Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 листопада, 2011

Реформа ПАРЄ – чому і навіщо?

ПАРЄ не спіткала криза, що вимагає оперативних і радикальних змін, однак організація потребує оновлення
Матеріал друкованого видання
№ 44 (209)
від 27 жовтня, 2011

Рада Європи, яка торік відзначила 60-річчя, відіграє важливу роль у забезпеченні та контролі дотримання прав людини, а також у розробленні правил, широковідомих як європейські стандарти. Бажання жити за цими нормами в реальності означає дотримання конвенцій, сформованих і прийнятих Радою Європи, – і тут важливий саме парламентський вимір. 636 представників від 47 обраних вищих законодавчих органів формують Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ). Вони збираються чотири рази на рік, аби висловити спільну волю понад 800 млн людей, яких репрезентують.

Чи потрібна нам реформа? ПАРЄ не спіткала криза, що вимагає оперативних і радикальни х змін. Однак організація потребує оновлення, зав­дяки якому вона стане більш видимою, її учасники активнішими, а використання операційних і бюджетних ресурсів оптимізується.

Читайте також: Територія впливів: на що впливає ПАРЄ

За десятки років нашої роботи це вже не перша реформа. ПАРЄ раніше кілька разів переглядала свої методи роботи і структуру. Нині в нас назбиралося багато невирішених питань. Наприклад, процедура моніторингу все ще відкрита щодо майже десятка країн – членів Ради Європи, тобто вони досі не є повністю демократичними. Стан дотримання прав людини в деяких регіонах світу погіршився, отже, робота на утвердження свобод  у Європі і прилеглих територіях іще аж ніяк не завершена. В межах поточної реформи особливу увагу приділяємо гармонізації завдань комітетів та забезпеченню їхньої послідовності. Ми зменшили кількість цих органів і чіткіше визначили їхні завдання та повноваження, що стосуються інституційних відносин та бюджетних ресурсів.

Так, політичний комітет розглядає загальну політи­­ку Ради Європи. Він зобо­в’язаний звітувати щодо відповідних невідкладних ситуацій та криз у країнах-членах. Важливе місце в діяльності цього органу посідають економічні питання. Одне з небагатьох рішень, що його не підтримала більшість учасників, – покласти відповідальність за підготовку звітів на ОЕСР і ЄБРР. Основна ідея полягає в тому, що політичні рішення й політична оцінка економіки є першочерговими, але цінності все одно важливіші.

Комітет із правових питань і прав людини займатиметься всіма проблемами відповідного спектру. Саме їх вирішення має забезпечувати Рада Європи. Створення гнучкого комітету із соціальних питань, охорони здоров’я та стійкого розвитку є однією з ключових реформ. Цей орган має опікуватися проблемами, що стосуються забезпечення соціальних прав і політики, державних систем охорони здоров’я, стійкого розвитку, економічного співробітництва й прогресу, місцевої та регіональної демократії, ефективного управління, а також особливо звертати увагу на стан більш уразливих груп суспільства. Це вже досить багато. Комітет з питань міграції, біженців і народонаселення, а також реформований комітет з питань культури, науки і освіти працюють над відповідними питаннями, що стосуються міграції, надання політичного притулку й місця тимчасового перебування людям, які втратили домівку. Як відомо, наголос робиться на недискримінаційних традиціях у Європі, а цим опікується комітет із рівності та ліквідації дискримінації. Важливо пояснити, що країни – члени ПАРЄ вирішують, хто з їхніх делегацій працюватиме в цих органах, а отже, саме ці держави фактично відповідальні за якість роботи своїх представників.

У Раді Європи є ще два комітети, організовані конкретними політичними групами, що туди входять, – Європейською народною партією, соціалістами, демократами, лібералами, а також європейськими представниками лівих сил та позафракційними. Комітет моніторингу повинен наглядати за станом демократії у країнах – членах Ради Європи. Це важливо для України, процедуру моніторингу щодо якої досі відкрито. Комітет із правил процедури, імунітетів та інституційних питань має забезпечувати належне застосування норм ПАРЄ.

Згідно з нашим баченням реформа має стимулювати співпрацю з нашими організаціями-партнерами (їх є з десяток), країнами, що не входять до Ради Європи, а також НУО. Нещодавно ми підписали домовленості про демократичне партнерство з владою Марокко й Палестини. А ще є нові можливості у вирішенні складних безпекових питань та наявності доповідачів із важливих тем.

ПАРЄ залишається вагомим місцем для вирішення українських проблем. Ми хочемо бачити в Європі якомога більше демократичних держав. Наше завдання полягає в тому, аби допомагати країнам, яким іще треба йти до життя за європейськими стандартами. Україна – одна з них, і Рада Європи їй, безперечно, потрібна. 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено