Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 березня, 2012

Битва за Україну. Дурдом

Від часів Помаранчевої революції російський політикум вголос визнав, що Україна становить «краеугольный камень системы национальной безопасности Российской Федерации». Вираз «Битва за Україну» став формулою галопуючого російського неврозу щодо України

РОСІЙСЬКІ СЦЕНАРІЇ «БИТВИ ЗА УКРАЇНУ»

Андрєй Кончаловскій зняв фільм під назвою «Битва за Украину» – про двобій на території України західної та східної цивілізацій. «Битва за Украину – американский сценарий»– наганяють страху православні сайти, – адже рука Вашинґтона з допомогою України творить по світу «всемирный электронный концлагерь».«Битва за Украину вошла в решающую стадию», – коментують геополітики, позаяк«включение Украины в Таможенный союз (...) видится едва ли не последним шансом удержать Киев в сфере своего влияния».

«Битва за Україну»оформилась у Росії в цілком конкретний проект, автором якого не випадково є ідеолог неоєвразизму Алєксандр Дуґін. Проект, реалізацію якого Росія планує на 2015 рік, чітко викладений устатті з недвозначною назвою: «Битва за Украину. Постсоветское пространство начинает интегрироваться в единый стратегический блок».

Є кілька рівнів євразійського проекту: планетарний (народження багатополярного світу), реґіональний (постання Євразії як антагоніста Європи). А ще внутрішньополітичний: Євразія як інтеґраційний блок буде збудована на основі «стратегического централизма, не допускающего даже намека на наличие внутри страны прообразов национальной государственности в лице субъектов федерации».Залишається подякувати за відвертість.

Реалізація проекту Євразії може бути здійснена за одним з трьох сценаріїв, – «не особенно сообразуясь с правилами и нормами дипломатической корректности».

Бо й навіщо? Сценарії російські – однак знайдемо підозрілі паралелі серед різних українських ідеологій – ліберальної, пострадянської, націоналістичної.

Перший сценарій – найпростіший: «раздел Украины»на дві частини. Адже«Украина как государство в нынешних границах (...)не имеет устоявшейся исторической традиции, и разрывающие ее политические противоречия отражают ее искусственный характер». Східна Україна гамузом має йти в Росію як невід’ємна частина «русского мира». І якщо засобів для такого сценарію недостатньо, то «при необходимости они могут быть созданы дополнительно».

Цю ідею давно лобіюють українські інтелектуали постмодерно-ліберального спрямування. Федералізувати Україну та/або відсікти Донбас і Крим, а там гульк – і в Європі.

Другий сценарій: «сложная игра с прагматичным руководством Украины с целью убедить его принять интеграционный проект под давлением обстоятельств или с учетом серьезных и ощутимых политических, экономических и энергетических выгод». Світова криза і зростаючий хаос в економіці – вкрай сприятливі чинники для такого сценарію: «Если дождаться подходящего момента, по возможности стараясь не облегчить, но усугубить трудности, Киев может оказаться в такой ситуации, когда никакого другого выхода, кроме евразийской интеграции, у него просто не останется».

Цей сценарій вже втілюється в життя в широких владних (і опозиційних?) сегментах: в Росії і родичі, і політтехнологи, і бізнес.

Є й найбільш софістикований («авангардный», як каже автор) третій сценарій: «заняться вплотную работой с ядром украинского западенского национализма, который идеологически (...) не может быть полностью солидарен с культурными ценностями либерализма, индивидуализма, толерантности, мультикультурализма, идеологией прав человека и другими постмодернистскими стандартами, доминирующими в современном западном обществе». Втакому баченні проект української нації виявляється протипоказаним Європі. І якщо «український націоналізм»– головна перешкода на шляху євразійського інтеґраційного проекту, то «можно попробовать превратить яд в лекарство, а врага – в друга». Досить переконати націоналістів, що «украинство»як ідентичність може зберегтися лише в складі Євразії, а в ліберальній Європі воно зазнаватиме ерозії та «криміналізації»з боку Брюсселя.

Ну, не ідея, а просто мишоловка з бантиком. Бо ж хіба не йде інтенсивно процес перетворення «врага в друга»?! Певні кадри новочасного українського націоналізму, повиступавши проти ЄС і НАТО, подруживши з правими екстремістами в Європі, сидять у цій мишоловці і наминають сир, не помічаючи власних віддавлених лап.

УКРАЇНСЬКІ СЦЕНАРІЇ «БИТВИ ЗА УКРАЇНУ»

Було б несправедливо сказати, що таких немає.

Згадати, наприклад, статтю Степана Хмари 2006 року: «Битва за Україну, або подвійне обличчя леді Ю». Могутній військово-політичний проект порятунку держави.

І ще один сценарій. Електронний ґейм, у якому кількома кліками можна легко побороти всіх злісних «путіків»і «жиріків». «Потужна зброя масового знищення»– «львівські будинки з падаючими балконами». Основний борець – героїчний дід Панас із Львівщини. Головна ж зброя «яйцемет – добре відомий засіб захисту демократії і волі народу в Україні».

Завдання гравців – «зберегти територіальну цілісність України, захистити її від загарбників».

Я спробувала клікнути: ракети не злітають, яйцемет не рухається. А «путіки»з «жиріками»діловито захоплюють владні палаци.

В правилах гри зазначено: коли «на територію України прорветься 20 або більше загарбників, гра закінчується».

Оскільки ж – не в ґеймі, а в реальності – на територію України прорвалось значно більше, як 20 загарбників, то, можливо, гра й справді закінчилась?

Дизайн гри дуже амбітний – обличчя Мазепи.

І сайт відповідний: ДУРДОМ.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено