Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 січня, 2012

Олігархія по-американськи

Американську політичну систему спотворює вплив великих грошей
Матеріал друкованого видання
№ 52 (217)
від 22 грудня, 2011

Cоціальна нерівність знову в новинах – здебільшого завдяки руху «Захопи Волл-стрит», але не без допомоги Бюджетного управління Конгресу США. І знаєте, що це означає? Час викрити тих, хто забиває всім баки!

Той, хто стежить за цим питанням, знає, про що я. Тільки-но починає актуалізуватися проблема дедалі більшої нерівності в доходах, надійна команда захисників знову прагне напустити туману. Аналітичні центри публікують звіти про те, що соціальна нерівність насправді й не зростає або що взагалі не має значення. Вчені намагаються одягнути на це явище благороднішу маску, стверджуючи, що насправді річ не в багатих проти решти, а в освічених проти менш освічених.

Читайте також: Гнів проти машини

Варто знати, що ці твердження є лише спробами замилити очі, щоб люди не бачили чіткої дійсності: ми живемо в суспільстві, де гроші дедалі більше концентруються в руках купки обраних, що загрожує перетворити демократію в країні на суто номінальну.

Нещодавно Бюджетне управління описало цю жорстоку реальність у звіті, зафіксувавши різке зменшення частки загального доходу, що потрапляє до людей із низькими та середніми статками. Американцям досі подобається вважати себе країною середнього класу. Утім, з огляду на те що 80% бідніших домогосподарств нині отримують менш ніж половину загального доходу, така самооцінка дедалі більше відрізняється від дійсності.

У відповідь на це пролунали знайомі аргументи: дані викривлені (а це не так), склад групи заможних людей постійно змінюється (й це неправда) і так далі. Але найпопулярнішим нині, вочевидь, є твердження, що ми суспільство якщо не середнього, то вищого середнього класу, де чудово живеться широкій верстві високоосвічених працівників, які мають достатньо навичок конкурентоспроможності в сучасному світі.

Гарна казочка і далеко не така тривожна, як картина суспільства, в якому зростає домінування малої групи багатих людей. Але то тільки казочка, а не правда.

Працівники з вищою освітою справді в середньому успішніші за тих, хто не має диплома вишу, і з часом розрив між ними зазвичай збільшувався. Але ні ті, ні ті аж ніяк не уникли замороження доходів та зростання економічної невпевненості. Підвищення зарплат у більшості людей із вищою освітою не вражало (а з 2000 року взагалі припинилося), та навіть тим, у кого хороша освіта, більше не варто сподіватися на високооплачувану роботу. Взагалі нині навіть високоосвіченим працівникам важче знайти роботу, яка пропонує медичне страхування, ніж було власникам лише шкільного атестата в 1979-му.

То кому ж дістаються великі прибутки? Дуже малій частці заможних.

Зі звіту Бюджетного управління фактично випливає, що майже весь дохід, який втратили 80% громадян внизу шкали, дістався тому 1% американців, що мають найбільші статки. Тобто протестувальники, які позиціонують себе захисниками інтересів 99%, таки мають рацію, а вчені, котрі переконують їх у тому, що вся справа в освіті, а не наживі невеликої еліти, помиляються. 

Якщо незгодні в чомусь і помиляються, то це в заниженні оцінки контингенту, за який вони виступають. Нещодавно опублікований звіт Бюджетного управління не аналізує того 1% лідерів шкали, але зі звіту, який стосувався періоду тільки до 2005-го, випливало, що майже дві третини зростання доходу тих, хто на вершині матеріального Олімпу, дісталися 0,1%, тобто найбагатшій одній тисячній американського народу, дохід якої з 1979 по 2005 рік зріс на понад 400%.

Читайте також: Супербагаті успадковують Землю

Хто ж належить до того 0,1%? Підприємці-герої, що створюють робочі місця? Ні! Здебільшого члени правління компаній. Нещодавно проведене дослідження виявило, що близько 60% з найбагатших 0,1% американців – це або члени правління компаній нефінансового сектору, або ті, хто заробляє у сфері фінансів. Додайте сюди юристів та бізнесменів, які працюють із нерухомістю, і вийде 70% щасливчиків з однієї тисячної.

А чому ж таке очевидне дедалі активніше зосередження доходів і капіталу в руках невеликої кількості людей? Частково відповідь полягає в тому, що зростання соціальної нерівності є ознакою держави, де більшість родин не отримують усієї належної їм вигоди від економічного зростання. Частково в тому, що коли розумієш, наскільки збагатилися заможні, то починаєш усвідомлювати, що будь-яка довгострокова бюджетна стратегія має передбачати підвищення оподаткування великих доходів.

Однак найвагоміший аргумент у тому, що надмірна концентрація доходу в чиїйсь кишені не збігається з поняттям реальної демократії. І хто зараз наважиться заперечити те, що американську політичну систему спотворює вплив великих грошей і що заможнішою стає невелика купка багатих, то більше ця система деформується?

Деякі світлі голови досі намагаються відмахнутися від пересторог щодо зростання соціальної нерівності як від безглуздих. Але правда в тому, що на кону стоїть сама сутність нашого суспільства.

Читайте також: Піраміда руїни



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено