Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 грудня, 2012

Проблема мусульманської молоді

Молоді на Близькому Сході та в Північній Африці бракує можливостей.

На Близькому Сході та в Північній Африці відбуваються глибинні зміни. Наразі зарано конкретно називати їхні причини, але, на мою думку, є загальна тенденція: молодь у ісламських суспільствах зіткнулась з браком можливостей.

Арабське пробудження спровоковане молоддю, організоване технологіями і підживлювалось голодом за політичними змінами. Прагнучи більш відкритого суспільства та відповідальнішого уряду, молоді араби заявили про те, що хочуть демократії. Але також висловили і глибоке почуття втрати, причому не лише персональної чи політичної свободи, а й можливостей.

Ці хвилювання були наслідком нераціонального використання ресурсів. Не природних ресурсів чи капіталу, а людських. Недостатня представленість молодих людей в економіці створила умови, за яких зростала роздута відсутністю політичних реформ напруженість. Політично і економічно знедолена молодь знайшла вихід у протестах.

Такий тиск не є унікальним для арабських країн – він відчувається в усьому світі. Багато молодих мусульман не бачать для себе перспектив і не відчувають, що здатні контролювати своє життя чи мають вплив на майбутнє країни. А цей песимізм призводить до втечі. Ми ризикуємо втратити ціле покоління молодих мусульман на користь апатії та екстремізму.

Як лідер країни, де мусульмани становлять більшість, я вірю, що ісламські держави мають краще розуміти, до чого прагнуть молоді люди. А це значить розуміти дві великі зміни, які впливають на їхнє життя.

Перша – демографічна зміна. Мусульманський світ зараз переживає «молодіжний пагорб»[1]. В 2010-му люди до 30 років становили близько 60% населення мусульманських держав. Молодше населення означає більшу кількість робочої сили. Для того щоб використати ці вільні потужності, потрібне більш значне інвестування та капітал. Як переконує досвід країн, де відбулися «бебі-буми», велика демографічна зміна може на кілька десятиліть деформувати податкову політику. Короткотерміновий вплив у соціальних термінах може бути навіть більшим. «Молодіжний пагорб» надає національній економіці та суспільству приховану енергію. Залишившись невикористаною, вона може стати дестабілізуючою силою. У 2010-му безробіття серед молоді на Близькому Сході сягало 25%, а в Північній Африці – 24%. Такі рівні є отруйними. Коли молодим людям бракує можливостей, вони виростають неспокійними. Залежність позбавляє їх гідності; не маючи економічної частки в суспільстві, вони можуть втратити почуття належності. А це, у свою чергу, може вилитись у ворожість до держави. З 1970 до 2000 року вісім із десяти країн, де мав місце громадянський конфлікт, на 60% складалися з людей молодших за 30 років.

Друга серйозна зміна – це технологічна. 21 рік тому не було веб-сайтів; зараз їх понад 1,5 млрд. За період одного життя інтернет відкрив раніше немислимі можливості.

Століття інформації має власне покоління – цифрових аборигенів, які не знають іншого світу, крім світу зв’язку. Вони хочуть, щоб інформація була вільною, демократія – відповідальною, а комунікації – світовими. Вони хочуть відігравати активну роль у цифровій економіці.

Озброєні технологіями молоді люди можуть висловити своє невдоволення світовій спільноті. Це має глибоке значення для появи нової, міжнародної політичної свідомості. Ці дві сили – демографія і технологія – формують прагнення молоді. У час самовизначення вони вимагають свободи можливостей. Вони хочуть здобувати освіту світового рівня. І вони вимагають відкритості та підзвітності уряду. Наше завдання зараз надати ці свободи, при цьому не пожертвувавши своїми традиціями. Але це стане можливим, лише коли ми продемонструємо прихильність до реформ.

Доступ до освіти полегшується, але чимало молодих людей досі не можуть знайти можливості для реалізації своєї кваліфікації, тому нам треба зосередитись на професійно-технічній підготовці. Нам також треба продовжувати відкривати свої економіки: 23% світового населення – мусульмани, але 57 членів Організації ісламської співпраці ведуть лише 8,3% світової торгівлі. Треба провести структурні реформи для того, щоб приватний сектор став динамічнішим. Необхідно змінити сферу суспільних послуг і протистояти інституціям, які обмежують можливості, і залишатися пильними у боротьбі проти корупції. Нам треба також дати відповіді на виклики технологічних змін. Відправною точкою має стати визнання фундаментального принципу інтернету – його автономності. І він має таким залишатися. Це не значить нерегульовану поведінку, а означає незалежність. Потрібно озброїти молодь навичками критичного мислення про джерела, зрозуміти, що якщо інформація вільна, це не значить, що вона є точною. Але інтернет-простір має залишатися місцем заохочення вільного обміну думками в найкращих традиціях дискурсу.

Як мусульманська нація Малайзія зіткнулась з багатьма викликами. Думаю, що ми маємо розглядати нашу молодь не як зобов’язання, а як актив. Вони є невикористаним ресурсом, який може закласти основу для великого успіху. Економічна та політична реформа може дати молоді те, до чого вона прагне: майбутнє визначене можливістю, а не залежністю. Час зрозуміти приховане багатство мусульманських народів.

     ©The New York Times

[1] «Молодіжний пагорб» – демографічний термін, який позначає незвичайно високу кількість молоді віком від 15 до 29 років у загальній частці дорослого населення. 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено