польська школа кіно" радше є надбанням минулого, ніж сучасності
Матеріал друкованого видання
№ 9 (122)
від 5 березня, 2010

Про польську школу кіно заговорили, коли в 1957 році вийшов фільм «Канал» Анджея Вайди, який узяв «Срібну пальмову гілку» в Каннах. Хоча Польща за комуністів була тоталітарною, проте не до такої міри, як у нас, – свободи вони мали більше. Вайда й інші режисери розвинули в польському кіно поетичну кіномову. Зрештою, це відбувалось і в українському поетичному кіно. Мова символів, мова метафор характерна для його фільмів, особливо виразна вона в стрічках «Людина з мармуру», «Людина з заліза». А воєнна драма «Попіл і діамант» – абсолютний шедевр світового рівня. Стрічка, хоч і зазнала дуже великої критики, однак мала символічну суть. На перший погляд, «Попіл і діамант» розповідає історію аківця (бійця антикомуністичної Армії Крайової), дія фільму відбувається наприкінці війни. Але цей герой постає в чорних окулярах та в одязі сучасників самого фільму, тобто 1958 року. Таким чином Вайда переносить його у свій час і робить із нього символ покоління спротиву 1950-х. Ця еклектика породила завуальованість польських фільмів, але досвідчений глядач завжди прочитає послання авторів поміж рядків.

Анджей Вайда – дуже польський режисер. Показовим був факт під час вручення «Оскара» – він, хоч і міг промовити кілька фраз англійською, одразу зазначив, що буде говорити польською мовою. Вайда завжди підкреслює, що є поляком. Це помітно й у його фільмах, попри те, що йдеться в них здебільшого про загальнолюдські речі. Розповідаючи про конкретні історичні події, він завжди бачить їх крізь призму сприйняття людиною.

В Анджея Вайди немає якихось спеціальних орієнтирів. Він налаштований на співпрацю зі світом, незалежно від того, чи це Схід, чи Захід. Протягом тривалого часу Вайда відмовлявся від поїздок до Радянського Союзу. Так само він відкинув пропозиції приїхати в Україну 15 років тому, оскільки йому було важко – давалося взнаки особисте минуле. Поміж поховань закатованих енкаведистами офіцерів під Харковом знайшли жетон, який належав батькові Вайди Якубові. Режисер звертався щодо уточнення даних до російської сторони, але в наданні інформації йому було відмовлено. Безумовно, зараз, знявши фільм «Катинь», він виконав певного роду місію. Вайда погодився взяти участь у Днях польського кіно в 2008 році, бо однією з головних мотивацій було відвідати Харківщину.

Цьогоріч, 4–7 березня в столичному кінотеатрі «Київ» відбудеться ретроспектива фільмів «Анджей Вайда – відомий і невідомий». Покажемо незнану стрічку «Невинні чародії», також «Хроніку любовних пригод». Почнеться ретроспектива шедевром Вайди «Попіл і діамант».



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено