Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 жовтня, 2011

Європа нам не допоможе

Судова справа над екс-прем’єром Юлією Тимошенко в одну мить привернула увагу світу до порушення прав людини в Україні. (Шкода, що до цього жодної реакції не було від смерті Ігоря Індила і десятків тисяч простих українців.) Неабиякий інтерес до внутрішніх справ України проявили західні демократії

 У ліберально-демократично налаштованого населення одразу з’явилася надія: Європа нам допоможе. Нескінченний потік статей, схвальних відгуків у блогах, форумах, соціальних мережах про вірогідний тиск Євросоюзу на авторитарну владу України, відмову у візах деяким чиновникам вселив віру у швидкий кінець панування «донецьких».

Вчора, 27 жовтня, Європарламент схвалив резолюцію щодо поточної ситуації в Україні. У документі зазначено, що поглиблення відносин між Україною та ЄС і європейська перспектива в Україні мають велике значення. Європарламентарії висловили глибокий жаль з приводу того, що вирок колишньому прем’єру Юлії Тимошенко є виявом порушення прав людини, зловживання судової системи з метою політичного придушення провідного опозиційного політика. Потім закликали українську владу забезпечити справедливий, прозорий і неупереджений судовий процес.

Читайте також: Резолюція ЄС щодо України (повний текст)

Решту можна пропустити і звернути увагу лише на практичній бік документа. Лише один пункт присвячений питанню тиску Європи на нинішню владу. Якщо вирок у справі Юлії Тимошенко не буде переглянуто, зазначено в Резолюції, то це поставить під загрозу укладання Угоди про асоціацію та її ратифікацію. Тобто це навіть не погроза зупинити усі євроінтеграційні процеси, а лише припущення. Документ не обіцяє жодних санкцій (економічних, політичних тощо) до України та її чинних лідерів.

Що буде далі? Влада робитиме те, що їй заманеться, а Європа лише невдоволено хитатиме головою. Дуже зручна позиція: жодних зобов’язань і чисте сумління.  

Небажання європейців втручатися у внутрішні справи України має отверезити прогресивно мислячих людей, що бажають змін. Теревенити у блогах, на форумах, протестувати і «майданити», звертатися, закликати, чекати кращого правителя – цього явно замало для фундаментальних структурних змін. Дуже дивно спостерігати за людьми, котрі розповідають про європейські цінності та декларують жити у цивілізованій країні, які при цьому неспроможні навести лад у власному будинку та дворі.

Показовий факт: лише у 7–10% багатоквартирних будинків діє ОСББ. Це індикатор готовності взяти відповідальність за себе, своє майно, майбутнє своїх дітей. ОСББ – прекрасна школа виживання, де люди ведуть боротьбу з монополістами-постачальниками електроенергії, води чи з податковими органами. ОСББ – це керування державою, лише в менших масштабах. Учасники ходять на збори, цікавляться станом справ у об'єднанні, спільно вирішують свої проблеми. В таких умовах спільного керування ресурсами дуже важко «поганим» людям захопити владу і коїти безчинства. Тому що пригнічених мешканців багато, і вони можуть зняти поганого керівника. Таких людей важко обдурити популізмом про «підкорення космічних просторів». Вони мислять практично і прагматично. 

Більшості громадян вже сьогодні можна покращити власне життя без будь-якої участі політиків. Поступове наведення ладу у власному будинку, мікрорайоні, місті дозволить у майбутньому відрізнити популіста від справжнього державного діяча, слуги народу.

Кожному українцю потрібна Європа й решта розвинених демократичних країн лише для одного – допомогти розробити правила функціонування. А вже тоді самим їх дотримуватись, навчитися моніторити й карати порушників. Щоб перевірити, наскільки в нас працює ця послідовність, варто згадати власну реакцію та подальші дії, коли ми бачимо людину, яка кидає сміття на землю, мочиться на вулиці або горланить під вашими вікнами. Чи ми завжди робимо зауваження, демонстративно переносимо сміття до смітника і нагадуємо про правила? Напевно, ні, часто бажання особистого комфорту і того, що не варто розпалювати конфлікт, перемагає. Але, як можна навчитися запобігати мільярдним крадіжкам і масштабним порушенням прав людини, коли ми неспроможні забезпечити «логістику» використаного продукту із точки А до точки В. Тому жодна Європа нам ніколи не допоможе. Хіба в разі військової інтервенції, встановлення окупаційної влади іноземців. Іншого варіанта немає.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено