Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
19 січня, 2012

Вибори на крові

Позачергові парламентські вибори спровокував президент Нурсултан Назарбаєв, щоб показати всьому світові та своїм підданим нібито рух від авторитаризму до демократії
Матеріал друкованого видання
№ 3 (220)
від 19 січня, 2012

У Казахстані пройшли вибори в Мажиліс – Нижню палату парламенту – і до масліхатів – місцевих органів. Явка громадян до виборчих урн значення не має: хоч би скільки їх відвідало дільниці, вибори, згідно із законодавством, завжди визнають такими, що відбулися. Голосування «проти всіх» не передбачено.

Якщо говорити про політичне поле держави, то слід визнати, що партії як такі в ньому просто відсутні. Не існує в Казахстані їх у класичному варіанті – як політичних організацій, що поділяють і втілюють ідеї та вимоги певних частин населення. Усі нинішні казахстанські партії становлять собою клуби за інтересами: партія бажань однієї людини, партія нібито патріотів, партія начебто комуністів тощо.

Позачергові парламентські вибори спровокував президент Нурсултан Назарбаєв, щоб показати всьому світові та своїм підданим нібито рух від авторитаризму до демократії. У Мажилісі, звичайно, нині виявиться його партія «Нур Отан» (80,99% голосів), яка всі роки була там єдиною, і ще дві, по суті, не опозиційні, а провладні «кишенькові» політсили («Ак жол» і Комуністична народна партія Казахстану набрали приблизно по 7% голосів). Їхня мрія і бажання – пробитися до влади й керувати країною на чолі з вічним Нурсултаном Назарбаєвим. Іноді вони щось критикують у діях конкретних чиновників або уряду, але президента – ніколи, тільки славлять.

Читайте також: На режим Назарбаєва очікують серйозні проблеми

Щоправда, у виборах, які тільки-но мали місце, сталось і дещо несподіване. Було організовано практику бойкоту й фактично чи не вперше вона виявилася досить вдалою. За даними структур, які спостерігали за процесом, на дільниці в Астані й Алмати прийшли менш ніж 40% людей. В інших містах – від 50 до 60%. Але насправді явка в містах завжди була в межах половини – це ретельно приховували на всіх виборах. Тобто нині до урн прийшло приблизно на 20% менше, ніж оголошено офіційно. Це був справжній бойкот просунутої частини нашого громадянського суспільства, яка в такий спосіб показала, що реальної альтернативи політиці Назарбаєва ніхто з допущених до виборів партій не має.

В аулах явка була, звичайно, як завжди, вища, бо там люди на очах у керівників, від яких вони дуже залежать – в сенсі можливостей і працювати, і просто безпечно жити. Можу навести й такий приклад: я був у селищі, де працюють медики, які просили мене ніде не називати їхніх прізвищ. Вони сказали, що їх зобов’язали прийти на дільницю рано-вранці під керівництвом лікаря й відкрито проголосувати за «Нур Отан», інакше втратять роботу. Сам я принципово бойкотував вибори, але мені принесли запрошення для голосування, в якому значиться моя дочка. Вона громадянка США, а не Казахстану, вже 10 років живе в Америці. Знаю, що всім людям, які поїхали з країни, надсилають такі запрошення. Вони не приходять, тоді тихцем хтось голосує за них. Багато моїх співвітчизників вважають це огидним спектаклем.

Кажучи про бойкот, хочу підкреслити також, що є приклади, коли на виборах до Мажилісу деякі кандидати зняли свої кандидатури на знак протесту. Багато претендентів і на регіональному рівні також демонстративно відкликали свої імена зі списків на виборах до масліхатів. Рішення цих людей пов’язане з розстрілом мирних громадян у Жанаозені й поруч, на залізничній станції Шепте. Вони вважають, що після цього брати участь у перегонах аморально, що нинішні вибори – це, по суті, вибори на крові, які не можуть бути чесними. Окрім того, досить велика частина населення починає розуміти, що влада Назарбаєва здатна не просто обманювати народ, а й тримати його на налигачі й, коли знадобиться, вдатися до насильства, ба навіть пролити кров.

Цікава ще одна деталь: на казахстанські вибори був запрошений голова ЦВК Росії Владімір Чуров. Із погляду тих, хто проводить вибори в Казахстані, він, звичайно, суперпозитивний персонаж, герой, зразок, завдяки якому фальсифікація виборів у Росії пройшла абсолютно успішно. Його запрошення логічне в цьому контексті: вони покликали свою людину, яка працює на тих самих принципах, що й вони.

Упродовж 20 років казахстанська влада безсоромно фальсифікує всі вибори поспіль. Опозиція це розуміє, але, знаючи її конструктивний характер, гадаю, що нині протестів у Казахстані, на жаль, не буде. Суспільство, середній клас не дозріли. І якщо це все-таки буде, то вийдуть 100–200 осіб із громадянських рухів й по-справжньому опозиційних партій, яких так і не допустили до виборів.

Читайте також: Кулі проти власного народу



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено