Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
27 грудня, 2011

Луганськ у фрустрації

Луганським керманичам Партії регіонів не знайшлося гідного місця біля трону
Матеріал друкованого видання
№ 51 (216)
від 15 грудня, 2011
Нещодавно під час спілкування у Facebook один із друзів написав: «Я ось не розумію, як узагалі можна жити в Україні, але не в Луганську. У нас тут хоч щось відбувається. Що не інформаційне повідомлення, то прорив бунтівного духу до невідомого!». У цьому є певна частка гіркої іронії, але Луганщина останнім часом справді перетворилася на такий собі генератор химерних новин в українському інформаційному просторі.
 
Читайте також: «Мажор» як діагноз

Спочатку вже відомий усій країні мажор Роман Ландік жорстоко побив дівчину в луганському ресторані. Мажорів в Україні багато, і їхня поведінка мало відрізняється від тієї «звитяги», яку продемонстрував на сумнозвісному записі з камери спостереження депутат Луганської міської ради. Але лише Рома примудрився вже котрий місяць не сходити з перших шпальт: спочатку своєю втечею до Росії, потім поневірянням тамтешніми казематами, а тепер яскравою поведінкою в суді. Так, у своїй промові він, виправдовуючись за побиття дівчини, звинуватив голову фракції ПР Олександра Єфремова у змові проти себе й у замовленні вбивства Євгена Кушнарьова. Дуже дивна лінія захисту. Понад те, Ландік запевняє, що взагалі не бив бідолашну, а намагався передати їй свою білу енергетику, немов джедай Люк Скайвокер.  

Йдемо далі: громадський активіст Михайло Пащук, виборюючи право проводити ярмарок у центрі міста, а не на околиці, як того прагнула міська влада, так розійшовся, що влаштував на сесії міськ­­ради бійку, під час якої відкусив пальця охоронцю, котрий намагався вгамувати його. Згодом у пресі з’явилась інформація, що Пащук не вперше пускає в хід зуби, обстоюючи права луганчан, – до того він покусав недбалого працівника ЖЕКу.

Читайте т акож: Особливий період у мирний час

Якісь активні, але не дуже дотепні хлопці влаштували публічну акцію проти «антиукраїнської їжі», пікетуючи кіоски з шаурмою. Можна було б посміятися й забути, якби через кілька днів у Луганську не сталися справжні погроми. Невідомі в масках з бітами лупцювали в центрі міста іноземних студентів і потрощили шибки в ларьку. Скандал знову-таки набув загальноукраїнського розголосу.

Ексцентричний депутат обласної ради від КПУ, мільйонер Влад Кривобоков («комуніст на Хаммері», як його називають у місті) запропонував прихильникам євроінтеграції самурайську угоду: якщо Україна вступить до Євразійської спільноти, покінчити життя самогубством; сам він, як прихильник євразійського вибору, зобов’язується вбити себе у разі прийняття України до ЄС. У такий радикальний спосіб депутат намагається повернути у вітчизняну політику «відповідальність та мораль». 

Не витримують останнім часом луганського характеру й матеріальні об’єкти: вп’яте у місті трощать скульптуру Писанкового лева – подарунок від львівської мерії, незважаючи на те що під час чергової реконструкції його відновили вже з бетону. Можна шукати тут якийсь ідеологічний слід, але якими ідеологічними міркуваннями тоді пояснити підпал літака, що прикрашав один із тутешніх скверів? 

Чому весь цей абсурд відбувається саме в Луганську, чому заголовки місцевих новин видаються такими, ніби над ними працював Кафка або Йонеско? Звідкіля беруться осатанілі мажори, відкушені пальці, депутати-самураї, розтрощені арабські фастфуди та львівські скульп­тури?

Мені здається, що причина цього в певній фрустрації, у якій перебуває Луганщина за правління президента Януковича та яка спіткала і місцеву еліту, і звичайних людей. За часів Віктора Ющенка регіон був певним антиподом «помаранчевій» Україні, форпостом протилежних цінностей. Тут шанували російську мову, засуджували зближення із Заходом, демонстративно пишалися радянським минулим і зневажливо ставилися до власне українського. Але цей спектр поглядів був певною ідентичністю, навколо якої символічно об’єднувались і заможні, і бідні. І головне  – всі жили мрією реваншу за 2004-й: «Наші прийдуть – і запанують в Україні спокій та покращення життя».

І ось ці «наші» прийшли. Дуже швидко виявилося, що покращення життя поширюється лише на дуже вузьке коло друзів і родичів Віктора Федоровича. І навіть луганським керманичам ПР, які стільки зробили для його перемоги, не знайшлося гідного місця біля трону. Зараз на плаву з тих небагатьох покликаних до влади луганських залишився хіба що Єфремов, та й то він у дуже хиткому становищі. Виявилося, що гордовите «у луганських власна гідність» – це фейк, фікція, яку на хліб не намажеш. І тут у всіх почало «зносити дах».

Нині Луганщина ні в що не вірить, у головах тутешніх мешканців цілковитий безлад і хаос. Колишні цінності виявилися примарою, чужі приймаються важко, нових ніхто не пропонує. Тому абсурд існування більшість уже починає вважати нормою життя. Люди розгублені, а тому агресивні.

Можна було б підсумувати, що зараз регіон пробуджується до свідомої боротьби за свої права, що наростає протестна активність, що люди прозрівають. Але це було б видаванням бажаного за дійсне. Водночас можна сказати впевнено: ця розгубленість, цей хаос, що вирують тут і лякають, набагато кращі, ніж залізобетонні переконання та впертість моїх земляків, які панували тут ще кілька років тому. Може, цей way bizarre і є шляхом до одужання. 

Читайте також: Casus Landik



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено