19 серпня, 2010

Наша звитяга

 

                        Дню Незалежності України присвячую.

                        Автор.

 

За роком рік повільно теліпається,

А влітку час узагалі не йде.

Та кожен серпень, як серпом по пальцях –

Двадцять четверте! Це ж знаменний день!!!

 

Звершили ми в цей день борню велику.

Тому минає дев’ятнадцять літ,

Як подолавши вщент кремлівську кліку,

Державності собі зірвали плід!

 

Підтвердять всі керівники теперішні,

Що провидіння зовсім не сліпе.

Згадаймо ж, як у дев’яносто першім

Вони боролися з ҐКЧП!

 

Повсюдно будували барикади.

Вогонь у душах пломенів, не тух,

І запальні промови до громади

Підтримували українцям дух.

 

«Ми как одін умрьом в борьбє за ето!» -

Лунала пісня, й ставши ланцюжком,

Ішли вперед Азаров і Ахметов,

Колєсніков, Лук’янов і Цушко.

 

Щоб перетнути шлях катам московським,

Без суперечностей і протиріч

Ще юний Шуфрич з юним Хорошковським

За Україну стали пліч о пліч.

 

Свій кожен крок надійно прораховуючи,

Плануючи майбутній хід подій,

Сам особисто Віктор Янукович

Свою автоколону вів у бій!

 

У тій борні й зродились Регіони!

В підпіллі дочекавши до пори,

Вивішував Донбас на терикони

Жовто-блакитні рідні прапори!

 

Як відступила пріч орда московська,

Змінивши плач на переможний сміх,

Богатирьова, Герман й Богословська

Вітали славних лицарів своїх.

 

В своїм краю самі ми порядкуєм.

Співаєм вільних, радісних пісень

І вже удев’ятнадцяте святкуєм

Двадцять четверте серпня – славний день!

 

Гостей до нас з усіх усюд прибуде –

Безмежно раді ми завжди гостям.

Вони до нас махатимуть з трибуни,

А потім карамельками вгостять.

 

Натішившись обличчями новими,

Уже за рік ми з помпою відзначимо

Державності двадцяті роковини!

Або річницю. Поживем – побачимо!..