Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 грудня, 2011

Англія, Франція, Швеція. Без паніки

Першу частину поширеного в колах спортивних журналістів порівняння про те, що театр починається з вішалки, а чемпіонат Європи з жеребкування, у ситуації нашої національної збірної з футболу песимісти використовують лише в переносному значенні
Матеріал друкованого видання
№ 50 (215)
від 8 грудня, 2011

Мовляв, з такими суперниками нам одразу на шибеницю. Головний тренер збірної України Олег Блохін натомість, отримавши в конкуренти по груповому раунду Євро-2012 шведів, англійців та французів, виявив стриманий оптимізм. «Якщо в нас група смерті, то мені треба застрелитися», – у притаманній собі саркастично-іронічній манері відрізав журналістам «коуч» після церемонії жеребкування, яка з традиційним для нинішньої влади розмахом 2 грудня відбулася в Києві (що-що, а будувати «потьомкінські дєрєвні» за два роки вона навчилася).

Читайте також: Влада будує «потьомкінські села» до Євро-2012

І справді, говорити про похорони надій вітчизняної збірної вийти до чвертьфіналу Євро-2012, на мій погляд, дещо передчасно. Є чимало позитивних наслідків жеребкування для України. Передусім це відсутність у нашій групі як суперників італійців. Наша команда завжди мала проблеми в протистояннях зі «Сквадра Адзурою», як, зрештою, й українські клуби з італійськими. Наступний позитивний момент – турнір вона починає в Києві матчем із найменш рейтинговою з-поміж опонентів збірною Швеції. 11 червня континентальна першість уже буде в розпалі, й отого стартового мандражу, який матимуть поляки, розпочинаючи свої виступи на турнірі трьома днями раніше, у нас уже не буде. Зі шведами вітчизняна збірна грала тричі. Здобувши перемогу з мінімальним рахунком у Стокгольмі 2008-го, українці вже цьогоріч спочатку на Кіпрі зіграли з ними внічию, а потім у Харкові зазнали поразки. Проте влітку 2012-го на київському НСК «Олімпійський» за переповнених трибун історія протистояння двох жовто-синіх національних збірних має всі шанси піти по новому колу.

Без перемоги в цьому протистоянні команді Блохіна годі розраховувати на вихід із групи, адже два наступні матчі вона проведе у менш комфортному для себе Донецьку. Та й суперники в неї будуть із розряду грандів. У шести попередніх іграх із французами маємо три нічиї та три поразки. Остання невдача, найдошкульніша, сталася якраз 6 червня цього року в Донецьку – 1:4. Збірна Франції вже пережила зміну поколінь та пройшла пік свого падіння, тому розраховувати на те, що «гальські півні» провалять черговий великий турнір, не випадає. Варто лише вірити у свої сили, а ще – у вболівальників із західного регіону України, які зможуть приїхати на Донбас і навчити тамтешню публіку підтримувати національну збірну по-справжньому (дотепер вона вперто ігнорувала матчі збірної). До речі, є цілком реальні побоювання, що 19 червня, коли Україна зіграє свій останній матч групового турніру проти Англії, «Донбас Арена» щонайменше на дві третини буде британською. Такого явища, як спекуляція на квитках, на жаль, УЄФА досі побороти не зміг, тож непомірно високі ціни та непрозора схема реалізації перепусток, вочевидь, зосередять їх в охочих нагріти руки. Власне, цей процес уже триває. Звісно ж, заможні британці матимуть вищі шанси купити квиток утридорога. Тому не виключено, що Україну в цьому матчі більше підтримуватиме спогад про перемогу над англійцями у відборі на мундіаль-2010, аніж власні трибуни. До речі, Англія – єдина з топ-команд Європи, яку нам вдалося перемогти в офіційних поєдинках. Це чи не головний аргумент для повторення звитяги.

Букмекери, втім, вважають, що наша країна посяде у своїй групі третє місце і таким чином виступи на Євро-2012 обмежить трьома матчами. Якщо ж станеться диво і нам вдасться зачепитися за другий рядок таблиці, то в чвертьфіналі ми знову зіграємо в Донецьку… І півфінал, дай Боже нашому теляті вовка з’їсти, також там!

Тільки не запитуйте, чому поляки в групі двічі зіграють у своїй столиці, раз у Вроцлаві, а за умови просування турнірною сіткою надалі покажуть себе, можливо, ще і в Гданську, тоді як наша збірна переважно «гастролюватиме» на Донбасі. А чому всі вигідні підряди на спорудження об’єктів до Євро отримали тамтешні фірми, що мають причетність до однієї донецької особи, кошторис на підготовку до турніру безальтернативно коригувався в кабінеті віце-прем’єра і сягнув астрономічних вершин? А чому взагалі в країні нині без донецької прописки на адміністративні посади не пробитися? На безліч таких «чому» насправді є єдина відповідь, але вона лежить зовсім не в спортивній площині й категорично не сподобається Борисові Колеснікову. Зрештою, змінити календар і суперників, на відміну від горе-організаторів цієї події в Україні, вже не можна. Тому, як сказав один мій знайомий чиновник, давайте насолодимося грою і Євро-2012, а за все, що було, є і буде довкола нього, обов’язково колись хтось відповість – не все ж і не завжди буде Донбас!

Читайте також: Футбол дав донецьким компаніям фантастичні можливості для «пиляння» держбюджету



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено