Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 листопада, 2009

Спокуса владою

Сценарії зриву виборів продукуються через нездатність потенційних переможених визнати майбутню поразку
Матеріал друкованого видання
№ 47 (108)
від 20 листопада, 2009

«В опитуванні фонду «Демократичні ініціативи», проведеному 14–26 жовтня, найавторитетніші українські журналісти сказали, що вони вважають реальним зрив виборів. «Варіант зриву виборів, безсумнівно, розглядається в Адміністрації президента, але як крайній варіант. Остаточне рішення – зривати чи не зривати вибори – прийматиметься в останні дні перед голосуванням та під час підрахунку голосів після першого туру», – сказав один із учасників опитування в коментарі». Повідомлення датоване… 1 листопада 2004 року. Минуло 5 років, тодішні влада й опозиція помінялися місцями, а таке враження, що нічого не змінилося. Напередодні чергових президентських виборів експерти знову перераховують можливі причини їхнього зриву: запровадження президентом надзвичайного стану (як не через економічну, так через епідеміологічну ситуацію), численні помилки й «мертві душі» в базах даних Державного реєстру виборців, відсутність кворуму в Центрвиборчкомі, саботаж членів дільничних виборчкомів тощо. Парламент прийняв зміни до виборчого закону з урахуванням зауважень Конституційного Суду і претензій президента лише в першому читанні – тобто й тут можливі різні політичні та юридичні колізії.

Практично в кожного сценарію є певні «запобіжники». Наприклад, частину членів виборчкомів, звісно, може раптово скосити хвороба, але нова редакція виборчого закону передбачає підбиття підсумків голосування більшістю не загальної кількості членів комісії, а присутніх на засіданні. Президентські укази щодо введення надзвичайного стану мусить затверджувати Верховна Рада. Одного разу парламентські фракції БЮТ та Партії регіонів уже порозумілися – коли спільними зусиллями ухвалили нову версію закону про вибори президента. Чому б їм не порозумітися ще раз – щоб запобігти зриву виборів, на яких і Тимошенко, і Янукович сподіваються перемогти?

Однак «страшилки» все одно малюються, громадська думка збурюється – можливо, внаслідок переконання вітчизняних політиків, що рибку легше впіймати в каламутній воді.

П’ять років тому більшість учасників вищезгаданого опитування пов’язувала небезпеку зриву виборів насамперед із президентом Леонідом Кучмою та його оточенням. Сьогодні президента Ющенка, рейтинг якого майже не відрізняється від рейтингу Кучми зразка 2004 року (близько 6%) теж часто називають особою, зацікавленою у зриві виборів. Небезпідставно: останнім (за часом) приводом для підозр стала стаття заступника глави Секретаріату президента Ігоря Попова, в якій він не відкидав можливості запровадження в країні надзвичайного стану у зв’язку з епідемією грипу та перенесення виборів на 30 травня. Практично водночас з’явилася новина про злидні Вищого Адміністративного Суду України (єдиної інстанції, де, за новим виборчим законом, можна оскаржити рішення, дії або бездіяльність Центрвиборчкому), який призупинив роботу з огляду на брак фінансування. За кілька днів Попов дезавуював власну заяву, сам Віктор Ющенко засвідчив, що нічого нікуди переносити не збирається, та й із Адмінсуду підтвердили його працездатність. Однак осад, як у відомому анекдоті про срібні ложечки, лишився. Тож дехто й припускає, що чиновники Секретаріату президента намагалися прозондувати реакцію суспільства й головних політичних гравців, а також підготувати громадськість до неприйняття результатів виборів, знизити мотивацію, а відповідно, і явку виборців. Іншими словами – зменшити ціну головного призу перегонів і посіяти сумнів у легітимності їхніх результатів. Мовляв, штабісти президента цілком серйозно розраховують на зростання рейтингу свого патрона за час пролонгації його повноважень як глави держави. За іншою версією, додатковий час у президентському забігу працюватиме на рейтинг Арсенія Яценюка, якого начебто підтримує оточення Віктора Ющенка.

Утім, у зриві виборів на більш пізніх етапах кампанії можуть бути зацікавлені й фаворити змагань – скажімо, Віктор Янукович, якщо йому не вдасться переконливо перемогти в першому турі. Зрив другого туру дасть йому можливість зберегти лице і заявити, що в нього знову вкрали перемогу.

Вочевидь, нездатність переможених змиритися зі своєю поразкою, невизнання її вже стає сумною традицією українських виборів. Чіплятися за владу замість того, щоб цивілізовано передавати її, – ментальна риса наших політиків, яка ріднить їх із азіатськими диктаторами. А ми ще хочемо, щоб нас поважали на Заході…

Дослідження можливих сценаріїв зриву виборів, які провів Тиждень (див.   ), мають превентивний характер: ми закликаємо всіх учасників виборчого процесу шукати шляхи для унеможливлення виходу за межі правового поля, а не «лазівки» в законодавстві, які можна використати в політичній боротьбі…



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено