Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
30 березня, 2012

«Круті донецькі пацани» і лохотрон для Європи та США

«Не кинуть лоха – себя не уважать»; «Не кинул лоха – день прожит зря»; «Грех не наколоть лоха». Ці і подібні приказки побутують у середовищі того «великого донецького народу», точніше, його специфічного відгалуження, яке з початку 2010 року повновладно керує Україною.

Слід сказати, приказки ці є не просто словами – це справжні дороговкази в майбутнє «команди проФФесіоналів», яких вона неухильно дотримується. І поки що робить на цьому великий навар. Не тільки на внутрішній арені (тут рахунок лохів іде на десятки мільйонів осіб), а й на зовнішньополітичній. Правда, тут успіхи дещо менші, але вони також наявні.

От тільки декілька останніх повідомлень на тему, як «донецькі» щосили «розводять» західних політиків, котрих вони, як виглядає, вважають за останніх лохів, для бла-бла-бла на теми демократії і прав людини заміщає всі реальні процеси і реальні цінності. Отже…

Услід за Юлією Тимошенко інший знаковий в’язень, Юрій Луценко, отримав днями камеру підвищеної комфортності. За словами самого Луценка, у новій камері - плазмовий телевізор, шафа для посуду та полиця для книжок, дерев’яні ліжка, табуретки та стіл, настінний годинник та вазони без квітів. «Серед так званих «покращень» у камері – повноцінний відгороджений унітаз, а не дірка у підлозі», - повідомив Луценко дружині.

За її словами, відразу після «переселення» у новій камері була проведена фотосесія особисто заступником прокурора міста Києва та співробітником СІЗО. Для кого все це зроблено? За дивним збігом обставин, якраз напередодні до України прибули з візитом співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ, які висловили бажання ознайомитися із умовами перебування Луценка у камері, й одразу після «переселення» такий дозвіл був наданий.

Прем’єр Микола Азаров пообіцяв президенту Європарламенту Мартіну Шульцу, що влада забезпечить якнайкращі умови для виборів Верховної Ради. Мовляв, ці вибори будуть організовані «відповідно до європейських демократичних стандартів», а виборчий процес матиме «повну прозорість». Мовляв, відправляйте скільки завгодно спостерігачів: «Україна прийме всіх і забезпечить повну можливість об’єктивного спостереження. Наша держава зацікавлена саме в об'єктивних висновках спостерігачів та оцінці демократичних процесів в Україні». А що? Прийме і забезпечить. В тому числі й матеріально. Скільки там коштують європейські лохи? Не надто дорого, може, навіть і безплатно готові купитися на порожні балачки, - і свідченням цього є те, що Азаров і Шульц у цій телефонній розмові обговорили хід виконання меморандуму про співробітництво між Партією регіонів та депутатською групою «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» Європарламенту. Ви уявляєте? Демократи Вадим Колесніченко та Юрій Болдирєв і соціалісти Рінат Ахметов та Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакієвський… Нижче європейська соціал-демократія падала тільки в ті часи, коли разом із Л.І.Брежнєвим боролася за мир у всьому світі та проти американського імперіалізму.

А чергова «неформальна зустріч» Віктора Януковича з Бараком Обамою, що цього разу відбулася у Сеулі? Спершу в офіційних повідомленнях про неї (ясна річ, з українського боку) говорилося тільки про обговорення проблем ядерної безпеки та про українські кроки в цьому напрямі. Потім, коли почали поширюватися чутки про висловлене Обамою занепокоєння політичною ситуацією в Україні, радник президента України Андрій Гончарук заявив, що Віктор Янукович і Барак Обама обговорили питання майбутніх виборів та сучасну політичну ситуацію в Україні.

Тим часом, попри коротку тривалість зустріч, президент США встиг підкреслити, що для України є важливим продемонструвати життєздатність української демократії шляхом проведенням вільних, чесних та прозорих парламентських виборів у жовтні та висловив занепокоєння вибірковим судовим переслідуванням політичної опозиції в Україні. Інформація про це розташована на офіційному сайті Білого дому («The President underscored the importance of  demonstrating the vitality of Ukrainian democracy by ensuring free, fair, and transparent parliamentary elections in October.  The President also raised U.S. concerns about selective prosecutions of the political opposition».), а число українців, котрі вміють читати англійською, сьогодні сягає кількох мільйонів, отже, вони можуть дізнатися правду. Та і в Америці дехто вміє читати українською, тому про викривлення інформації про цю зустріч буде відомо американській владі та пресі. І що ж? Віктор Янукович, нічтоже сумняшеся заявляє в інтерв’ю The Wall Street Journal: «Під час моєї зустрічі з Президентом Обамою ми дійшли висновку, що довіра між нами зростає. Ми досягли повного взаєморозуміння. Всі питання на нашому порядку денному будуть вирішені». А й справді: хто такий Обама в очах Віктора Федоровича, де його Межигір’я, де банки його дочок, де золоті унітази та страусові мешти? Ну як не спробувати такого кинути, тим більше, що операція з обміну українського високозбагаченого урану на мовчання Вашингтону в період концентрації тотальної влади у руках «донецьких», поза сумнівом, вдалася…

Й останній приклад. Щойно у Києві Дмитро Табачник відкрив Міжнародну виставку «Освіта та кар’єра – 2012» та Х Міжнародну виставку закордонних навчальних закладів «Education abroad». У виставках беруть участь освітні заклади цілої низки поважних європейських держав, а на церемонію відкриття прийшли представники посольств Польщі, Литви та Ізраїлю. Тим часом Табачник відзначився за останнє десятиліття цілою низкою відверто ксенофобських, антиєвропейських та антиамериканських виступів у ЗМІ. Лише кілька речень і лише з однієї статті: «У всех на памяти 2004 г., когда с помощью завезенных галичанских «ландскнехтов» были растоптаны результаты президентских выборов, а в стране проведен срежиссированный американскими спецслужбами и реализованный их агентурой влияния государственный переворот… Многовековой человеконенавистнический эксперимент, проводимый Польшей, Австро-Венгрией, Третьим рейхом по превращению Галичины в антирусский, антиправославный и в конечном счете антиукраинский плацдарм, удался… Современные прокураторы из натовских посольств способствуют продвижению галичанских кадров на ключевые должности аппарата госуправления как наиболее преданных слуг заокеанской империи… Атлантические неоконсерваторы привыкли доводить до конца дело разрушения суверенных государств и создания вместо них марионеточных режимов – будь-то на Балканах, Среднем Востоке, в Центральной Америке или в любой другой точке планеты».

Цей вікопомний опус зветься «Галичанские «крестоносцы» против Украины»/Є й цікавіші вислови у нинішнього міністра, але не буду переобтяжувати ними читачів. Чи відомо це на Заході? Так. Американський посол свого часу навіть запитав у Віктора Януковича, тоді опозиціонера, з якого дива Табачник пише такі тексти (бо їх було чимало за минулі роки): «Посол зазначив, що решта команди Януковича не розділяє позицію спільного бачення зовнішньої політики та співробітництва з США, наводячи нещодавню статтю в російській газеті "Российские вести", авторами якої є віце-прем’єр Дмитро Табачник та керівник українського бюро газети. Янукович припустив, що Табачник підписав статтю, навіть не читаючи її. Табачник, за словами Януковича, перебуває наразі на Мальдівах із новою 22-річною дружиною, не фокусуючись ні на чому, "крім неї"».

Пробі, але ж на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в офіційній біографії Дмитра Табачника написано: «дружина Назарова Тетяна Євгенівна (1960) - народна артистка України та Росії, актриса Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки». То скільки ж дружин у міністра сьогодні і чи свідомо «кинув» свого часу американського посла Віктор Янукович, чи невдало пожартував, чи тут випливуть ще якісь цікаві речі, які пояснять, нарешті, підсвідомі мотиви Табачникового антизахідництва? Але справа не тільки в цьому, а – головне – в тому, чого поляки, німці, французи та інші «натовські прокуратори», тим більше американці, спокійно співпрацюють з подібною персоною? Бо ж хочуть вони того чи ні, але цим самим зайвих раз переконують «донецьких» у своїй належності до сімейства «безнадійних лохів», який слід дурити якомога більше і які проковтнуть встановлення в Україні тоталітарного правління – тільки б воно було прикрите гарними словесними витинанками, приємними для вух «лохівського Заходу».



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено