Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 жовтня, 2011

Вона та Він: що далі?

Майже 10 років тому під час зустрічі у журналістському колі в редакції «Молоді України», яка проводила пряму лінію з читачами, я запитав у Юлії Тимошенко: – Які ваші улюблені історичні постаті: Жанна д’Арк, Марґарет Тетчер, Рональд Рейґан?

Ось її відповідь:

– Коли мені кажуть «українська Жанна д’Арк», мені завжди болить серце. Думаю, невже мені теж доведеться приблизно такзакінчити, але в сучасних умовах?» (Відверта розмова із гарною жінкою // Молодь України» від 4 жовтня 2002 року.

Ця розмова відбувалася, як, попрацювавши трохи більше року в уряді Ющенка віце-прем’єром з паливно-енергетичного комплексу, Юлія Тимошенко побувала у київському СІЗО за звинуваченнями у тому, що вона, як колишній президент ЄЕСУ, займалася «контрабандою російського газу в Україну». Та навіть у кучмівські часи  були окремі прояви незалежності правосуддя від виконавчої влади, а представники Феміди були соліднішими не лише на вигляд, а й шанували професійну честь. Тодішній голова Печерського районного суду м. Києва Микола Замковенко, поклавши хрест на власній юридичній кар’єрі, визнав звинувачення проти екс-прем’єра бездоказовими і скасував санкцію на її арешт.

Тоді Юлія Тимошенко, відсидівши за ґратами 42 доби, домоглася успіху на парламентських виборах і очолила у Верховній Раді фракцію «Батьківщина». Сьогодні для двічі судимого колишнього віце-прем’єра, яка з невеликим розривом зазнала поразки на минулих президентських виборах, відлік часу за ґратами повернув вже на 67-му добу.

Тим часом судовий процес проти неї набув широкого міжнародного резонансу. Не буду повторювати заяв відомих європейських політиків, часом доволі різких, які розцінюють його не інакше як «політично вмотивований» і наголошують на «вибірковості» правосуддя в Україні.

У Юлії Тимошенко, яка лишається популярним політиком і головним опозиціонером в Україні, є впливові адвокати на Заході, передусім очолювана колишнім прем’єром Бельгії Вілфрідом Мартенсом найбільша загальноєвропейська партія – ЄНП, представлена 10 очільниками держав –членів Євросоюзу, серед яких Анґела Меркель, Ніколя Саркозі та Сільвіо Берлусконі. Нехтувати думкою цих політиків було б проявом безглуздя з погляду інтересів України.

Коли, ймовірно, завтра, прибанковий служитель Феміди почне монотонно бубоніти перелік звинувачень, висунутих проти Юлії Тимошенко, він не виголосить сакраментальної фрази вироку, поки у дорадчій кімнаті не отримає останньої підказки «звідки належить».   

Вирок, за достовірними джерелами, мав бути винесений ще у вересні, та у зв’язку із важливими закордонними вояжами Януковича його оприлюднення відклали, щоб не посадити в калюжу гаранта. Це сталося після постійних публічних тверджень Януковича, що правнича гілка влади в Україні незалежна і що він начебто не а змозі вплинути на хід судового процесу над Юлією Тимошенко. Їй заборонили відвідати навіть хвору матір. Натомість Леонід Кучма, котрий нібито перебуває на підписці про невиїзд у справі про вбивство Гонгадзе, встиг з’їздити до Москви за орденом «За заслуги перед Отечеством» (тільки яким?!) і навіть побувати на конгресі аеронавтики у Південній Африці. Спрацьовано настільки незграбно, що можна хіба що дивуватися!

Втім, щоби зрозуміти сценарій розвитку подій, слід відокремлювати дві різні, хоча і взаємопов’язані, речі. Правила гри між Україною та ЄС у фінансово-економічній галузі остаточно визначено на взаємовигідній основі на нещодавньому саміті Східного партнерства у Варшаві. Угода про асоційоване членство України в ЄС має бути укладена до кінця року. Тубільні олігархи, нажившись на перепродажу російського газу, «прихватизації» та внутрішній колонізації України, стали доволі потужними. Зважаючи на обмеженість внутрішнього ринку через зубожіння більшості населення, вони прагнуть інвестувати капітали в державах ЄС, щоб вийти на найбільший у світі ринок з його 500-мільйонним населенням.   

Євросоюз Україна приваблює як енергоресурсна держава, потенційно незрівнянно важливіша, ніж Греція чи Португалія, яких постійно доводиться тягнути на своєму горбу (багаті природні надра – вугілля, залізна руда, нафта й газ на південному шельфі, чорноземи, дешева робоча сила). Для європейських монополій – це справжній стимул до активної участі в економічному, щоправда, екстенсивному, розвитку країни. Якщо на основі офіційних документів скласти економічну хартію ЄС, то виявиться, що приблизно п’яту її частину (приблизно стільки ж, як Росії) відведено Україні. Водночас у штаб-квартирі ЄС у Брюсселі переконані: майбутня угода з Україною дасть реальні важелі впливу на її внутрішньополітичне становище.

Натомість сучасна Європа, яка справедливо вважає себе колискою західної демократії й прав людини, не може дозволити, щоб, фігурально висловлюючись, у центрі континенту запалало середньовічне вогнище на кшталт того, на якому спалювали Жанну д’Арк. Тож на Заході зі стриманим скепсисом слухають постійні заклинання Януковича про «верховенство права і демократії» в Україні, хоч сам він, мабуть, переконаний, що вміло вішає локшину на довірливі вуха.

Гарант йшов пробоєм, проте змушений був зупинитися. У Варшаві, де справі Тимошенко було приділено чимало уваги, він змінив заїжджену платівку. Щоправда, Янукович поклав вину за те, що відбувається в Україні у правничій сфері, на застаріле законодавство радянської доби, що й досі чинне, і обіцяв змінити його. Він вже вніс законопроект про декриміналізацію економічних злочинів, який Верховна Рада, відкинувши інші варіанти, ухвалила у першому читанні. Хоча це аж ніяк не пов’язано зі статтею Кримінального кодексу України, за якою судять Юлію Тимошенко.

Схоже, Янукович і досі тішить себе ілюзіями. Має намір після того, як посадить Юлію Володимирівну, помилувати її, знаючи заздалегідь, що вона радше сидітиме за ґратами, ніж отримає «індульгенцію» з рук двічі «несудимого» за зовсім інші, ніж вона, гріхи. Адже для неї це було б рівнозначно політичній смерті.

Схоже, гарант не хоче розуміти, а клеврети бояться, щоби не розгнівати його, сказати правду в вічі: ЄС висуває чітку та жорстку вимогу, таку саму, як бацьку Лукашенку: екс-прем’єр та інші колишні урядовці мають бути не лише звільнені, а й реабілітовані, щоб отримати змогу брати участь у політичній діяльності. Інакше майбутня угода про асоційоване членство України в ЄС може виявитися не вартою паперу, на якому вона видрукувана. Аби вона набула чинності, її мають схвалити парламенти усіх 27 держав, що входять до складу ЄС, а на завершення – Європарламент.

Це – тривалий і складний процес. У будь-який момент може бути ввімкнено червоне світло, а Україна з країни, де відбуваються «політично вмотивовані» судові процеси, опиниться в категорії тих, де є політичні в’язні. З усіма негативними наслідками для іміджу України та політично-економічного статусу. Тож гарант змушений буде, порушуючи процедуру (до цього йому не звикати), вносити поправку до законопроекту, що стосується суспільного статусу Юлії Тимошенко та її соратників. Чи шукати інший вихід із ситуації, в яку сам себе загнав.

Вирок, якого публічно вже домагалося для Юлії Тимошенко звинувачення, – семирічне тюремне ув’язнення та подальша трирічна заборона займатися політичною діяльністю – цілком підлаштований під особисті амбітні плани донецького самодержця. Розрахунок очевидний: за цей час «залізна леді», яка виявилася несхибною й під час судового процесу, стане пенсіонеркою і про неї забудуть. (кінець абзацу).

Та одна справа – бажання, а зовсім інша – реальність. Йому доведеться зіткнутися з Нею на президентських, а до цього – на парламентських виборах, що вже не за горами. Однак про їхню чесність і прозорість годі говорити. 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено