6 квітня, 2012

В Україні теж дві біди

Давно відомо, що у всіх, хто хоча б раз побував в український політиці з’являється стійке переконання, що це не вони прийшли служити людям, а люди тепер мають прислужувати їм. Причому починається ця напасть на рівні найнижчого за рангом чиновника, то що вже казати про політиків президентського рівня.

Віктор Ющенко давно залишив головну державну посаду, проте зберіг віру у те, що хоч всі українці й рівні, та він все одно рівніший. З одного боку на щастя сім’я Ющенків нарешті з’їжджає з державної дачі, що можливо трохи зніме з плечей платників податків тягар забезпечення vip-життя державних мужів та їхніх сімей (але це лише у випадку, якщо туди хтось швиденько не заселиться, що вкрай ймовірно). Натомість, полегшивши життя далеким від нього платникам податків, Віктор Ющенко вельми погіршив його значно ближчим до нього (хоча б територіально) сусідам по селу. Виявляється, що екс-президент щиро вірить у те, що якщо вже селянам випала така честь бути з ним сусідами, то вони з радістю повинні віддати йому і сільську дорогу. Ну погодьтесь, якось недобре такій високоповажній людині їздити однією дорогою з якимись там простими селянами. От і виходить, що тепер місцеві жителі не можуть користуватися головним шляхом, а змушені їздити в об'їзд по більш вузьких дорогах.

Зате на території маєтку вже є сімейна капличка. А ще крім неї будують більшу церкву, мабуть для того, щоб недалеко було бігати замолювати гріхи. То може краще взагалі не грішити?


Теги