Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 лютого, 2012

Чи все визначає віросповідання?

Деякі наші, наважусь сказати, мислителі, мають схильність доволі карикатурно тлумачити нещодавно прочитані ними західні наукові тексти, переказуючи в доволі спотвореному вигляді окремі тези, але без посилань

Нещодавно в ефірі ТВі у програмі «Вечір із Миколою Княжицьким» львівський історик Ярослав Грицак сумно оголосив, що всі наші негаразди від… православ'я. От якби ми були протестантами чи бодай католиками, то велося б нам значно краще. Відчувається, що ці «революційні» висновки пан доктор історичних наук зробив на основі не дуже глибокого ознайомлення з класичною працею Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму». Хоча вже у пізнішій праці «Господарська етика світових релігій» (1916-1919) автор є не настільки однозначним у своїх висновках. Але, як відомо, будь-яка доктрина неминуче загострює те, що в реальному житті зустрічається у менш концентрованій формі. Пан доктор міг ще послатися на відому фразу Ф.Енгельса про те, що кальвінізм є типовою релігією первісного нагромадження капіталу.

Проте не завадило б усі ці речі ввести в історичний контекст, адже Реформація в Західній Європі збіглася в часі з розкладом феодалізму, Ренесансом і початком зародження буржуазних відносин. І тут важно жорстко визначити, чи то віра визначала названі історичні процеси, чи історичні процеси обумовили фундаментальну трансформацію західного християнства. Формування капіталізму скрізь, де він переміг, призвело до виникнення панівної суспільної орієнтації на економічну ефективність, прибуток, раціональну організацію громадського життя тощо. Однак це не скрізь переформатувало релігійне життя. Приміром, буржуазна Франція залишилась майже всуціль католицькою. До числа найбільш економічно розвинених земель ФРН належить католицька Баварія. Не менш успішну економіку, ніж протестантські Данія чи Естонія, має цілком католицька Австрія. Можна навести безліч інших прикладів, що розмивають тезу про абсолютно визначальний характер віросповідання.

Є чимало випадків, коли члени  однієї церкви мали зовсім різні результати економічних зусиль. Досить лише згадати німців–лютеран у ФРН і таких же самих німців–лютеран у НДР. Чи, може, лютеранство на сході Німеччини було гіршим від лютеранства на заході? Корейці півдня і півночі в релігійному відношенні ідентичні, але життя в Республіці Корея і Корейській народно-демократичній республіці відрізняється як день і ніч. А діаспори? Українці – православні та українці – греко-католики століттями пасли задніх на своїй Батьківщині, але після приїзду до США, Канади, Австралії, Західної Європи протягом 2-3 поколінь (не міняючи віри своїх предків) ставали напрочуд успішними людьми, робили блискучі кар'єри в політиці, економіці, науці, культурі тощо. Поміж них багато державних діячів, конгресменів і сенаторів (у Канаді 63 українці були депутатами парламенту). Роман Гнатишин був генерал-губернатором Канади, Богдан Футей є суддею федерального суду США, Джеремі Бурда (нащадок українських переселенців) командував військово-морським флотом США, нащадок українських емігрантів з Ізюмського району Харківщини Петро Береговий (П'єр Береговуа) був прем'єр-міністром Франції, українець Куропась – радником президента США Рональда Рейгана. А лауреатом Оскара в США став  кіноактор Джон Паланс (Іван Палагнюк).

Читайте також: Як Лютер став відомим

Коли в минулому столітті в Канаді відзначали ювілей української діаспори, тодішній прем'єр-міністр П'єр Еліот Трюдо сказав, що Канада має схилитися перед українським селянином, що зробив її великою аграрною державою. Але Україну зробити чомусь дотепер не вдається. То виходить так, що православ'я і греко-католицтво «шкодять» українцям лише на рідній землі, але варто її покинути, як «шкодити» ці віросповідання перестають…

Логіка деяких сучасних вітчизняних мудрагелів нагадує відомий анекдот про науковий дослід. Науковці наказували блосі: «Стрибай!» Блоха вправно стрибала. Потім вирішили ускладнити завдання і відірвали блосі лапки. І коли їй сказали «стрибай!», вона вже не стрибала. «Все ясно!»,- сказали науковці. «Органи слуху блоха має в лапках». Та ні, просто вона без лапок фізично стрибати не може, навіть коли все чує.

Сьогодні багато пишуть про економічні негаразди в православній Греції. Але мовчать про те, що грецька діаспора (як і вірменська) є однією з економічно найуспішніших у світі. Не кажучи вже про єврейську, де католиків і протестантів немає зовсім. Понад 40 років поряд із бідним материковим Китаєм існувала напрочуд ефективна економіка на острові Тайвань, де жили такі ж самі китайці, з такою ж самою вірою, що й КНР. У самій КНР завдяки змінам політичного режиму по смерті Мао Цзедуна, без будь-яких релігійних трансформацій розпочався швидкий економічний поступ. А швидкому розвитку Кувейту, Об'єднаних арабських еміратів, Катару аж ніяк не заважає іслам, як не завадив він мусульманській Малайзії вийти на передові економічні рубежі. А в середні віки (приблизно до XV століття) мусульманський середземноморський світ за чинником економічно-комерційної активності помітно випереджав Європу.

Читайте також: Зв’язки Господні

Цікаво, що найбільш успішними російськими капіталістами кінця ХІХ-початку ХХ ст. були старообрядці Морозови, Третьякови, Рябушинські та інші. І це при тому, що старообрядництво, будучи важливою частиною російського православ'я (як це нині визнає Московський патріархат), за жорсткістю своїх норм побутової поведінки наближалося до ісламу.

І останній приклад: колись найбільш корумпована радянська республіка – Грузія – демонструє сьогодні швидке економічне зростання і докорінну модернізацію, чому аж ніяк не заважає древнє грузинське православ'я. Може не там шукають причини наших бід ті українські інтелектуали, які залюбки кинувшись опановувати західну наукову традицію, забули геть про обов'язок сприймати чужий досвід критично і думати власною головою?

А з усіх західних порад найкращу дав Імануїл Кант: «Май мужність жити власним розумом!» Від цього обов'язку нас не звільнить навіть членство в Європейському Союзі. Сподіваюсь, що Ярослав Грицак не буде наполягати на тому, щоб ми всі, враховуючи економічні успіхи Китаю, негайно перекваліфікувалися в буддисти, конфуціанці та даоси?



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено