Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 листопада, 2011

Криза короткозорості

Низьку якість держуправління в нашій державі визнають навіть керівники уряду. Такі зізнання видаються водночас і сумними, і кумедними, адже важко зрозуміти, що заважає виправити ситуацію
Матеріал друкованого видання
№ 47 (212)
від 17 листопада, 2011

Низьку якість держуправління в нашій державі визнають навіть керівники уряду. Такі зізнання видаються водночас і сумними, і кумедними, адже важко зрозуміти, що заважає виправити ситуацію

Нинішнього року очікується сповільнення темпів зростання глобальної економіки до 3,2% з 3,8% 2010-го, згідно з останніми прогнозами Світового банку, і продовження цього тренду 2012-го. Прогнози розвитку економіки РФ також погіршено з 4,7% до 4,1% (МВФ) та з 4,5% до 3,7% (Світовий банк).

Тим часом уряд України нібито не помічає глобальних тенденцій. І це при тому, що на 2013-й припадає пікове навантаження виплат за зовнішніми боргами. Українська влада робить протилежне тому, що для виходу з кризи радять робити економісти ЄС.

Перша і головна вимога, що висувається до всіх членів ЄС, – контроль бюджетних видатків. Причому вона стосується насамперед адміністративних видатків, а не капітальних. Натомість в Україні адміністративні видатки з 2009-го зростають, приміром, обсяги фінансування Генпрокуратури – у 2,5 раза, президента – майже у 2 рази, МВС – в 1,8 раза. Причому в проекті держбюджету на наступний рік заплановано дотації Нафтогазу й Укренерго на 13 млрд грн.

Наступна типова вимога ЄС – контроль боргового навантаження. Попередній і нинішній вітчизняні уряди напозичалися кожен по $15 млрд. Рано чи пізно доведеться розраховуватися. Державний і гарантований борг України на кінець 2011 року сягне $62 млрд – майже 42% ВВП. Досі МВФ оцінював рівень критичності нашого держборгу в 40% ВВП. Ще влітку 2010-го, коли він становив 36% ВВП, Сергій Тігіпко визнавав, що «ця цифра є для нас критичною». І що? 2011-го Україна виплатить за боргами 89 млрд грн, 2012-го має повернути близько 60 млрд грн. Це на тлі колосального від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі (лише за січень – липень 2011 року становило $6,67 млрд).

Читайте також: Дефіцит бюджету більший, ніж декларує влада

Хочемо того чи ні, а стабільність державних фінансів України перебуває в лінійній залежності від надання МВФ чергової позики. Якщо те, бути чи не бути дефолту в Греції, вирішує бундестаг Німеччини, то для України роль бундестагу виконує МВФ.

Ще одна вимога Євросоюзу – підвищення якості державного управління, особливо у сфері економіки та фінансів, де помилка може коштувати мільярдів. Приміром, для Греції ЄС пропонує масштабну програму приватизації на €50 млрд за рахунок ключових банків, монополій в електроенергетиці, зв’язку та гральному бізнесі. Сумнівно, щоби під контроль Євросоюзу грецькі активи пішли за українським сценарієм – неконкурентний продаж в одні руки.

Низьку якість держуправління в нашій державі визнають навіть керівники уряду. Такі зізнання видаються водночас і сумними, і кумедними, адже важко зрозуміти, що заважає виправити ситуацію. Ось, скажімо, перший віце-прем’єр Андрій Клюєв нещодавно констатував наслідки роботи: «Парадокс ситуації в тому, що міжнародні рейтинги високо оцінюють природний, трудовий, інтелектуальний потенціал України. Але тільки-но оцінка стосується сфери управління цими ресурсами, опиняємося у хвості будь-яких рейтингів». Так, чиновники люблять розповідати про експортні ресурси нашої країни в 24 млн т зернових (у грошовому еквіваленті – $6– 7 млрд). Але чомусь уряд запроваджує експортні мита на зерно, які руйнують вітчизняний експорт, і це на піку глобальних цін. І лише після їх падіння на міжнародних ринках провладна більшість у Верховній Раді скасувала обмеження. Така політика завдала країні та виробникам щонайменше 10 млрд грн збитків. 

Інша базова антикризова рекомендація ЄС – покращення умов ведення економічної діяльності. В Україні знову ж таки все інакше: опустилася зі 149-ї на 152-гу сходинку в рейтингу «Ведення бізнесу-2012», підготовленому Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією, розмістившись між Ліберією (151) і Болівією (153). У рейтингу «Економічна свобода у світі-2011» Україна посіла 125-те місце зі 141, розташувавшись одразу за Сенегалом. Влада говорить про радикальне поліпшення інвестиційного клімату… Хоча після імплементації лише Податкового кодексу кількість охочих розпочати бізнес зменшилася втричі. За даними НБУ, в Україні відсоток підприємств, які вважають, що їхній економічний стан покращиться, знизився з 36 до 30,5.

В Україні встановлено низку штучних монополій, більшість із яких є вкрай неефективними і здатні працювати лише за рахунок наднизьких витрат на оплату праці та ухиляння від оподаткування. Надмірний монополізм економіки – це саме те, що критикував ЄС у Греції, де 200 підприємств вироб­ляють половину ВВП.

Євросоюз вимагає від Греції припинення безпрецедентних розмірів уникання податків. Для України це палиця на два кінці, однак іноді цифри вражають. Наприклад, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Донецьку область становить $2,2 млрд, а відплив капіталу лише до Кіпру – $5 млрд.

У державах ЄС актуалізується питання контролю над фінансовими ринками та запровадження жорсткіших стандартів для банків, зокрема підвищення норм достатності їхнього власного капіталу. В Україні проблеми фінустанов від початку кризи 2008 року звикли перекладати на бюджет і платників податків.

Рецептура Європейського Союзу є актуальною для України. Чому б її не застосовувати з огляду на місцеву специфіку?

Читайте також: Держава продовжує жити в борг



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено