Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 жовтня, 2011

Націоналізм радянського розливу

Російський кореєзнавець Андрій Ланьков на своєму блозі деколи розповідає про особливості корейського націоналізму. Цей націоналізм боровся проти японського поневолення, але водночас переймав усі основні прояви японського націоналізму: навіть на роль священної гори Фудзіяма призначили якусь корейську. У сучасній Республіці Корея націоналісти з усіх сил намагаються позбутися свідчень японської присутності, у 1990-х роках навіть знищили палац губернатора, в якому було проголошено незалежність держави

Зрозуміло, український націоналізм теж не уник впливів націоналізмів метрополії. Коли в 1920-1930-х він розвивався переважно на землях, підвладних Польщі, в ньому, вочевидь, були присутні польські впливи, принаймні тому, що цілі покоління українців мусили навчатися в польських школах за польською програмою. Звісно, багато хто з наших націоналістів палко заперечить: як взагалі можна звинувачувати Коновальця чи Шухевича в наслідуванні ідеології колонізаторів? Проте не слід забувати: ніхто, зокрема й націоналістичні провідники, не живе у вакуумі. Той самий Шухевич був не лише в'язнем польської тюрми, а й успішним підприємцем, жив і працював у середовищі міжвоєнної Республіки Польща відповідно до норм, що панували в тогочасному суспільстві РП. Не варто забувати, що тодішня Польща була державою з націоналістичною владою і державний націоналізм Варшави значною мірою роздмухував націоналізм українців, які почувалися пригнобленим етносом.

Тепер погляньмо на націоналістів сучасної України. Неозброєним оком видно радянських людей, людей чорно-білого світогляду, людей, що потребують культу вождя (на заміну Леніну виходить Бандера) і переможної армії (РККА замінює УПА). Найдоступнішою мовою для українських націоналістів, окрім української, залишається російська, а оскільки обсяг інформації російською значно переважає над українською, то носії українського націоналізму перебувають в надійному московському фарватері.

Найуважніші читачі, звісно ж, помітили, що на самому початку я послався саме на російського науковця. Все правильно, адже, окрім української, мені найзручніше читати білоруською та російською, а надто, коли йдеться про чималі тексти. Так що озвучене вище зауваження значною мірою стосується й мене самого. Проте я особисто намагаюся бути відкритішим і до інших народів Європи, більше мандрувати нашою частиною світу, спілкуватися з людьми. Більшість українців, зокрема й українських націоналістів, такого завдання перед собою не ставить, часом навіть вважаючи таку позицію «патріотичнішою». Мовляв, нема чого тинятись по закордонах, для мандрів є Україна. Але в тім-то й річ, що нинішня Україна ще не зовсім вийшла з колоніального становища, передусім світоглядно, тому той, хто обмежує себе Україною – обмежує себе суспільством з радянським світоглядом.

Безперечно, така ситуація вигідна лідерам деяких партій та організацій, що вважають себе «націоналістичними»: адже їм не треба розумні діячі, а лише про покірні виконавці. Так само, як вітчизняні совкові «комуністи» обурюються поширенню інформації про буржуазний добробут своїх керманичів, так і совкові «націоналісти» гнівно відкидають аналогічні звинувачення власних лідерів. Ходіння у натовпі вулицями, вигукування «радикальних» гасел, цькування «ворогів» у інтернеті – для цього багато розуму не треба.

А от зрозуміти історію України в контексті всієї Європи, усвідомити роль націоналізму в цій історії, поставитися до неї критично – це вже зовсім інший рівень. Він веде до усвідомлення нинішньої ситуації в нашій державі з урахуванням загальної ситуації в регіоні, визначення реальних цілей боротьби та засобів їхнього досягнення. І такий рівень не потрібен ані «націоналістичним» масам, ані їхнім лідерам, ані владі, в систему котрої ці лідери чудово вписані: адже розумний і раціональний націоналізм може становити загрозу для всієї системи пострадянських мародерів.

На відміну від численних маршів з «радикальними» гаслами.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено